Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2019 року

Київ

справа №810/865/16

адміністративне провадження №К/9901/31017/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Агро-Сервіс»на постановуКиївського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 (суддя: Василенко Г.Ю.)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 (колегія суддів у складі: Чаку Є.В., Мєзєнцев Є.І., Шелест С.Б.) у справі №810/865/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Агро-Сервіс»доПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хім-Агро-Сервіс» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.07.2015 № 0002392202.

Позовні вимоги мотивовані правомірністю врахування у податковому обліку витрат, понесених по операції з ТОВ «Стайл ЛТД», оскільки реальність виконання спірної господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмова в позові мотивована тим, що податкова накладна за спірною операцією підписана Лабунцем В.В., який заявив про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Стайл ЛТД».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 22.06.2015 по 03.07.2015 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Хім-Агро-Сервіс» з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих при взаємовідносинах з ТОВ «Стайл ЛТД» у період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 121/10-17-22-02/37412862 від 10.07.2015, згідно висновків якого не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Хім-Агро-Сервіс» з контрагентом-постачальником ТОВ «Стайл ЛТД» за період липень 2014 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185 ПК України; порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 435027 грн.

Виявлене порушення відповідач пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Хім-Агро-Сервіс» та ТОВ «Стайл ЛТД», оскільки документи на поставку та отримання товару ТОВ «Стайл ЛТД», видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, тощо перевіряючим надано не було. На момент проведення перевірки товар ТОВ «Стайл ЛТД» не поставлений ТОВ «Хім-Агро-Сервіс», кошти перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Стайл ЛТД» не повернуті в повному обсязі ТОВ «Хім-Агро-Сервіс», коригування витрат не проводилось. Крім того, в провадженні СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014100100000150 від 30.09.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 212 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Стайл ЛТД» використовувалось в схемі діяльності «фіктивного» підприємства з метою створення умов використання реквізитів підприємства з метою створення умов використання реквізитів підприємства під час складання податкової звітності користувачами фіктивних підприємств-вигодобанувачів. Податкова накладна №31 від 03.07.2014 заповнена з порушеннями, а саме не має підпису посадової особи, оскільки керівник ТОВ «Стайл ЛТД» Лабунець В.В. заявив про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства, в діяльності «ТОВ «Стайл ЛТД» вбачається створення умов використання реквізитів даного підприємств під час складання податкової звітності користувачами підприємств-вигодонабувачів, а саме ТОВ «Хім-Агро-Сервіс», що спрямовано на здійснення операцій, що не мають реального товарного характеру.

На підставі акта № 121/10-17-22-02/37412862 від 10.07.2015 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002392202 від 31.07.2015, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 435027 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 217514 грн., а всього на суму 652541 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що на підтвердження господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стайл ЛТД» надано договір купівлі-продажу № З-Д-07 від 03.07.2014, згідно з яким ТОВ «Стайл ЛТД» зобов'язується здійснити поставку мінеральних добрив «Доктор Грін Зернові» у строк до 15.10.2014, а ТОВ «Хім-Агро-Сервіс» - оплатити товар на умовах 100 % передоплати. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця. Поставка товару за даним договором здійснюється на склад покупця, за його попереднім повідомленням за один день до здійснення поставки. Витрати пов'язані з доставкою товару на склад покупця несе продавець. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у день підписання даного договору. При поставці товару продавець зобов'язаний надати покупцю належним чином оформлені документи: видаткову накладну на товар; податкову накладну; товаросупровідний документ, що підтверджує якість товару. Обов'язок покупця, надати продавцю довіреність на особу, уповноважену на отримання товару.

На підтвердження фактичного виконання договору ТОВ «Хім-Агро-Сервіс» надано виписку з особового рахунку, податкову накладну № 31 від 03.07.2014, зареєстровану в єдиному реєстрі податкових накладних та підписану Лабунцем В.В., який заявив про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Стайл ЛТД».

Суди першої та апеляційної інстанцій також звернули увагу на недостатність доказів підтверджуючих фактичне придбання товару у спірного контрагента, що зумовило неможливість зробити висновок про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками досліджуваної операції, оскільки позивачем суду не було надано передбачених договором видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, які б підтвердили факт транспортування товару, податкових накладних, товаросупровідних документів на підтвердження якості товару, довіреності на осіб, які уповноважені на отримання товару, документи на підтвердження наявності складських приміщень, а також актів прийому-передачі товару.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, касаційний суд вважає їх висновки про необґрунтованість позовних вимог передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суди попередніх інстанцій, вказуючи на відсутність документального підтвердження факту передачі товару від спірного контрагента до позивача, залишили поза увагою те, що позивач ще в позовній заяві звертав увагу суду на невиконання зобов'язань ТОВ «Стайл ЛТД» за договором купівлі-продажу № З-Д-07 від 03.07.2014 та нездійснення поставки, яка була повністю оплачена позивачем. Тобто, саме позивач стверджував про відсутність фактичного виконання договору з вини конрагента.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проте, розглядаючи спір про правомірність формування податкового кредиту, судами першої та апеляційної інстанцій судами не досліджувалось питання, за якою з подій було віднесено позивачем суми ПДВ до податкового кредиту та чи підтверджується реальність проведення операції по першій з подій.

Мотивуючи своє рішення відсутністю та/або неналежністю первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій позивача, суди обмежилися лише наведенням мотивів буквально дублюючим акт перевірки.

Викладене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також вказує на непідтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.

Не дослідження вказаних обставин взагалі та не надання їм оцінки, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судових актів.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Агро-Сервіс» задовольнити частково.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017, скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду