Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

м.Київ

справа №2340/4023/18

адміністративне провадження №К/9901/18869/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (суддя: Кульчицький С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (судді: Літвіна Н.М., Коротких АЮ., Федотов І.В.) у справі №2340/4023/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області, позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 181 326, 97 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що сума податкового боргу є неузгодженою і не може бути стягнута у судовому порядку, оскільки наразі на розгляді у Верховному Суді перебуває справа №823/382/19, предметом розгляду якої є правомірність податкових повідомлень-рішень, що стали підставою до нарахування відповідних сум податкового боргу.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що з 10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області.

27 березня 2017 року відповідачем припинено підприємницьку діяльність.

Водночас, станом на час звернення ГУ ДФС у Черкаській області до суду з даним адміністративним позовом, за даними податкової звітності за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 167 914, 92 грн.

Частково такий податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 21 вересня 2017 року №00017441303 на суму 167 404, 92 грн. та № 0017431303 на суму 510 грн.

Також за відповідачем обліковується податковий борг з військового збору у загальному розмірі 13 412, 05 грн, який виник у сумі 44,80 грн на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 20 лютого 2017 року № 1700047024 та у сумі 13 367, 25 грн - на підставі податкового повідомлення-рішення від 21 вересня 2017 року №0017411303.

Скориставшись своїм правом відповідач оскаржив вищеозначені податкові повідомлення-рішення у судовому порядку. За результатами судового розгляду рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 823/382/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування означених податкових повідомлень-рішень було відмовлено.

Таким чином, загальна сума узгодженої податкової заборгованості відповідача становить 181 326, 97 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк узгодженої податкової заборгованості, ГУ ДФС у Черкаській області у відповідності до статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сформовано та направлено боржникові податкову вимогу від 15 січня 2018 року № 767-17 на суму 181 326, 97 грн, яка станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом відповідачем виконана не була.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на доведеність податковим органом факту наявності у відповідача непогашеного податкового боргу, а також дотримання контролюючим органом процедури стягнення податкового боргу, встановленого Податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Статтею 97 ПК України визначено, що, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, зокрема, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Абзацом 2 п. 65.10.8. ст. 65 ПК України передбачено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Таким чином, у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності), платник податків залишається на обліку як фізична особа для можливості проведення взаєморозрахунків за платежами, податками та зборами.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Положення наведених норм податкового законодавства обумовлюють висновок про те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 15 січня 2018 року №767-17 на суму 181 326, 97 грн, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

Станом на час розгляду справи доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або її виконання відповідачем суду не надано.

Також судами встановлено, що відповідачем не заперечується факт узгодженості зобов`язань, що виникли на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 20 лютого 2017 року № 1700047024.

Посилання скаржника на неузгодженість сум податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 21 вересня 2017 року №00017441303, №0017431303, №0017411303 та необхідність зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги по справі № 823/382/18 колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 ПК України.

В свою чергу, у межах рзгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/382/18 від 10 травня 2018 року набрало законної сили 26 липня 2018 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В свою чергу оскарження такого рішення в касаційному порядку у відповідності до вимог статті 236 КАС України не є підставою для зупинення провадження у справі.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що податковим органом доведено підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі на час розгляду даної справи, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, а тому, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 спірної суми податкової заборгованості підлягають задоволенню.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі №2340/4023/18 залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська