Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №820/5346/17

адміністративне провадження №К/9901/51005/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2018 (суддя Горшкова О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 (головуючий суддя Чалий І.С., судді: Зеленський В.В., П`янова Я.В.) у справі №820/5346/17 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення, в якому просить суд скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 11 від 02.10.2017 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення задоволено: скасовано рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 11 від 02.10.2017 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний адміністративний суд, дійшли висновку про безпідставність прийняття оспорюваного рішення щодо позивача з підстав, передбачених абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, оскільки контролюючим органом порушено порядок та процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Також, суди зазначили, що акт перевірки № 15477/20-40-13-02/ НОМЕР_1 , на підставі якого прийнято спірне рішення про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 , датований пізніше, ніж вказане рішення, а тому законні підстави для прийняття рішення про анулювання в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку позивачу відсутні.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне Управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі податковий орган зазначив, що при прийнятті рішення діяв відповідно до положень діючого законодавства, вважає, що на час його прийняття у податкового органу були підстави для виключення платника єдиного податку з реєстру, оскільки з 20.01.2017 по 20.09.2017 за позивачем рахувався податковий борг у сумі 347,60 грн, який виник у зв`язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного податку.

Зазначив, що спірне рішення № 11 від 02.10.2017 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 прийнято в автоматичному режимі та з огляду на наявність територіальних перешкод для завчасного проведення перевірки платника податків.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12.10.2017 інспектором ГУ ДФС у Харківській області на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 86.2 ст. 86, п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 30.09.20017, результати чого оформлено актом № 15477/20-40-13-02/ НОМЕР_1 .

Вказаний акт перевірки від 12.10.2017 № 15477/20-40-13-02/ НОМЕР_1 направлено на адресу платника податків 20.10.2017, згідно датованого штампу на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлено порушення умов перебування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування в частині приписів абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298 та п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів.

На підставі вищезазначеного акту перевірки від 12.10.2017 року № 15477/20-40-13-02/ НОМЕР_1 , ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення № 11 від 02.10.2017 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Підставою анулювання є посилання відповідача на порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 положень абз. 8 п. 298.2.3 ст. 298 та п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, а саме: не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів.

Позивач вважає, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято з порушенням норм податкового законодавства, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована главою 2 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України, положення цієї глави застосовується в цій постанові в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями п. 3 пункту 299.10. статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 2.10.2017 № 11 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, стали відображення податкового боргу у картці особового рахунку позивача та акт камеральної перевірки від 12.10.2017 № 15477/20-40-13-02/ НОМЕР_1 .

Отже, оскаржуване рішення № 11 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 прийнято раніше (02.10.2017), ніж контролюючим органом встановлені порушення платником податків вимоги податкового законодавства, що зафіксовані в акті перевірки від 12.10.2017 № 15477/20-40-13-02/ НОМЕР_1 .

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що спірне рішення прийняте всупереч поряду та без дотримання вимог спеціального законодавства, що свідчить про відсутність законних підстав для його прийняття. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем надано не було.

Крім того, судами враховано, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено докази наявні в матеріалах адміністративної справи, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені податковим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №820/5346/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду