Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.08.2018 року у справі №808/2404/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року

Київ

справа №808/2404/17

адміністративне провадження №К/9901/55571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - інвест" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - інвест" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 (головуючий суддя Садовий І. В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, (суддя - доповідач Шальєва В. А., судді: Білак С. В., Олефіренко Н. А.),

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард - інвест" (далі - позивач, Товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС, податковий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 55050,60 гривень (далі - спірне, оскаржуване ППР).

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що спірне ППР не ґрунтується на вимогах закону, оскільки прийняте за наслідками камеральної перевірки, проведеної з порушенням приписів абзацу першого пункту 76.3. статті 76 Податкового кодексу України (тут і далі по тексту - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме поза межами строків, встановлених вказаною правовою нормою для проведення такої перевірки. Також позивач посилався й на невідповідність за формою оскаржуваного ППР вимогам Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 (далі - Порядок №1204), зокрема вказував на відсутність номера та дати його прийняття відповідачем.

У наданих до суду першої інстанції запереченнях відповідач наполягав на необґрунтованості позовних вимог Товариства й аргументував таку позицію тим, що з огляду на предмет камеральної перевірки остання має проводитись у строк, встановлений абзацом другим пункту 76.3. статті 76 ПК України, тобто з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що встановлений абзацом першим пункту 76.3. статті 76 ПК України строк передбачений для проведення камеральної перевірки, предметом якої є перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку, позаяк предметом перевірки у даному випадку є своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Відтак податковий орган, проводячи камеральну перевірку Товариства у строк, встановлений абзацом другим пункту 76.3. статті 76., статтею 102 ПК України, вимоги законодавства не порушив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство, посилаючись на обставини, аналогічні викладеним у позовній заяві, вказує на невідповідність висновків судів приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, й обставинам справи, а відтак зазначає про відсутність підстав для визнання правомірним спірного ППР, яке, на думку позивача, не відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами Товариства не погоджується та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення без змін, вказуючи на те, що приймаючи спірне ППР, податковим органом у повному обсязі дотримано вимоги законодавства.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» за лютий 2017 року, за результатами якої складено акт від 21.04.2017 №106/12-01/32692239.

Перевіркою виявлено недотримання позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, відповідальність за що передбачена пунктом 120-1.1.статті 120-1. ПК України (зареєстровано в ЄРПН 26 податкових накладних, виписаних у січні-лютому 2017 року, з порушенням граничного терміну реєстрації на термін від 2 до 43 днів).

16.05.2017 ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0002951200 про застосування до позивача штрафу в загальному розмірі 55050,60 гривень за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (на строк до 15 днів на суму податку на додану вартість в розмірі 92152,36 гривень - штраф в розмірі 10% суми податку на додану вартість, що складає 9215,24 гривень; на строк від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість в розмірі 165345,59 гривень - штраф в розмірі 20% суми податку на додану вартість, що складає 33069,11 гривень; на строк 31 до 60 календарних днів на суму податку на додану вартість в розмірі 42554,18 гривень - штраф в розмірі 30% суми податку на додану вартість, що складає 12766,25 гривень).

Позивачу спірне податкове повідомлення-рішення направлене без номера та дати прийняття.

Спірне ППР оскаржено Товариством в адміністративному порядку, втім рішенням Державної фіскальної служби України від 03.07.2017 №14220/6/99-99-11-03-01-25 таке залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач не заперечує факту порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН на термін до 60 календарних днів.

Предметом доказування в цій справі є дотримання контролюючим органом процедури та термінів проведення камеральної перевірки

Так, відповідно до підпункту 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін визначений абзацом першим пункту 201.1. статті 201 ПК України.

Пунктом 201.10. цієї ж статті ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Своєю чергою за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів (пункт 120-1.1. статті 120-1. ПК України).

В той же час абзацом першим пункту 75.1. статті 75. ПК України контролюючим органам надано право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом же абзацу першого пункту 75.1., підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75. ПК України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, пунктом 76.3. якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас згідно з положеннями пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Висновки судів попередніх інстанції у повному обсязі відповідають наведеній правовій позиції, яка, також неодноразово висловлювалась й у постановах Верховного Суду, зокрема від 18.05.2018 у справі №804/4483/17, від 29.01.2019 у справі №805/4868/16-а.

Окрім цього суди попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, надали належну правову оцінку й доводам позивача щодо невідповідності спірного ППР вимогам Порядку №1204 в частині не зазначення дати його прийняття і номера такого.

З цього приводу суди встановили, що вказані реквізити були присвоєні спірному ППР, однак не зазначені у примірнику, надісланому на адресу позивача, що, втім, за висновками судів, не спростовує факту законності такого рішення, дозволяє у повній мірі чітко і зрозуміло ідентифікувати його зміст, а отже не є підставою для скасування останнього.

При цьому вказані недоліки жодним чином не вплинули на можливість реалізації Товариством передбаченого законодавством права на адміністративне оскарження спірного ППР, а також оскарження останнього в судовому порядку.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій, повно і всебічно встановивши обставини цієї справи на підставі наявних у ній доказів, оцінка яким дана з дотриманням положень КАС України, дійшли правильного висновку про відповідність спірного ППР вимогам законодавства.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального чи порушили норми процесуального права при ухваленні у цій справі судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - інвест" залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду