Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.10.2020 року у справі №160/10300/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №160/10300/19

адміністративне провадження № К/9901/25440/20 К/9901/34082/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/10300/19

за позовом ОСОБА_1

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

про стягнення суми банківського вкладу

за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (головуючий суддя: Семененко Я.

В., судді: Бишевська Н. А., Добродняк І. Ю.) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року (головуючий суддя: Турлакова Н. В. ) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (головуючий суддя:

Семененко Я. В., судді: Бишевська Н. А., Добродняк І. Ю.)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк"), в якому просив:

- стягнути з відповідача на користь позивача гарантовану суму вкладу у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в розмірі 129 592,62 грн (еквівалент суми 5 000 доларів США за курсом НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації);

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) у розмірі 172 940,61 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов'язання у розмірі 17 521,63 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що він є вкладником ПАТ "Златобанк" відносно якого Національним банком України (далі - НБУ) приймалося рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних. Сума банківського вкладу, на час віднесення банку до категорії неплатоспроможних, становила 129 592,62 грн. Проте, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не виплатив ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування банківського вкладу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 17 січня 2020 року позов задовольнив частково. Стягнув з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму вкладу у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в розмірі 129 592,62
грн (еквівалент суми 5000 доларів США за курсом НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації). Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 відсотки з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми пеню за прострочення зобов'язання у розмірі 17 521,63. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду та обов'язком Фонду, не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку, розпочати такі виплати. Оскільки такий обов'язок Фондом не виконано і по теперішній час, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Фонду гарантовану суму вкладу на користь позивача у розмірі 129
592,62грн.

Також суд першої інстанції, встановивши те, що зобов'язання Фонду з виплати коштів вкладникам ПАТ "Златобанк" виникли з 04 жовтня 2015 року, дійшов висновку про те, що саме з цієї дати, за невиконання Фондом грошових зобов'язань, мають бути застосовані штрафні санкції у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

5. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 10 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 17 521,63 грн та в цій частині прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року залишено без змін.

6. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не враховано, що Фонд гарантування вкладів виплачує гарантовані суми відшкодування на підставі Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Поряд з цим, на час початку здійснення виплат Фондом позивач не був включений до такого Реєстру. У свою чергу, інформацію про позивача, як вкладника ПАТ "Златобанк" який має право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передано Фонду 20 січня 2016 року. Тобто, до отримання інформації про позивача як вкладника ПАТ "Златобанк", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у Фонду був відсутній обов'язок по виплаті позивачу гарантованої суми. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов'язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 05 жовтня 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилається на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що правовими підставами для виплати Фондом гарантованих сум є рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. На теперішній час такого рішення НБУ не існує, оскільки воно було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку. З цих підстав відповідач вказує на відсутність правових підстав для виплати відшкодування коштів вкладникам ПАТ "Златобанк", оскільки у Банку не здійснюється Фондом гарантування процедура тимчасової адміністрації або ліквідації ПАТ "Златобанк".

Крім того, судами не враховано, що майнова відповідальність за ст. 625 ЦК України не може застосовуватися до правовідносин, які виникають на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

9.11 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 17 521,63 грн та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення таких позовних вимог.

10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2020 року та від 11 грудня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

12. Ухвалами Верховного Суду від 24 листопада 2020 року та від 16 лютого 2021 року відкриті провадження у справі за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, відповідно.

13. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 21 жовтня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12 лютого 2015 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ АБ "Златобанк" (банк) укладено договір банківського вкладу "Класичний" (депозиту) № 080807, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5 000 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 12 березня 2015 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 9 % річних. Факт внесення коштів на рахунок підтверджується випискою від 12 лютого 2015 року.

Прийняті банком кошти були зараховані на вкладний рахунок Позивача.

15. За наслідками цих операцій, станом на кінець операційного дня 12 лютого 2015 року на вкладному рахунку вкладника № НОМЕР_1 залишок коштів складав 5 000
доларів США.

16. На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 13 лютого 2015 року № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "Златобанк", згідно з яким з 14 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Златобанк", код ЄДРПОУ 35894495, МФО 380612, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 17/52, Бізнес-центр "Леонардо", м. Київ. 01030.

17. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича.

18. Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 13 травня 2015 року № 99, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк".

19. Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12 травня 2015 року № 310 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13 травня 2015 року до 12 травня 2016 року включно.

20.20 квітня 2015 року на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 квітня 2015 року Фонд гарантування вкладів здійснює виплати коштів вкладникам ПАТ "Златобанк" за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 15 квітня 2015 року включно, а також продовжуються виплати коштів вкладникам АБ "Златобанк" за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився раніше, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи ПАТ "Державний ощадний банк України"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

21. Дізнавшись про відсутність даних позивача в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_1 звернувся до Фонду та Уповноваженої особи із заявою від 27 квітня 2015 року, у якій просив включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.

22. Адміністрація ПАТ "Златобанк" повідомила позивача, що на виконання ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивача було включено до загального реєстру осіб які мають право на відшкодування вкладу та інформація направлена до Фонду гарантування вкладів.

23. Уповноважена особа ПАТ "Златобанк" листом від 20 січня 2016 року № 27 направила до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію з переліком вкладників які мають Право у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" отримання гарантованої суми в межах 200 000 грн.

В цьому переліку були вказані і данні ОСОБА_1.

24. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб свої зобов'язання перед позивачем, визначені Законом України про систему гарантування вкладів фізичних осіб з виплати вкладу в розмірі 129 592,62 грн еквівалент суми 5000 доларів США за курсом НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації не виконав, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

26. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law18~).

28. Відповідно до ~law19~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

29. Згідно з положеннями ~law20~, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

30. ~law21~ передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

31. Оскільки, позивачем укладено з ПАТ "Златобанк" договір банківського вкладу, на умовах якого Банком залучено від позивача грошові кошти, то ОСОБА_1, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є вкладником Банку та має право на гарантії, які визначені Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI.

32. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

33. Згідно зі ~law26~ вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

34. Таким чином, з огляду на положення наведених норм, право вкладника на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом кореспондується з обов'язком Фонду здійснити таку виплату вкладнику.

35. За приписами ~law27~ Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Отже, право вкладника банку на виплату гарантованої суми вникає у строки, які визначено ~law28~, а відповідно і у Фонду виникає обов'язок розпочати виплати у такі ж строки.

36. Судами першої та апеляційної інстанцій, що виплати вкладникам ПАТ "Златобанк" Фондом розпочато з 21 квітня 2015 року, але ОСОБА_1 гарантовану державою суму не виплачено і по теперішній час, тобто після спливу більш як п'яти років. При цьому будь-яких мотивів, які б свідчили про поважність причин невиплати позивачу гарантованої суми протягом такого тривалого часу, Фондом не наведено.

37. Крім того, в касаційній скарзі Фонд заперечує про наявність у нього обов'язку по виплаті позивачу гарантованої суми як вкладнику ПАТ "Златобанк".

Отже, невиплата позивачу гарантованої державою суми пов'язана не з поважними причинами, а з свідомою бездіяльністю Фонду з огляду на його позицію щодо відсутності обов'язку по виплаті позивачу гарантованої суми.

38. Щодо посилань скаржника на те, що правовими підставами для виплати Фондом гарантованих сум є рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Між тим, на теперішній час такого рішення НБУ, як зазначає Фонд, не існує, оскільки воно було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку. З цих підстав відповідач вказує на відсутність правових підстав для виплати відшкодування коштів вкладникам ПАТ "Златобанк", оскільки у Банку не здійснюється Фондом гарантування процедура тимчасової адміністрації або ліквідації ПАТ "Златобанк". Слід зазначити наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач включений до Переліку вкладників ПАТ "Златобанк", які мають право на відшкодування вкладні за рахунок Фонду. Крім того, Фонд і по теперішній час здійснює заходи по ліквідації ПАТ "Златобанк", про що свідчить інформація офіційного сайту Фонду гарантування вкладів, зокрема, рішення виконавчої дирекції Фонду від 14 травня 2020 року № 936 про продовження Фондом гарантування заходів щодо ліквідації ПАТ "Златобанк".

39. За таких обставин, такі посилання скаржника є необґрунтованими та безпідставними.

40. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних щодо стягнення з Фонду гарантовану суму вкладу у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

41. За приписами ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

42. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

43. Під час розгляду цієї справи слід врахувати правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 15 травня 2018 року у справі №761/31569/16-ц, у відповідності до якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування штрафних санкцій (п. 3 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). У справі №761/31569/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інфляційних витрат, трьох відсотків річних, упущеної вигоди та пені є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню.

44. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача відсотки з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні втрати) та трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов'язання.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення таких позовних вимог.

45. Інші доводи касаційних скарг не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції, та є аналогічними тим, які зазначені у позові та в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

46. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

47. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

48. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

49. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

50. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

51. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

54. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій