ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 року

м. Київ

справа № 2-а-460/08/2704

адміністративне провадження № К/990/26614/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Кашпур О.В.,

Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Нахімовського районного суду міста Севастополя від 26.12.2008 (головуючий суддя - Єзерський П.А.)

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 (головуючий суддя - Іщенко Г.М., судді - Кучерук О.В., Щепанська О.А.)

у справі № 2-а-460/08/2704

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Севастополя,

Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, процесуальним правонаступником якої є Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

про визнання незаконними дій, скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Історія справи

1. 10.12.2007 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Севастополя, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, у якій (з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог) просив:

- визнати незаконними дії Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Севастополя та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України щодо притягнення його, адвоката ОСОБА_1, до дисциплінарної відповідальності;

- скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Севастополя від 20.11.2007 та рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 щодо притягнення його, адвоката ОСОБА_1, до дисциплінарної відповідальності;

- припинити дисциплінарне провадження по справі № 01 щодо ОСОБА_1 .

2. Ухвалою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 26.12.2008, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011, закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент постановлення ухвал).

3. Закриваючи провадження у справі № 2а-460/08, Нахімовський районний суд міста Севастополя зазначив, що ухвалою цього ж суду від 21.04.2008 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за позовом до цих же відповідачів та з такими ж позовними вимогами з підстави, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апеляційний суд, погоджуючись із підставами закриття провадження у справі, зазначеними в ухвалі суду першої інстанції, в ухвалі від 14.06.2011 вказав, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до цих же відповідачів та з такими ж позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

4. Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано відмінність сторін у цій справі та у справі, у якій судом ухвалою від 21.04.2008 відмовлено у відкритті провадження ОСОБА_1 . Також позивач вказує, що судами не досліджувалось підстави позову у обох справах.

6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.04.2012 скасував ухвалу Нахімовського районного суду міста Севастополя від 26.12.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 і закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент постановлення ухвали).

7. При постановленні вказаної ухвали, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що позивач не є особою, яка проходить публічну службу, а відповідачі не є суб`єктами владних повноважень у розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, що виключає можливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Вищий адміністративний суд України виснував, що ця справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

8. Ухвалою від 19.06.2012 Вищий адміністративний суд України відмовив ОСОБА_1 в допуску до провадження Верховного Суду України цієї справи.

9. Адвокат Заєць С. А. від імені позивача ОСОБА_1 11.11.2023 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.04.2012 в адміністративній справі № 2-а-460/08/2704 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у зв`язку зі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

10. Постановою Великої Палати Верховного Суду 20.06.2024 у справі № 2-а-460/08/2704 заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судового рішення задоволено частково. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.04.2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ураховуючи констатовані в рішенні Європейського суду з прав людини «Копчинський проти України» порушення конвенційних вимог в аспекті цієї справи, Велика Палата Верховного Суду у цій справі з`ясовувала питання щодо предметної юрисдикції спору, за вирішенням якого ОСОБА_1 звернувся до суду.

12. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про порушення Вищим адміністративним судом України норм процесуального права - статей 3, 17, пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV) та виснувала, що Вищий адміністративний суд України належним чином не з`ясував характер спору, обсяг повноважень відповідачів та мету звернення позивача з позовом, підстав заявлених вимог, унаслідок чого дійшов хибного висновку щодо належності спору до юрисдикції цивільного суду та безпідставно закрив провадження в цій справі у зв`язку з її непідсудністю адміністративному суду.

Рух справи у суді касаційної скарги

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 визначено склад колегії суддів Мельник-Томенко Ж.М. - головуючий суддя, судді - Мацедонська В.Е., Кашпур О.В. для розгляду судової справи № 2-а-460/08/2704.

14. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2024 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Оцінка Верховного Суду

15. За приписами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. На момент постановлення оскаржуваних рішень у цій справі Кодекс адміністративного судочинства України діяв у редакції від 06.07.2005 № 2747-IV.

17. Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446).

18. Пунктом 4 пункту 1 Розділ VII «Перехідні положення» Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19. В подальшому Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08.02.2020, внесено низку змін до Кодексу адміністративного судочинства України.

20. Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

21. З врахуванням наведеного, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII).

22. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходить із такого.

23. Так, за приписами пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 06.07.2005 № 2747-IV) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

24. Суд зауважує, що закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, можливо лише за перерахованих ознак у їх сукупності:

- у провадженні цього або іншого адміністративного суду є така ж адміністративна справа;

- спір у справі повинен бути між тими самими сторонами;

- спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом;

- спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.

25. Відсутність хоча б однієї з наведених ознак виключає можливість закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

26. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, закріплена і у пункті 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, за правилами якого суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

27. Зазначена у пункті 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

28. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

29. При цьому, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

30. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

31. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

32. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16.

33. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

34. Як зазначалося вище, суд першої інстанції при постановленні ухвали про закриття провадження у цій справі, виходив з того, що ухвалою судді Нахімовського районного суду міста Севастополя від 21.04.2008 у справі № 2-а-358/08 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України про визнання рішення незаконним та його скасування відмовлено. З огляду на що, місцевий суд виснував, що спір між тими самими сторонами про той самий предмет спору вирішено у судовому провадженні у справі № 2-а-358/08.

35. Вказані висновки підтримано судом апеляційної інстанції.

36. Водночас, судами не враховано, що у цій справі позивачем заявлено вимоги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Севастополя, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України про скасування рішень від 20.11.2007 та від 21.03.2008.

37. У справі № 2-а-358/08 позовні вимоги заявлено лише до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

38. Вказана обставина вказує на відмінність сторін у справі, яка переглядається, і у справі № 2-а-358/08.

39. Крім того, зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що судами не надавалась оцінка підставам позову у цій справі та у справі № 2-а-358/08, а з огляду на вимоги статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може встановлювати обставини, які не були встановлені у рішення суду.

40. Вищенаведене вказує на передчасність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

41. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

42. Висновки судів попередніх інстанцій вказаним вимогам процесуального закону не відповідають, що відповідно до приписів статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

44. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

45. З врахуванням положень статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України справа підсудна Окружному адміністративному суду міста Севастополя.

46. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 05.07.2022 № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються Окружним адміністративним судом міста Севастополя, шляхом її передачі Одеському окружному адміністративному суду.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Нахімовського районного суду міста Севастополя від 26.12.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 у справі № 2-а-460/08/2704 скасувати.

3. Справу № 2-а-460/08/2704 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська