Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2019 року

м.Київ

справа №806/2492/16

адміністративне провадження №К/9901/22568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (суддя: Попова О.Г.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року (судді: Мацький Є.М., Капустинський М.М., Шидловський В.Б.) у справі №806/2492/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Житомирського адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

08 лютого 2017 року в ході судового засідання представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №294/386/16-к відносно ОСОБА_2. Заявлене клопотання обґрунтовував тим, що 11.02.2016 прокуратурою Житомирської області було розпочате досудове розслідування №42016060000000007 за фактом вимагання службовими особами ГУНП в Житомирській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, які, на думку представника відповідача тісно пов'язані з подіями, які стали підставою для звільнення позивача з органів поліції.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі №294/386/16-к.

Не погодившись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати такі рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування касаційної скарги посилається на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, передбачених пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваних ухвал; далі - КАС України) та необхідність продовження її розгляду, оскільки зазначені відповідачем обставини не перешкоджають подальшому розгляду.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Судами встановлено, що предметом спору у цій справі є оскарження наказів Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 26 лютого 2016 року №155 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та від 29 лютого 2016 року №38 о/с «По особовому складу», яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, оперуповноваженого Чуднівського відділення поліції Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, звільнено зі служби з поліції, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Також встановлено, що в провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області знаходиться кримінальна справа №294/386/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Приймаючи рішення про зупинення провадження по цій справі, суди попередніх інстанцій вважали, що видання оскаржуваних наказів обумовлене тими ж обставинами, що встановлені ході досудового розслідування кримінального правопорушення у кримінальній справі №294/386/16-к, та які стали підставою для затримання позивача та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Ключовим питанням законності оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій в цій справі є питання можливості з'ясування обставин цієї справи щодо звільнення позивача із займаної посади до судового вирішення кримінальної справи, про яку зазначено.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 156 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Аналогічне положення закріплено також у п. 3 ч.1 ст. 236 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок, що суд зупиняє провадження у справі лише в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, висновок про що суд зобов'язаний зазначити в ухвалі про зупинення провадження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що звільнення позивача відбулося на підставі оскаржуваних наказів відповідача за порушення дисципліни та скоєння вчинку, який дискредитує звання працівника поліції. І хоча рішення про притягнення позивача прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно ОСОБА_2 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Таким чином, з огляду на правове врегулювання підстав зупинення провадження у справі та обставин цієї справи Верховний Суд доходить висновку, що адміністративні суди не позбавлені можливості перевірити обставини звільнення позивача із займаної посади, серед іншого, й підстави прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення. При цьому, немає необхідності очікувати розгляду кримінальної справи з метою встановлення преюдиційних обставин для цієї справи, позаяк адміністративні суди мають відповідні повноваження для встановлення відповідних обставин щодо розв'язання конфлікту за цим позовом, і ці обставини не є похідними від судового розгляду вказаної кримінальної справи.

Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі №815/1956/16 та від 16 травня 2018 року по справі №826/22795/15.

За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо неможливості розгляду цієї справи до судового вирішення Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області кримінальної справи №294/386/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - є хибними.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права при зупиненні провадження у цій справі, тому ухвали підлягають скасуванню з направленням справи в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року в цій справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

В.М. Шарапа