Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.10.2018 року у справі №357/10789/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2019 року

м. Київ

справа № 357/10789/17

провадження № К/9901/64240/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 357/10789/17

за позовом ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, треті особи: Державна пенітенціарна служба України, Міністерство юстиції України про визнання дій протиправними;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Файдюк В. В., Коротких А. Ю., Чаку Є. В.) від 19 вересня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, треті особи: Державна пенітенціарна служба України, Міністерство юстиції України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі 200 - кратного розміру прожиткового мінімуму установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;

- стягнути з Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової грошової допомоги в розмірі 176000 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ), а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850) в розмірі 320000 грн., виплату якої відповідач провів лише в розмірі 144000 грн.

3. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2018 року позовні вимоги задоволено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 18 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2018 року залишити в силі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. 16 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на касаційну скаргу, в якому останнє просило відмовити ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року залишити без змін.

8. 19 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства юстиції України на касаційну скаргу, в якому останнє просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 в період з 30 жовтня 2006 року по 30 червня 2016 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

11. Згідно наказу Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області від 30 червня 2016 року № 65 о/с-пр «По особовому складу», ОСОБА_2 з 30 червня 2016 року звільнено зі служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

12. Згідно свідоцтва про хворобу № 1076/у від 24 червня 2016 року, виданого Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по м. Києві», захворювання ОСОБА_2, Ні, не пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

13. Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0214686 від 20 грудня 2016 року за результатами первинного огляду ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності на строк до 01 січня 2018 року, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.

14. У грудні 2016 року позивач звернувся за місцем служби звернувся до Управління Державної пенітенціарної служби в місті Києві та Київській області з заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, отриманої внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, визначених законом для працездатних осіб.

15. Одноразова грошова допомога позивачу була призначена відповідно до ст. 97 - 99 Закону № 580-VIII у розмірі 90 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

16. Згідно платіжного доручення від 07 березня 2017 року № 52 зазначена грошова допомога позивачу виплачена у розмірі 144000 грн.

17. Вважаючи дії відповідача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності у розмірі меншому ніж передбачено ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи по захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на підставі Закону № 565-ХІІ та Порядку № 850.

19. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що оскільки право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII, то йому підлягає нарахуванню і виплаті одноразова грошова допомога у розмірі, передбаченому Законом № 580-VIII, а не Законом № 565-ХІІ.

20. У зв'язку з наведеним, апеляційний суд зазначив, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 99 Закону № 580-VIII та наказі Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, яким затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

21. За змістом пп. «б» п. 4 ч.1 ст. 99 Закону № 580-VIII поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

22. Саме у такому розмірі спірна одноразова грошова допомога і була виплачена позивачу, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі скаржник, зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що чинна станом на 20 грудня 2016 року (дату встановлення інвалідності) редакція ст. 97- 99 Закону № 580-VIII не передбачала виплату одноразової грошової допомоги поліцейським, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно зазначених норм, така виплата була можлива лише особам, інвалідність яких пов'язана з проходженням служби в поліції.

24. Також і Порядок № 4 (в редакції, чинній станом на 20 грудня 2016 року) не визначав розміру одноразової грошової допомоги поліцейським, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

25. Скаржник з посиланням на п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII, яким встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII, вважає, що зазначеною нормою збережено право на отримання одноразової грошової допомоги поліцейським, колишнім міліціонерам, та інтим особам, інвалідність яких пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ в порядку що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

26. На підтвердження зазначених доводів, скаржник також зазначає, що в довідці ліквідаційної комісії Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київської області від 04 вересня 2017 року № 43-268 вказано, що одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 було виплачено відповідно до Порядку № 850.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

28. Частиною 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

29. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.

30. Відповідно до ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

31. На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

32. Згідно з п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

33. Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІ групи.

34. Згідно з п. 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

35. Разом з тим, за змістом п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

36. Згідно ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

37. Частиною 2 ст. 97 Закону № 580-VIII встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

38. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст. 97- 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок № 4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

39. Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

40. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4).

41. За змістом пп. «б» п. 4 ч. 1 статті 99 Закону № 580-VIII поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

42. Водночас, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року № 916 «Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога», пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

43. Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18 висловила правову позицію, згідно якої поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 580-VIII, виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку № 4.

44. Відтак, за зазначеного правового регулювання спірних правовідносин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII, то йому підлягає нарахуванню і виплаті одноразова грошова допомога у розмірі, передбаченому саме цим Законом, а не Законом № 565-ХІІ.

45. Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов'язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент.

46. Посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги на п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII є безпідставними, оскільки ця норма за своїм змістом не розповсюджує порядок отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, на осіб, які набули право на відповідні виплати після втрати чинності Законом № 565-XII, а лише зберігає такий порядок для тих, хто набув право на ці виплати до набрання чинності Законом № 580-VIII.

47. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

48. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

49. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

51. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 357/10789/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб