Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа №576/1724/17

адміністративне провадження №К/9901/522/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Я.О. Берназюка,

суддів: М.І. Гриціва, Н.В. Коваленко,

розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2017 року (головуючий суддя Колодяжний А.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (колегія суддів Бондар В.О., Калиновський В.А., Зеленський В.В.),

УСТАНОВИВ:

19 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просила визнати дії відповідача щодо припинення виплати доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2010 року № 331 і зменшенню суми індексації пенсії та визначенню місяцем підвищення розміру пенсії для проведення індексації пенсії липень 2016 року; зобов'язати відповідача поновити виплату доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2010 року № 331 та здійснювати виплату сум індексації пенсії з 01 липня 2016 року, рахуючи місяцем підвищення розміру пенсії для проведення індексації жовтень 2009 року відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що 01 березня 2017 року набрала законної сили постанова Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 січня 2017 року по справі № 576/1666/16-а за її адміністративним позовом до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити такі дії. У зв'язку з підвищенням заробітної плати з 01 лютого 2008 року працюючим державним службовцям, які працюють в митних органах, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2008 року № 34, під час здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідно до вимог статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії, розмір пенсії позивача склав 3645,91 грн = 4501,12 грн (заробітна плата для обчислення пенсії) х81%.

Відповідно до рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 січня 2017 року по справі №576/1666/16-а розмір пенсії склав 4081,60 грн = 5039,01 грн (заробітна плата для обчислення пенсії) х 81%. Таким чином доплата за період з липня 2016 року по березень 2017 року повинна складати 3917,34 грн = 435,26 грн (4081,17 - 3645,91)х9 місяців. Позивач отримала доплату за періоди з липня 2016 року по березень 2017 року в сумі 351,72 грн, а з квітня 2017 року не отримує індексацію, яку отримувала до цього часу та з липня 2016 року доплату згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2010 року №331. Про своє порушене право позивач дізналася на початку липня 2017 року. У зв'язку з цим, вона звернулась із заявою до відповідача за роз'ясненнями.

14 липня 2017 року відповідач відмовив у поновленні виплати доплати та у здійсненні виплати сум індексації пенсії з 01 липня 2016 року, пославшись на те, що остання з 01 липня 2016 року по 31 березня 2017 року отримувала пенсійну виплату у розмірі 4042,52 грн, то сума доплати за постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 січня 2017 року по справі № 576/1666/16-а за період з 01 липня 2016 року по 31 березня 2017 року нарахована з урахуванням виплаченої індексації і складає 351,72 грн (4081,60 грн - 4042,52 грн) х 9 місяців; починаючи з квітня 2017 року виплачується пенсія у перерахованому за постановою суду розмірі, і подальша її індексація буде здійснюватися при місяці підвищення пенсії - липень 2016 року.

Позивач не згодна з протиправними діями посадових осіб Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо зміни місяця підвищення розміру пенсії для нарахування індексації та припинення виплат індексації та доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2010 року № 331, вважає що її права порушені, а тому вона звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.

Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено. Зокрема, визнано неправомірними дії Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області по припиненню виплати доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2010 року № 331 і зменшенню суми індексації пенсії ОСОБА_2 та визначенню місяцем підвищення розміру пенсії для проведення індексації пенсії липень 2016 року, а також зобов'язано Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити виплату доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2010 року № 331 та здійснювати виплату сум індексації пенсії ОСОБА_2 з 01 липня 2016 року, рахуючи місяцем підвищення розміру пенсії для проведення індексації жовтень 2009 року, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Вирішено питання про сплату судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконання відповідачем судового рішення про перерахунок неправильно призначеного розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії відповідача у розумінні пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а місяць перерахунку пенсії позивача згідно судових рішень не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 листопада 2017 року постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2017 року залишив без змін, апеляційну скаргу Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області - без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій під час прийняття рішення не врахували положення спеціального законодавства про індексацію доходів населення, а застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, які втратили чинність. Крім того скаржник вказує на неправомірність рішення про розподіл судових витрат, оскільки відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 наводить доводи, викладені в позові, а також посилається на провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення права на належну індексацію пенсійних виплат після перерахунку пенсій за рішеннями суду пільговим категоріям громадян. Позивач звертає увагу, що за результатами цього провадження Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини було ініційовано внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідна постанова № 36 була прийнята Кабінетом Міністрів України 29 січня 2014 року і є чинною на сьогодні. Зокрема, внесені цією постановою зміни до пункту 5 Порядку встановлюють, що в разі коли в результаті перерахунку пенсій за рішеннями судів, які набрали законної сили, виплати перерахованих сум до пенсії фактично не здійснені і строки їх виплати не визначені, базовий місяць для визначення індексації пенсій не змінюється.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Глухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області з 03 жовтня 2008 року як одержувач пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії ОСОБА_2 підвищувався у вересні 2008 року, квітні 2009 року, липні 2009 року та жовтні 2009 року.

У липні 2017 позивач дізналась про порушення своїх прав, а саме, що вона недоотримала доплату до пенсії за період з липня 2016 року по березень 2017 року, а також, що з квітня 2017 року вона не отримує індексацію, яку отримувала до цього часу.

06 липня 2017 року позивач звернулася із заявою до відповідача за роз'ясненнями. Із повідомлення Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 14 липня 2017 року № 59/Н-1 вбачається, що на виконання постанови Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 19 січня 2017 року по справі № 576/1666/16-а ОСОБА_2 проведено перерахунок раніше призначеної пенсії, а саме з 01 липня 2016 року основний розмір пенсії зріс і склав 4081,60 грн. При цьому, відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Враховуючи, що підвищення основного розміру пенсії перевищило суму індексації (розмір підвищення склав 435,69 грн, сума фіксованої індексації складала 368,21 грн), то в липні 2016 року індексація не нараховується.

Оскільки з 01 липня 2016 року по 31 березня 2017 року позивач отримувала пенсійну виплату в розмірі 4042,52 грн, то сума доплати за вищезазначеним судовим рішенням за вказаний період нарахована з урахуванням виплаченої індексації і складає 351,72 грн. Починаючи з квітня 2017 року, ОСОБА_2 виплачується пенсія у перерахованому за постановою суду розмірі, і подальша її індексація буде здійснюватися при місяці підвищення пенсії з липня 2016 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Статтею 4 цього закону встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно пункту 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 5 Порядку сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Додатковим обґрунтуванням такого висновку є той факт, що донараховані суми пенсії здійснені за минулий період, але їх виплата фактично проводиться протягом наступних періодів після набуття законної сили рішенням суду, на підставі якого таке донарахування здійснене, а тому безпідставно стверджувати про зростання доходів пенсіонера в минулому та проводити у зв'язку з цим перерахунок раніше виплачених сум індексації з можливим фактичним відрахуванням надміру виплачених коштів.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що виконання відповідачем судового рішення про перерахунок неправильно призначеного розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії у розумінні пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а місяць перерахунку пенсії позивача згідно судових рішень не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.

Тому неприйнятними є доводи касаційної скарги про те, що позивачу було підвищено пенсію з 01 липня 2016 року на підставі законодавства, оскільки нарахування здійснене відповідно до рішення суду, яке набуло законної сили 01 березня 2017 року. Отже, фактична виплата донарахованих з липня 2016 року сум пенсії могла бути здійсненна лише з 01 березня 2017 року (дати набрання законної сили рішенням суду, на підставі якого здійснено перерахунок), однак не з дати нарахування (з 01 липня 2016 року).

В свою чергу об'єктом індексації є пенсія, яку позивач отримує щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 101 відсоток, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року в справі № 21-390а13, від 17 лютого 2016 року в справі № 21-5368а15.

Таким чином, оскільки виконання відповідачем судового рішення про перерахунок невірно обчисленого розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії позивача в розумінні пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а також враховуючи, що період, за який донараховано пенсію, та час фактичної виплати донарахованих сум не співпадають, тому перерахунок здійснений згідно судового рішення не може бути підставою для вчинених відповідачем дій щодо припинення виплати індексації.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що місяцем підвищення розміру пенсії для підвищення індексації слід вважати жовтень 2009, оскільки матеріалами пенсійної справи підтверджується, що таким місяцем є жовтень 2009 року, як було з'ясовано в судовому засіданні і сторони не заперечували проти цього. Це спростовує доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій проігноровано положення постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013, оскільки в цій постанові врегульовані питання щодо визначення місяця індексації, яким вважається місяць підвищення відповідної виплати.

Безпідставними також є доводи касаційної скарги щодо неправомірності поновлення позивачу виплати доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 2010 року № 331, оскільки на момент виконання рішення суду дана доплата виплачувалась ОСОБА_2, а її виплата була припинена у зв'язку з виконанням рішення суду про перерахунок пенсії, що не може вважатися підвищенням розміру пенсії в розумінні чинного законодавства.

Що стосується оскарження рішення суду першої інстанції, залишеного без змін апеляційним судом, щодо покладення на відповідача судових витрат, понесених позивачем, то з цього приводу колегія суддів зазначає, що частиною першої статті 94 КАС України (у редакції, чинній на дату винесення оскаржуваного рішення) було встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, в цій частині рішення судів попередніх інстанцій також є законними.

З огляду на вищезазначене колегія суддів доходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними, обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) аnd оthers v. the Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. the Italy № 36813/97).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини, з посиланням на закріплений в законодавстві України принцип in dubio pro tributario, зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (Brumarescu v. the Romania № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. the Moldova № 45701/99).

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційну скаргу Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області слід залишити без задоволення, а постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року - залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області - залишити без задоволення.

Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко