Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.06.2018 року у справі №826/7445/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №826/7445/17

адміністративне провадження №К/9901/51793/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Мороз Л.Л., Стародуб О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Губська О.А.)

у адміністративній справі № 826/7445/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати наказ № 114 від 7 квітня 2017 року та зобов'язати подати невідкладно для внесення інформацію про зареєстровані декларацію про початок виконання будівельних робіт від 6 червня 2016 року № КВ 083161581500 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 13 лютого 2017 року № КВ 143170440476 для внесення до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 114 від 7 квітня 2017 року. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу повернуто.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги вказав, що до апеляційної скарги представником Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) ОСОБА_2 було долучено копію довіреності, засвідчену в установленому порядку директором ОСОБА_3, про що було зазначено в додатках до апеляційної скарги. Однак, суд апеляційної інстанції вказану копію довіреності не взяв до уваги, чим порушив процесуальні та конституційні права Департаменту на апеляційний перегляд справи.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходив з того, що копію довіреності від 26 квітня 2017 р. № 073-3656 на ім'я ОСОБА_2 керівником Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва не засвідчено, а засвідчено самим представником ОСОБА_2, а тому додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на підписання апеляційної скарги, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.

Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

За приписами частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

За перевіркою матеріалів справи, апеляційна скарга Департаменту підписана ОСОБА_2 як його представником. У додатках до скарги зазначено копія довіреності представника.

Департамент у касаційній скарзі стверджує, що до апеляційної скарги ним надавалась належним чином засвідчена копія довіреності, і це твердження матеріалами справи не може бути спростовано, оскільки суд апеляційної інстанції, повертаючи вказану апеляційну скаргу Департаменту, виготовив і долучив до матеріалів справи копії самої скарги і всіх додатків до неї, окрім самої довіреності представника, тим самим позбавивши касаційний суд можливості встановити обгрунтованість судового рішення.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія довіреності на представництво інтересів Департаменту на ім'я ОСОБА_4 від 26 червня 2017 року (а.с. 65), яка була надана під час розгляду справи в суді першої інстанції. Навіть вказана копія довіреності засвідчена 21 вересня 2017 року має засвідчувальний напис, який складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплено відбитком печатки органу. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставлена відмітка «Копія». Отже, навіть цей документ посвідчував повноваження особи, що підписала апеляційну скаргу, і на підставі цього документу особу було допущено до участі у справі як представника сторони.

Колегія суддів звертає увагу, що під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.

Відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Дотримання наведеного державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності під час засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представників, є достатнім для додержання вимог частини шостої статті 59 КАС України.

Тож, під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України слід уникати зайвого формалізму, як-от відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 569/907/18 в постанові від 19 вересня 2018 року.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про ненадання особою, яка підписала апеляційну скаргу, документу, що підтверджував би її повноваження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу Департаменту з підстав встановлених пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною першою статті 353 цього ж Кодексу закріплено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, касаційна скарга підлягає задоволенню, а згадане судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 826/7445/17 скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

О.П. Стародуб,

Судді Верховного Суду