Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.04.2018 року у справі №826/20165/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2019 року

Київ

справа №826/20165/16

адміністративне провадження №К/9901/46577/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверсія» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонік Хілл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бінесспектр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонік Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «КУА «Авалон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Інвест Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест Технологія», Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК «Кудрявський», Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля, інвестиції, консультація», Товариство з обмеженою відповідальністю «Експоран Стрім», Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ХРЕЩАТИК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Кузьменка В.А. від 18 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Літвіної Н.М., Коротких А.Ю., Федотова І.В. від 20 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Конверсія» (далі - ТОВ «Конверсія», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» ОСОБА_2 (далі - Уповноважена особа на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене у вигляді протоколу від 03 червня 2016 року № 19 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11 квітня 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 03 червня 2016 року, яким затверджено протокол від 03 червня 2016 року № 19 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями;

- зобов'язати відповідача відновити становище, яке існувало до прийняття наказу Уповноваженої особи ОСОБА_2 від 03 червня 2016 року, яким затверджено протокол від 03 червня 2016 року №19 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача з визнання нікчемними договорів фінансової допомоги та винесення повідомлення про нікчемність договорів в порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є протиправними, незаконними та такими, що порушують права позивача, оскільки укладені договори є: двосторонніми договорами між ТОВ «Конверсія» та іншими юридичними особами; договори було укладено без участі банку і банк не являється стороною за договорами; сторони цих договорів мають необхідний обсяг дієздатності; договори було укладено при вільному волевиявленні його учасників; договори спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, адміністративний позов задоволено частково, зокрема:

визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 червня 2016 року, яким затверджено протокол від 03 червня 2016 року № 19 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, в частині визнання нікчемними правочинів переказу коштів в якості фінансової допомоги, здійснених 04 квітня 2016 року на суму повного погашення заборгованості за кредитом та нарахованим відсоткам в загальній сумі 299763042,31 грн, у тому числі:

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 920000,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «Біонік Хілл» згідно договору про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01 квітня 2016 року № 01/04/2016;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 5370000,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «Бінесспектр» згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01 квітня 2016 року № 01/04/02-16;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 31424 000,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «Біонік Девелопмент» згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01 квітня 2016 року № 010416/2;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 19500,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «КУА «Авалон» згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 04 квітня 2016 року № 04/04-16;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 20000,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «Сіті Інвест Буд» згідно договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 01 квітня 2016 року № 01/04/2016-1;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 26000,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «Промінвест Технологія» згідно договору фінансової допомоги від 04 квітня 2016 року № 04/04-16;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 30450,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «АСК «Кудрявський» згідно договору поворотної фінансової допомоги від 27 листопада 2014 року № 27/11-14;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 104000,00 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «Земля, інвестиції, консультації» згідно договору безпроцентної фінансової допомоги від 01 квітня 2016 року № 1-04/20163ІК;

- правочину з переказу ТОВ «Конверсія» коштів у сумі 261879092,41 грн в якості фінансової допомоги від ТОВ «Експоран Стрім» згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги №04/04 від 04 квітня 2016 року;

зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відновити становище, яке існувало до прийняття наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 червня 2016 року, яким затверджено протокол від 03 червня 2016 року № 19 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що встановлено відсутність правових підстав для визнання нікчемними операцій щодо переказу коштів в якості фінансової допомоги від інших клієнтів банку на рахунок позивача, відтак, застосування наслідків такої нікчемності є безпідставним, що у свою чергу, є підставою для відновлення сторін у попередній стан, що існував до прийняття оскаржуваного наказу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 28 березня 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» у справі № 826/20165/16, витребувано матеріали адміністративної справи та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «КБ «Хрещатик» (банк) та ТОВ «Конверсія» (позичальник) укладено кредитний договір від 15 грудня 2011 року № 18-47/1-11 з лімітом кредитування в сумі 7682914,66 дол. США зі сплатою 11,25% річних та з лімітом кредитування в сумі 3115398,00 доларів США зі сплатою 11%, які були переведені в заборгованість у національну валюту за курсом Національного банку України на 04 квітня 2016 року - 26,108475 грн за 1 долар США, терміном погашення до 26 серпня 2016 року за користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Конверсія» за вказаним кредитним договором банком укладено наступні угоди:

договір іпотеки № 08-47/1-11/02 від 15 грудня 2011 року, укладений з ТОВ «Спецресурс Інвест», предметом якого є нежитлові будинки: літера А, загальною площею 5495,9 кв. м та літера Г, загальною площею 423,4 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 20, заставною вартістю 209263000,00 грн;

договір іпотеки № 08-47/1-11/02 від 15 грудня 2011 року, укладений з ТОВ «Спецресурс Інвест», предметом якого є земельна ділянка площею 2,0772 га, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 18, 20, заставною вартістю 176732000,00 грн;

договір іпотеки № 18-47/1-12/1 від 21 грудня 2012 року, укладений з ТОВ «Спецресурс Інвест», предметом якого є цілісний майновий комплекс, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 18, площею 3722 кв. м, заставною вартістю 62540000,00 грн;

договір іпотеки № 27-47/1-10/і від 17 квітня 2013 року, укладений з ОСОБА_6, предметом якого є нежитлова будівля - спортивний комплекс (літ. А) загальною площею 656,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1,, заставною вартістю 12087100,00 грн;

договір іпотеки № 48-47/1-11/6 від 05 березня 2012 року, укладений з ТОВ «Твердь», предметом якого є нежитлові будівлі, загальною площею 1504,0 кв. м, що знаходяться за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Кірова, буд. 18, заставною вартістю 9183000,00 грн;

договір іпотеки № 48-47/1-11/6 від 05 березня 2012 року, укладений з ТОВ «Твердь», предметом якого є нежитлові будівлі, загальною площею 2819,1 кв. м, що знаходяться за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Чехова А.П., буд. 26, заставною вартістю 17 212 700,00 грн;

договір іпотеки № 48-47/1-11/7 від 05 березня 2012 року, укладений з ТОВ «Твердь», предметом якого є інженерні мережі, комунікації тощо, які знаходяться за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Чехова А.П., буд. 26, вул. Кірова, буд. 18, заставною вартістю 1157200,00 грн;

договір застави № 18-47/1-11/КП1 від 28 березня 2013 року, укладений з ТОВ «ХІНОАК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД», предметом якого є корпоративні права в статутному капіталі ТОВ «Спецресурс Інвест», заставною вартістю 1,00 грн;

договір застави № 18-47/1-11/КП2 від 28 березня 2013 року, укладений з ТОВ «Парітет-Інвест», предметом якого є корпоративні права в статутному капіталі ТОВ «Регіонінвест», заставною вартістю 1,00 грн.

Станом на 04 квітня 2016 року заборгованість позивача перед ПАТ «КБ «Хрещатик» за кредитом та відсотками складала 299793042,41 грн.

Разом з тим, в подальшому позивачем укладено:

з ТОВ «Біонік Хілл» договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 01/04/2016 від 01 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 920000,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «Біонік Хілл», який також відкритий в банку;

з ТОВ «Бінесспектр» договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 01/04/02-16 від 01 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 5370000,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «Бінесспектр», який також відкритий в банку;

з ТОВ «Біонік Девелопмент» договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 010416/2 від 01 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 31424000,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «Біонік Девелопмент», який також відкритий в банку;

з ТОВ «КУА «Авалон» договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 04/04-16 від 04 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 19500,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «КУА «Авалон», який також відкритий в банку;

з ТОВ «Сіті Інвест Буд» договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 01/04/2016-1 від 01 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 20000,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «Сіті Інвест Буд», який також відкритий в банку;

з ТОВ «Промінвест Технологія» договір фінансової допомоги № 04/04-16 від 04 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 26000,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «Промінвест Технологія», який також відкритий в банку;

з ТОВ «АСК «Кудрявський» договір поворотної фінансової допомоги № 27/11-14 від 27 листопада 2014 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 30450,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «АСК «Кудрявський», який також відкритий в банку;

з ТОВ «Земля, інвестиції, консультації» договір безпроцентної фінансової допомоги № 1-04/20163ІК від 01 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 104000,00 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «Земля, інвестиції, консультації», який також відкритий у банку;

з ТОВ «Експоран Стрім» договір про надання поворотної фінансової допомоги № 04/04 від 04 квітня 2016 року, відповідно до якого позивач отримав кошти в сумі 261 879 092,41 грн, перераховані на його поточний рахунок з рахунку ТОВ «Експоран Стрім», який також відкритий у банку.

Отримані позивачем кошти згідно вищевказаних договорів фінансової допомоги спрямовані позивачем на погашення кредитних зобов'язань.

Таким чином, всі перерахування здійснювались в межах одного банку, всі кредитні зобов'язання позивача в сумі 299793042,41 грн (у тому числі погашення заборгованості за кредитом в сумі 281927476,13 грн та відсотки по кредиту в розмірі 17865566,28 грн) повністю погашені, що підтверджується випискою по особовому рахунку та визнається відповідачем.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 квітня 2016 року № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно.

11 квітня 2016 року Уповноваженою особою ОСОБА_2 прийнято наказ № 42 щодо перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 квітня 2016 року № 560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно. У відповідності до цього рішення продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_2 з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03 червня 2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ОСОБА_2

14 липня 2016 року на адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача вих. від 12 липня 2016 року № 47/8/6181 про те, що Уповноваженою особою ОСОБА_2 здійснено службову перевірку, за результатами якої наказом Уповноваженої особи від 03 червня 2016 року визнано нікчемними правочини переказу коштів в якості фінансової допомоги від інших клієнтів банку, здійснені банком 04 квітня 2016 року на суму повного погашення заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками у загальному розмірі 299793042,41 грн.

Вказаний наказ відповідача прийнято відповідно до протоколу № 19 від 03 червня 2016 року засідання комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів), згідно якого комісія дійшла висновку, що вказані правочини містять передбачені чинним законодавством ознаки нікчемності правочинів, з підстав, визначених пунктами 1, 7, 8 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В подальшому, згідно із наказом відповідача від 03 червня 2016 року № 194/6 та відповідно до протоколу № 19 від 03 червня 2016 року засідання комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів), призначеної наказом № 42 від 11 квітня 2016 року, прийнято рішення про поновлення в бухгалтерському обліку операцій за договорами, визначеними нікчемними.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у результаті здійснення спірних транзакцій ПА «КБ «Хрещатик» не отримав нових грошових коштів на погашення зобов'язань за кредитним договором, що є ознакою нікчемності, визначеною пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку фактичним обставинам справи, зазначивши, що спірні правочини не містять ознак нікчемності, що визначені частиною третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки такі транзакції (правочини): надають кредитору перевагу перед іншими кредиторами; внаслідок погашення кредиту за рахунок коштів юридичних осіб банк відмовився від власних майнових вимог до позичальника та іпотекодавця; банк уклав правочин з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства.

Від ТОВ «Конверсія» надійшов відзив на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв'язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить

Помилковим є застосування статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є державний орган чи юридична особа публічного права, що здійснює функції суб'єкта владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

У цій справі правовідносини стосуються дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання договорів (правочинів), укладених між ТОВ «Конверсія» та юридичними особами про надання поворотної фінансової допомоги, нікчемними.

Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI) установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частини п'ятої статті 34 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини другої статті 37 зазначеного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Так, діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень мають право:

вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, установлених цим Законом;

продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій;

повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону № 4452-VI, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю та інше (статті 4, 37 Закону № 4452-VI).

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а пов'язані з управлінням банком у якості виконавчого органу (адміністрації).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Отже, спори, пов'язані з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку (в тому числі шляхом ліквідації), не тотожні зі справами щодо оскарження рішень Фонду, прийнятих у межах процедур виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, повідомлення про застосування наслідків нікчемності.

Оскільки позивач оскаржує рішення про застосування наслідків нікчемності правочинів, прийняте уповноваженою особою Фонду не як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління ПАТ «КБ «Хрещатик», що здійснює заходи із забезпечення збереження його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між ТОВ «Коверсія» та ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду, тобто між двома юридичними особами.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац 2 частини першої статті 2 ГПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з пунктом 1 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів та інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

ГПК України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови), також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 1, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Згідно з положеннями частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на це, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» підлягає частковому задоволенню, судові рішення попередніх інстанцій скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверсія» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонік Хілл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бінесспектр», Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонік Девелопмент», Товариство з обмеженою відповідальністю «КУА «Авалон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Інвест Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвест Технологія», Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК «Кудрявський», Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля, інвестиції, консультація», Товариство з обмеженою відповідальністю «Експоран Стрім», Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Хрещатик», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити дії закрити.

Роз'яснити, що спір може бути розглянуто за правилами господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко