Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

Київ

справа №818/248/17

провадження №К/9901/2759/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 818/248/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, за участю третьої особи - начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області Лушпієнко М. М., про визнання дій протиправними, скасування наказу та поновлення на посаді, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Соп'яненка О. В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Бартош Н. С., суддів: Присяжнюк О. В., Курило Л. В.

І. Суть спору

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області), за участю третьої особи - начальника ГУНП в Сумській області Лушпієнко М. М., в якому просив:

1.1 визнати неправомірними дії т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 щодо видачі наказу "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Краснопільського відділення поліції Охтирськоого відділу поліції ГУНП";

1.2 скасувати наказ ГУНП в Сумській області від 26 січня 2017 року № 157;

1.3 поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області.

2. В обґрунтування позову зазначає, що, починаючи з 07 листопада 2015 року обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта поліції.

2.1 Однак, наказом ГУНП в Сумській області від 26 січня 2017 року № 157 позивача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

2.2 Підстава прийняття оскаржуваного наказу зумовлена скоєнням дисциплінарного проступку, внаслідок порушення службової дисципліни, невиконання вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут),Присяги працівника поліції, статті 18 Закону України "Про запобігання корупції".

2.3 Позивач наголошує, що жодного проступку, що дискредитує звання старшого лейтенанта поліції він не вчиняв, а факти які встановлювались службовим розслідуванням підлягають встановленню та доведенню у кримінальному провадженні № 4201720000000035 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбачуваного частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

2.4 Вважаючи, що звільнення є передчасним, оскільки нині вирок у вказаній кримінальній справі відсутній, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Починаючи з 07 листопада 2015 року, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області, маючи спеціальне звання старшого лейтенанта поліції.

4. 25 січня 2017 року о 14:50 працівниками УСБУ в Сумській області затримано оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 4201720000000035 за частиною третьою статті 368 КК України, за заявою мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_5 щодо вимагання у нього неправомірної грошової вимоги окремими поліцейськими Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області за сприяння у відновленні втраченого ним військового квитка та притягнення до адміністративної відповідальності за даним фактом.

5. В ході проведеного працівниками Прокуратури Сумської області огляду місця події, в салоні автомобіля НОМЕР_1 вилучено грошові кошти в сумі 4000,00 гривень.

6. 26 жовтня 2016 року відповідачем проведено службове розслідування за фактом затримання ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 4201720000000035, внаслідок чого сформовано висновок службового розслідування, в якому вказано про те, що ОСОБА_1 як поліцейський, неналежно поставився до виконання вимог службової дисципліни, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, вимог Закону України "Про Національну поліцію", статті 22 закону України "Про запобігання корупції", що зумовлено використанням службового становища та пов'язаних з ним можливостей для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб за сприяння у відновленні втраченого ОСОБА_5 військового квитка, допущенні прорахунків у оперативно-службовій діяльності, що підтверджується фактом його затримання та вилучення з автомобіля грошових коштів, у зв'язку з чим комісія дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявності підстав для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

7. На підставі висновків службового розслідування, наказом заступника т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Сумській області від 26 жовтня 2017 року № 157 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

8.1 Скасовано наказ ГУНП в Сумській області № 157 від 26 січня 2017 року "Про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП" в частині звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_1

8.2 Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Краснопільського відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області.

8.3 Стягнуто з ГУНП в Сумській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 27506,18 гривень.

8.4 В решті позову - відмовлено.

9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оскаржуваного наказу про звільнення у зв'язку з недоведеністю факту порушення позивачем службової дисципліни, оскільки висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні № 4201720000000035, яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, жодних інших діянь порушення позивачем службових обов'язків у висновку службового розслідування не зазначено.

10. Таку позицію Сумського окружного адміністративного суду підтримав і Харківський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

IV. Касаційне оскарження

11. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

12. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій встановлених обставин за результатами проведеного службового розслідування, які свідчать про грубе порушення позивачем трудових обов'язків шляхом використання своїх службових повноважень, внаслідок чого настали негативні наслідки.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

15. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

19. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

20. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

21. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

21.1 Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

22. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

23. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

24. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

25. В силу частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім»я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

26. Приписами частини першої статті 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

27. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

28. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

VI. Позиція Верховного Суду

29. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

30. Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено зі служби з Національної поліції на підставі висновків службового розслідування згідно з наказом заступника т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Сумській області від 26 жовтня 2017 року № 157. Підстава для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади зумовлена порушенням кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

31. З урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 у ГУНП в Сумській області будуть усі правові підстави для звільнення позивача з посади, проте висновки службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні № 4201720000000035 та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, жодних інших діянь порушення позивачем службових обов'язків у висновку службового розслідування не зазначено.

32. Таким чином, законність звільнення позивача з огляду на встановлення факту отримання хабара може бути встановлена лише вироком суду в кримінальній справі, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

33. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 13 січня 2015 року у справі № 21-587а14.

34. Враховуючи відсутність вироку суду на момент звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність звільнення позивача на підставі матеріалів незакінченої кримінальної справи.

35. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

36. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

37. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець