Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №607/3617/17

адміністративне провадження №К/9901/23240/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2017 року (суддя Сливка Л.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року (судді Кушнерик М.П., Гінда О.М., Рибачук А.І.) в адміністративній справі № 607/3617/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати протиправною відмову управління ПФУ в перерахунку пенсії на підставі статті 371 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу»(далі - Закон № 3723-ХІІ) у зв'язку зі збільшенням з 1 грудня 2015 року її розміру. Просила також зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії, обчисливши її в розмірі 90 % заробітку працюючого державного службовця - начальника відділу правозастосування, ревізій та перевірок Тернопільського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, встановленої з 01 грудня 2015 року, із збереженням базового місяця індексації пенсії за попередні роки.

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 09 червня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

Рішення обґрунтував тим, що після набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (набрав чинності 1 травня 2016 року; далі- Закон № 889-VIII) пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 16 серпня 2017 року це рішення залишив без змін.

У касаційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

На касаційну скаргу управління ПФУ надіслало відзив, в якому навело аргументи незгоди з вимогами касаційної скарги та додало доказ надсилання копії відзиву позивачці.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 11 листопада 2002 року отримує пенсію за віком (інвалід 2 групи, загальне захворювання), яку їй призначено відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

14 лютого 2017 року позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила у зв'язку з підвищенням посадових окладів, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013), перерахувати пенсію відповідно до схеми посадових окладів, передбачених зазначеною постановою, виходячи із середнього показника по аналогічних структурах державної служби за посадою начальника відділу.

Листом від 17 лютого 2017 року № 61/А-11 управління ПФУ відмовило в проведенні перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - постанова № 865). З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон № 889-VІІІ, нормами якого не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ передбачено право державних службовців лише на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року № 432-IV) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону № 3723-XII (чинного станом на дату призначення пенсії) існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до статті 371 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 постанови № 865 (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю 371 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Відтак станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті 371 Закону № 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який ще не бачить підстав стосовно настання умов та встановлення порядку перерахунку пенсій державним службовцям.

Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою № 865.

Проте з набранням чинності постанови № 1013 (з 15 грудня 2015 року, але підлягає застосуванню з 01 грудня 2015 року) з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

Таким чином, з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови № 1013, якою пункт 4 постанови № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року у справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 745/458/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі № 697/2282/17 та від 21 лютого 2018 року у справі № 638/19513/16-а.

Суд визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко