Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа №808/3101/16

адміністративне провадження №К/9901/4163/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - ДФС, податковий орган)на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (Головуючий суддя -Матяш О.В.)та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (колегія у складі суддів: Сафронова С.В., Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) у справі №808/3101/16за позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"(далі - ПАТ "Запорізький завод феросплавів")доУправління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - УДКСУ) Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ)пpостягнення пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Запорізький завод феросплавів" звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність СДПІ, що полягала у неподанні до УДКСУ висновку із зазначенням суми податку на додану вартість за липень 2016 року в сумі 20519992 грн., що підлягала відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача; стягнути пеню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за липень 2016 року в розмірі 131193 грн. 39 коп.

Позов мотивовано порушенням відповідачами положень пунктів 200.12, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України та тим, що відшкодування податку на додану вартість за липень 2016 року мало бути здійснено УДКСУ на підставі висновку СДПІ у термін до 5 жовтня 2016 року, проте фактично це відбулося 18 жовтня 2016 року. Тому на суму бюджетного відшкодування, невідшкодовану в установлений законом строк, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області) пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року у розмірі 131193 грн. 39 коп. В іншій частині позову (про визнання протиправною бездіяльність СДПІ, що полягала у неподанні до УДКСУ висновку із зазначенням суми податку на додану вартість за липень 2016 року в сумі 20519992 грн., що підлягала відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача) -відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно із положеннями пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України встановлено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове pішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме - пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України. Також у касаційній скарзі зазначається про те, що СДПІ було своєчасно сформовано реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування платникам податку, до якого включено й позивача на суму 20519992 грн., вказаний реєстр було отримано УДКСУ - 26 вересня 2016 року разом із висновком про суми відшкодування податку на додану вартість від 22 вересня 2016 року № 1160-07. Стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості не є належним способом захисту прав позивача, оскільки пеня є похідною сумою від бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області посилається на те, що діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією і законами України, а оскільки узагальнена інформація щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість до нього надійшла 18 жовтня 2016 року, ним відшкодування податку на додану вартість у сумі 20519992 грн. перераховано на рахунок позивача 18 жовтня 2016 року.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про часткову обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Запорізький завод феросплавів" зареєстроване як суб'єкт господарювання юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради 30 травня 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 029344, та зареєстроване як платник податку на додану вартість 30 червня 1997 року.

ПАТ "Запорізький завод феросплавів" подало податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року, в якій в рядку 20.2.1 задекларовано суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку та складає 20519992 грн. До декларації додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2016 року в розмірі 20519992 грн.

Вказані документи доставлені до ДФС України та водночас прийняті СДПІ 22 серпня 2016 року о 16 год. 29 хв., що підтверджується квитанціями № 1 та № 2.

18 жовтня 2016 року позивач отримав суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2016 року в розмірі 20519992 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18 жовтня 2016 року № 1219.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

В силу пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Системний аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що контролюючий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку та протягом п'яти робочих днів після закінчення такої перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, а орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу зобов'язаний перерахувати кошти на рахунок платника податків. Невідшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків суми податку на додану вартість вважаються заборгованістю бюджету, а тому на таку суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З огляду на встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що свідчать про недотримання визначених статтею 200 ПК України строків відшкодування сум податку на додану вартість, правильним є висновок про нарахування на таку суму заборгованості пені.

Доводи касаційної скарги про те, що стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості не є належним способом захисту прав позивача, не може бути взято до уваги, оскільки, як зазначено й судами попередніх інстанцій із посиланням на практику Європейського суду з прав людини, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, а тому вимога позивача про стягнення пені, нарахованої на суму відшкодованої із порушенням строку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень 2016 року в розмірі 131193 грн. 39 коп. підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що позивач повинен був отримати бюджетне відшкодування за декларацією за липень 2016 року в строк до 5 жовтня 2016 року, тому з 6 жовтня 2016 року на суму податку на додану вартість в розмірі 20519992 грн. нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Суд касаційнoї інстанції визнає, щo суди пoпеpедніх інстанцій не дoпустили непpавильнoгo застосування норм матеpіальнoгo та процесуального права при виpішенні даної спpави та вважає, щo суди повно встанoвили oбставини, щo мають значення для правильного виpішення спpави, та надали їм правову oцінку на підставі норм закoну, щo підлягали застосуванню дo даних пpавoвіднoсин.

Відпoвіднo дo частини третьої статті 343 Кoдексу адміністративного судочинства Укpаїни суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладенoгo, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кoдексу адміністративного судочинства Укpаїни,

ПOСТАНOВИВ:

Касаційну скаpгу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року - залишити без змін.

Пoстанoва набирає закoннoї сили з дати її пpийняття, є oстатoчнoю і oскаpженню не підлягає.

Гoлoвуючий суддя В.П. Юpченкo Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник