Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року

м. Київ

справа № 815/1341/17

адміністративне провадження № К/9901/59837/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області),

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року (Аракелян М.М.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (Судді: Димерлій О.О., Єщенко О.В., Бойко А.В.)

у справі № 815/1341/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна»

до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС, Головне управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС УКРАЇНА» (далі - позивач, ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, далі - відповідач) в якому просило визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 21 вересня 2016 року № 0013284000 на загальну суму 3 087 372 грн та від 19 грудня 2016 року № 0001802100 на загальну суму 185 697 грн (т. 1 а.с. 3-26).

В судовому засіданні 30 березня 2017 року, протокольною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС, Головне управління ДФС у Запорізькій області (т. 2 а.с. 199-202).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року адміністративний позов задоволено (т. 3 а.с. 203, 204-220, т. 4 а.с. 182-190).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в доводах якої, посилаючись на висновки акта перевірки, доводив правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки за доводами скаржника, реальність господарських операцій визначається не лише фактичною наявністю та рухом активу, але й реальністю виконання операції саме з конкретним контрагентом, тобто наявністю прямого зв`язку з певним постачальником або покупцем. За доводами скаржника, актом перевірки зафіксовано, що будь-яких документів щодо іншого використання тютюнових виробів, ніж документів на відображення операції з реалізації товару, позивачем надано не було; залишки ТМЦ станом на 31 грудня 2015 року в бухгалтерському обліку також були відсутні, як і факт їх подальшої реалізації, що в акті перевірки стало підставою для висновку про реалізацію вказаних виробів у роздрібній торгівлі.

Крім цього, скаржником зауважено, що в ході перевірки позивачем не були надані фіскальні чеки, а тому для розрахунку акцизного податку було використано загальну суму, відповідно до видаткових накладних, на яку було реалізовано товар. Однак, за доводами касаційної скарги, позивачем в цю суму не було включено акцизний податок, тому розрахунок заниження суми акцизного податку здійснено відповідачем виходячи із собівартості реалізованих тютюнових виробів. За доводами скаржника, позивачем реалізовано продукцію покупцям ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» без пред`явлення довіреності; в накладних відсутні печатки (штампи) покупців товару та не зазначені паспортні дані отримувачів ТМЦ; до перевірки не надано переліку уповноважених осіб зі зразками підписів на отримання товару та жодних додаткових угод щодо зміни порядку отримання товару, тоді як п. 3.9 договорів поставки, укладених з ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» передбачено, що покупець зобов`язаний надати продавцю документи, пов`язанні з отриманням товару, зокрема довіреності. Додатково скаржник посилався на те, що станом на час розгляду справи по суті в суді першої інстанції, наявні вироки щодо працівників ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» за ч. 1. ст. 205 КК України по справам №337/3539/16-к (відносно ОСОБА_1 , який знаходився на посаді директора у період з 11.12.2014 року по 21.12.2015 року), та у справі №337/3902/16-к (відносно ОСОБА_2 , який діяв на посаді головного бухгалтера з 10.12.2014 року по 21.12.2015 року). Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення суддів попередніх інстанції та відмовити в задоволенні позову (т. 4 а.с. 1-4).

Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами (т. 5 а.с. 10-11).

В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу, третя особа - Головне управління ДФС у Запорізькій області посилалось на правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем. При цьому позивач у відзиві на касаційну скаргу просив суд відмовити в її задоволенні, внаслідок безпідставності та необґрунтованості та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 5 а.с. 17-20, 25-36).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлень, виданих СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС від 01 липня 2016 року №№ 369, 370, 371, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ппп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України контролюючим органом проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Тедіс Україна» по взаємовідносинам з ПП «Торгівля і Дистрибьюція», ТОВ «Аксент прм», ТОВ «Буд-Інсайт», ТОВ «Інтер-Пром-Сервіс», ТОВ «Марлайн Трейд», ТОВ «МВК рейд», ТОВ «СТДК Компані», ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія», ТОВ «Алекс Груп», ТОВ «Арес-Термінал», ТОВ «Контакт МКС» та ТОВ «Конфорт» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2015 р. по 31 грудня 2015 року, податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року, акцизного збору з роздрібного продажу підакцизних товарів за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складений акт перевірки від 12 серпня 2016 року № 152/28-08-14/30622532/60, з висновками про порушення позивачем:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції від 01.01.2015), в результаті чого ТОВ «Тедіс Україна» занижено податок на прибуток в сумі 215 323 925 грн в 2015 році;

- п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 396 906 грн;

- пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по акцизному податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами на суму 2 219 072 грн (т. 1 а.с. 73-114).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в частині заниження акцизного податку контролюючий орган дійшов висновку, що господарські операції ТОВ «Тедіс Україна» по реалізації як продавцем тютюнових виробів контрагенту-покупцю ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» (надалі - ТОВ «БТТК») на суму 4 3640 917,24 грн, у тому числі ПДВ (7 273 486,23 грн), фактично не відбувались (пункт 3.3. Акту перевірки від 12 серпня 2016 року) (т. 1 а.с.133-135).

На підставі вищевказаного акту перевірки, Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 вересня 2016 року № 0013284000, яким позивачу визначено до сплати зобов`язання за платежем по акцизному податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами на загальну суму 3 087 372 грн, з яких: за основним платежем в розмірі 2 058 248 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 029 124 грн (т. 1 а.с. 128).

До того ж, як встановлено судами попередніх інстанцій з матеріалів справи, вищенаведене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ «Тедіс Україна» до ГУ ДФС у Запорізькій області (скарга від 04.10.2016 № 4208/ГО/ДФ), проте за результатами розгляду первинної скарги, ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято рішення від 07 грудня 2016 року № 4284/10/08-01-10-01-13, яким податкове повідомлення-рішення від 21 вересня 2016 року № 0013284000 залишено без змін, а скарга - без задоволення (т. 1 а.с. 19-132, 133-135). Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, у зв`язку з тим, що заниження платником податкового зобов`язання з акцизного податку складає 2 182 046 грн (43640917,24 грн. х 5%), що з урахуванням приписів пп.214. п.214.4 ст.215 ПК України на 123 798 грн більше, ніж визначено в попередньому податковому повідомленні-рішенні від 21 вересня 2016 року № 0013284000, відповідачем 19 грудня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001802100 про додаткове нарахування ТОВ «Тедіс Україна» до сплати грошового зобов`язання по акцизному податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами на загальну суму 185 697 грн, з яких: 123 798 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 61 899 грн (т. 1 а.с. 140).

Незгода з вказаними податковими повідомленнями стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду першої інстанції.

Так, розглядаючи справу по суті та задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про документальне підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» первинними документами, які, за результатами їх оцінки судами попередніх інстанцій, відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Крім цього, суди попередніх інстанцій посилались і на те, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій ТОВ «Тедіс Україна» з контрагентом обґрунтований виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів позивача, а з документів за результатами проведення перевірок інших платників податків, що за висновками судів не може слугувати підставою нереальності господарських операцій. До того ж, суди попередніх інстанцій зазначили, що з огляду на зміст вироку Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 30.09.2016, при розгляді кримінальної справи № 337/3539/16-к, судом не досліджувались обставини здійснення ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» господарської діяльності, його взаємозв`язки з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі з позивачем, отже такий вирок не містить даних щодо конкретних операцій, що відбулись з документуванням за участю ТОВ «БТТК», які вчинялись від імені ТОВ «БТТК» фіктивно, без наміру створити будь-які юридичні наслідки.

В той же час, судами попередніх інстанцій враховано, що оцінку господарським відносинам з постачання ТОВ «Тедіс Україна» тютюнових виробів на адресу ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» надано в межах адміністративної справи № 815/423/17, в якій досліджені та встановлені обставини, які підтверджують реальність господарських операцій ТОВ «Тедіс Україна» із ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія», а також визнано висновки податкового органу за наслідками перевірки необґрунтованими та скасовані податкові повідомлення-рішення про збільшення податку на прибуток та на додану вартість.

Наприкінці суди посилались на те, що жодних належних та допустимих доказів у розумінні вимог статті 70 КАС України щодо проведення розрахункових операцій при роздрібному продажу тютюнових виробів ТОВ «Тедіс Україна», судам попередніх інстанцій відповідачем не надано та в акті перевірки не наведено; рух товару до точок роздрібної торгівлі не відстежувався та не встановлений в ході перевірки, а вартість нібито реалізованих в роздрібній торгівлі товарів не підтверджується розрахунковими документами, що в сукупності за висновками судів попередніх інстанцій свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з акцизного податку та, як наслідок, визначення до сплати суми акцизного податку на підставі п.п.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України на суму 2 219 072 грн та 123 798 грн (з урахуванням рішення ГУ ДФС в Запорізькій області від 07.12.2015 р.) (т. 3 а.с. 203, 204-220, т. 4 а.с. 182-190).

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об`єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України).

При цьому реалізація суб`єктами господарювання у роздрібній торгівлі підакцизних товарів відповідно до абзацу третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України це - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.

Згідно з пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України.

Пунктом 216.9 ст. 216 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 265), для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно з абзацом четвертим ст. 2 Закону N 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 481/95-ВР), роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Особа, яка від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів кінцевому споживачеві через торговельну мережу є платником податку з роздрібних продажів підакцизних товарів, а дата здійснення розрахункової операції є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно з п. 216.9 ст. 216 ПКУ.

Відповідно до п.п.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, одним із основних видів господарської діяльності ТОВ «Тедіс Україна» є оптова торгівля тютюновими виробами (ліцензія серії АЕ № 297741 на право оптової торгівлі тютюновими виробами, дійсна з 26 грудня 2013 по 26 грудня 2018 року) (т. 1 а.с. 162).

З метою здійснення своєї основної діяльності, позивачем укладено договори на поставку тютюнових виробів з усіма основними виробниками тютюнових виробів в Україні, у тому числі із ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т - Прилуки", ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", ПзІІ "Імперіал Тобако Юкрейн", ПрАТ "Філіп Морріс Україна". Також, позивачем з цією метою внесено 35 місць зберігання оптових партій тютюнових виробів до Державного реєстру, укладено договори оренди нерухомого майна для використання складів, офісів, допоміжних приміщень, магазинів-складів; позивач має власний вантажний автотранспорт.

Зокрема, як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 серпня 2015 року ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (попередня назва ТОВ "Тедіс Україна") (продавець) укладено із ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" (Покупець) договір поставки № 21686-ЗП/15 (т. 1 а.с. 27-29), за умовами якого продавець взяв на себе зобов`язання передавати тютюнові вироби або інші групи товарів у власність покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а покупець - приймати та оплачувати товар на умовах цього договору. Придбаний товар буде в подальшому реалізовуватися через об`єкти торгівлі покупця на території України (п.1.1 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи наявності відповідного асортименту товару на складі продавця. Замовлення на партію товару погоджується відповідальними особами Сторін. Поставка Товару здійснюється або транспортом Продавця, або транспортом Покупця (EXW - склад Продавця, або СРТ - склад Покупця). Право вибору умов постачання Товару залишається за Продавцем. Умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів Інекотермс в редакції 2000 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору (п.3.3 Договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Тедіс Україна» за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля тютюновими виробами (основний); оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (т. 1 а.с. 152-156).

Товариство має ліцензію серії АЕ № 297741 на право оптової торгівлі тютюновими виробами, яка дійсна з 26 грудня 2013 року по 26 грудня 2018 року, отже за висновками судів попередніх інстанцій, укладений договір повністю узгоджується та відповідає тому виду діяльності, що визначений для позивача (т. 1 а.с. 162).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання вищезазначеного договору у період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року позивачем було поставлено на користь ТОВ «Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія» тютюнові вироби на загальну суму 43 640 917,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 7 273 486,23 грн.), а взаєморозрахунки між сторонами договору оформлені видатковими та податковими накладними. До того ж, судами встановлено, що покупцем на користь позивача сплачено 47 268 204,06 грн згідно платіжних доручень, які були надані як до перевірки, так і до суду. В бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції із ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" відображено проводками: Дт 311 "Поточні рахунки в банках" Кт 681 "Розрахунки за авансами одержаними" на суму 46271204,98 грн. (в т.ч. ПДВ 7711867,52 грн.); Дт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" Кт 702 "Дохід від реалізації товарів" на суму 43640917,24 грн. (в т.ч. ПДВ 7273486,20 грн.) (т. 1 а.с. 107/звор.)

Згідно п.3.2.1 "Податкові зобов`язання" акту перевірки від 12 серпня 2016 року № 152/28-08-14/30622532/60, за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ "Тедіс Україна" не підтверджено реальність виконання операцій з ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія", оскільки встановлено використання товарів не в господарській діяльності позивача.

Судами встановлено, що таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що згідно даних АСА Архів податкової звітності по ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" за жовтень, листопад та грудень 2015 року встановлено, що підприємством здійснювалося придбання тютюнових виробів від ТОВ "Тедіс Україна", проте у подальшому реалізовано різноманітні товари (метизи, комплектуючі запчастини, піддони для печі, корпуси редуктора та ін.); реалізація тютюнових виробів контрагентам-покупцям відсутня. При цьому зареєстровані податкові накладні на придбання ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" реалізованих товарів відсутні. Також відповідно до системи ІС "Податковий блок" ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" було подано декларацію акцизного податку за період з 01 жовтня 2015 по 31 грудня 2015 року із нульовими показниками, що свідчить про те, що підприємство не здійснювало операції з реалізації підакцизних товарів, що підлягають оподаткуванню акцизним податком в цьому періоді.

Крім того, контролюючим органом взято до уваги те, що в 2016 році податкова звітна декларація ТОВ «Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія» не подавалась, а 22 грудня 2015 року до ЄДРДР за № 32015210000000119 внесено відомості про вчинення ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" кримінального правопорушення, яке зареєстроване за попередньою кваліфікацією згідно ч.2 ст.205 КК України. Також в акті перевірки зазначено, що з боку ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" отримання товару здійснювалося менеджером Тимощенко В.О. , але довіреності, виписаної ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" на отримання тютюнових виробів цією особою, до перевірки не надано.

Вищезазначені висновки знайшли своє відображення в п.3.3 "Акцизний збір" акту перевірки. Зокрема, в цьому розділі зазначено, що ТОВ «Тедіс Україна» фактично не здійснювалася реалізації тютюнових виробів у періоді з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року, а тому, зважаючи на відсутність будь-яких документів щодо іншого використання тютюнових виробів на суму 43640917,24 грн, контролюючий орган дійшов висновку про реалізацію позивачем цього товару у роздрібній торгівлі, що стало підставою для висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання з акцизного податку на 2219072 грн (+ 123798 грн за рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.12.2016 № 4284/10/08-01-10-01-13).

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження обґрунтованості наведеної позиції податковим органом в ході судового розгляду справи додано копію вироку Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 30 вересня 2016 року по справі № 337/3539/16-к за обвинуваченням директора ТОВ "Будівельно-Торгово-Транспортна Компанія" за ст. 205 ч.1 КК України, яким затвердженого угоду про визнання винуватості від 07 вересня 2016 року між прокурором та обвинуваченим; визнано ОСОБА_1 директора ТОВ "БТТК" винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 ч.1 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (т. 3 а.с. 89-93).

Суди попередніх інстанцій, дослідивши вказаний вирок, встановили, що ОСОБА_1 у період часу з 11 грудня 2014 року по 21 грудня 2015 року рахувався директором "Будівельно-торгово-транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 39541635) та з 23 жовтня 2015 року - по 21 грудня 2015 року засновником вказаного суб`єкта підприємницької діяльності, тобто його учасником, а саме власником частки у розмірі 100% статутного капіталу, який зареєстровано 10 грудня 2014 року у Запорізькому міському управлінні юстиції Головного управління юстиції у Запорізькій області, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Харчова, 5. Однак, незважаючи на вищевикладене, створення товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгово-транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 39541635) відбулося без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом вказаного Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності, у порушення вимог та положень наступного законодавства України.

Надавши оцінку вказаному вироку Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 30 листопада 2016 року, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при розгляді кримінальної справи № 337/3539/16-к судом не досліджувались обставини здійснення ТОВ "Будівельно-торгово-транспортна компанія" господарської діяльності, його взаємозв`язки з іншими суб`єктами господарювання та з позивачем.

Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, згаданий вирок суду стосовно ОСОБА_1 не містить даних щодо конкретних операцій, які відбулись з документуванням за участю ТОВ «БТТК» та вчинялись від імені ТОВ «БТТК» фіктивно, без наміру створити будь-які юридичні наслідки. Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за відсутності належного спростування реального виконання господарської операції підписання первинних документів іншою особою ніж та, що значиться в установчих документах постачальника його керівником, не може слугувати самостійною підставою для визнання податкової вигоди необґрунтованої за відсутності інших фактів та обставин. Адже підписання документів неповноважною особою не виключає реальності виконання господарської операції. У податковому спорі податковий орган не може ставити під сумнів оподатковувану операцію, посилаючись лише на вказану обставину, та для доведення недобросовісності платника повинен надати підтвердження навмисних спільних дій учасників операції, її безтоварності та номінального оформлення з єдиною метою отримати незаконну податкову вигоду та податкову економію.

Крім цього, як зауважено судами попередніх інстанцій, сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 дійшла висновку, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Послідовно, у цій постанові, Велика Палата підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, яка зводиться до того, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові зазначила, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності

Отже висновки судів попередніх інстанцій не суперечать вищенаведеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19. До того ж, як вірно зауважено судом апеляційної інстанції, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у відповідача не було відомостей про прийняття Хортицьким районним судом міста Запоріжжя вироку від 30 вересня 2016 року при розгляді кримінальної справи № 337/3539/16-к.

Крім цього, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, оцінку господарським відносинам з постачання ТОВ «Тедіс Україна» тютюнових виробів на адресу ТОВ «Будівельно-торгово-транспортна компанія» надано в межах адміністративної справи № 815/423/17, в якій встановлено наявність всіх необхідних первинних документів, які складалися в ході здійснення господарських операцій; факт передачі товарно-матеріальних цінностей (тютюнових виробів) контрагенту; факти оплати поставленого товару; реальну зміну майнового стану позивача та контрагента при здійсненні поставок тютюнових виробів; безпосередніх учасників господарських операцій з постачання тютюнових виробів, що є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ "Тедіс Україна" приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих ним сум податкового кредиту, а також включення витрат до оподатковуваного доходу за операціями з контрагентами, що в сукупності стало підставою для скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016 №0000751400 та № 0000761400 про збільшення податку на прибуток та на додану вартість (прийнятих на підставі висновків акта перевірки від 12 серпня 2016 року № 152/28-08-14/30622532/60). До того ж, постановою Верховного Суду від 20 березня 2024 року, за наслідками касаційного перегляду справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року залишено без змін.

Отже як вірно встановлено судами попередніх інстанцій і не спростовано доводами касаційної скарги, жодного доказу проведення розрахункових операцій при роздрібному продажу тютюнових виробів ТОВ «Тедіс Україна», що є належним та допустимим у розумінні вимог статті 70 КАС України, судам попередніх інстанцій відповідачем не надано та в акті перевірки не наведено; рух товару до точок роздрібної торгівлі не відстежувався та не встановлений в ході перевірки, а вартість нібито реалізованих в роздрібній торгівлі товарів не підтверджується розрахунковими документами, що в сукупності свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з акцизного податку.

Тому під час розгляду справи, суди попередніх інстанцій надали належну й вичерпну правову оцінку всім доказам та обставинам, що стосуються предмета доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясували характер та зміст спірних операцій позивача з кожним із контрагентів, дослідили договори, а також усі складені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням, та які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права. Тоді, як в доводах касаційної скарги скаржник фактично просить суд здійснити переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень частини 2 статті 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Отже касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області), залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 815/1341/17, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк