Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.04.2019 року у справі №620/3556/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 травня 2019 року

справа №620/3556/18

адміністративне провадження №К/9901/9365/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області, ДФС України

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у складі судді Кашпур О. В.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у складі суддів Мельничука В. П., Бужак Н. П., Костюк Л. О.

у справі № 620/3556/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростандарт-1"

до ДФС України, Головного управління ДФС у Чернігівській області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

29 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростандарт-1" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), ДФС України (далі - ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язати ДФС зареєструвати податкові накладні і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії податкового органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №953285/40807729, № 953286/40807729, № 953287/40807729 від 12 жовтня 2018 року та зобов'язано ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані Товариством № 1 від 1 жовтня 2018 року, № 3 від 2 жовтня 2018 року та вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення - 3 жовтня 2018 року, № 4 від 5 жовтня 2018 року та вважати її прийнятою та зареєстрованою датою направлення - 8 жовтня 2018 року.

Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення виходили з того, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Отже відмова відповідачів зареєструвати податкові накладні є неправомірною, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У квітні 2019 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, обґрунтованими та прийнятими без порушень норм матеріального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ДФС зупинено реєстрацію податкових накладних Товариства № 1 від 1 жовтня 2018 року, № 3 від 2 жовтня 2018 року, № 4 від 5 жовтня 2018 року по операціях з контрагентом ТОВ "Кернел-Трейд" відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, про що зазначено в квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 3 жовтня 2018 року та від 8 жовтня 2018 року.

В квитанціях зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Товариством після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних надіслано повідомлення від 10 жовтня 2018 року № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

До повідомлення додано договори поставки, укладені з ТОВ "Кернел-Трейд" № П-0764/5/19 від 2 жовтня 2018 року, №П-0759/5/19 від 28 вересня 2018 року, договір поставки №1009 від 10 вересня 2018 року між Товариством та ТОВ "ТМ Лізинг", а також видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, банківські виписки, посвідчення якості. Зазначені документи прийняті в електронному вигляді на центральному рівні, про що свідчить квитанція № 2 від 10 жовтня 2018 року.

Комісією податкового органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 12 жовтня 2018 № 953285/40807729, № 953286/40807729, № 953287/40807729 про відмову в реєстрації податкових накладних, у зв'язку з тим, що платником податків не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, яка діяла протягом жовтня 2018 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд погоджується з доводом Товариства, що посилання податкового органу на приписи підпунктів 201.16.1-201.16.3 пункту 201.16 статті 201 є неприйнятними, оскільки Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VIII від 7 грудня 2017 року (який набув чинності 1 січня 2018 року) пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в редакції, процитованої Судом вище.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Підпунктами 3,4 пункту 13 вказаного Порядку зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 вищезазначеного Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в квитанціях зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості платника податку зазначені у листі ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого встановлено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту
16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту
16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як встановлено судами, та не спростовано доводами касаційної скарги, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 1.6 не наведено. Також, у Квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Конкретного переліку документів не вказано.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що 10 жовтня 2018 року Товариством подано до податкового органу повідомлення щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією податкового органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення Товариства та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З прийнятих Комісією рішень вбачається, що останні не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У рішеннях не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом не дотримано вимог пункту 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не наведено конкретної підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем до реєстрації.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області, ДФС України залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 620/3556/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер