Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2018 року

Київ

справа №744/72/17

адміністративне провадження №К/9901/30658/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.02.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:

- поновити строк звернення до суду з 01.06.2016р., як такий, що пропущений з поважних причин, які не залежали від волі позивача;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (лист Управління від 12.01.2017р. № 14/05);

- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на день призначення пенсії, та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі з 01.06.2016р., призначеної в розмірі 90 відсотків заробітної плати державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та з врахуванням довідки про складові заробітної плати № 918/В/ 25-12-05 від 19.12.2016р. Менської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, включивши як складові заробітної плати, а саме: розмір посадового окладу - 2249 гривень; 135 гривень 00 копійок - надбавки за ранг спеціального звання «радник податкової та митної справи І рангу»; 953 гривні 60 копійок - надбавки 40 відсотків за вислугу років з рахуванням 28 років стажу державної служби; 1668 гривень 80копійок - надбавка за високі досягнення у праці; премії - 1124 гривні 50 копійок, а всього 6130 гривень 90 копійок; провести перерахунок пенсії з урахуванням коригування сум інших виплат, викладених в попередній довідці, яка знаходиться у його пенсійній справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати державним службовцям в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.02.2017р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

З ухваленими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суддів попередніх інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що враховуючи положення ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723 ХІІ від 16.12.1993р. (в редакції на час призначення пенсії) у нього було право на перерахунок пенсії у випадку збільшення заробітної плати працюючим державним службовцям.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, статтею 37-1 Закону України від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ) в редакції, яка діяла до 01.01.2015р., було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Разом з тим, 01.01.2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015р. делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання в період з 01.01.2015р. по 01.12.2015р. знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015р., пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що, позивач перебуває на обліку в Новгород-Сіверському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і отримує з серпня 2002 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсія позивачеві обчислена в розмірі 90 % від суми заробітної плати.

Позивач 05.01.2017р. звернувся з заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Відповідно до протоколу відмови в проведенні перерахунку пенсії від 11.01.2017р. № 112922 відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії позивача з посиланням на те, що з 01.06.2015р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. Листом відповідача від 12.01.2017р. № 14/05 позивача повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії. (а.с. 13-14)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу". В свою чергу, Кабінетом Міністрів України, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, суспільні відносини у сфері перерахунку пенсій особам, яким вона призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" не врегульовано.

При цьому судами попередніх інстанцій зазначено, що у зв'язку із зміною законодавства не відбулось звуження змісту та обсягу існуючого права позивача на пенсійне забезпечення. Судами враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у рішенні від 09.10.1979р. у справі «Ейрі проти Ірландії» згідно якої здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004р. Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Судами першої та апеляційної інстанцій враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни, які не передбачають перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі ст.37-1 Закону України №3723-ХІІ "Про державну службу" і Постанови №865 у редакціях, чинних на момент її призначення.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі статті 37-1 Закону України від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (у відповідній редакції) відсутні, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, в статтю 37-1 Закону України "Про державну службу", що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, внесено зміни, які набрали чинності 01.01.2015р., відповідно до яких вказана стаття не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України. Разом з тим, на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було, а постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, оскільки Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу іі виходу на пенсію.

Верховний Суд України у постановах від 07.11.2017р. у справі № 21-953а17), а також Верховний Суд у постанові від 23.01.2018р. у справі №359/5905/16-а вже висловлювали правову позицію стосовно відсутності правових підстав перерахунку з 01.12.2015 року пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.02.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017р. у даній справі - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук