Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.05.2021 року у справі №185/1473/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 185/1473/17

адміністративне провадження № К/9901/38500/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 185/1473/17

за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року

(ухвалену у складі головуючого судді Зінченко А. С. )

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017

(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В. Є., суддів: Іванова С. М. Панченко О. М. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

УСТАНОВИЛ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні позивачу з 31 січня 2017 року пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини 2 статті 40 щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком;

- зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити позивачу пенсію за віком з 31 січня 2017 року відповідно до статті 26 з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що, на думку позивача, пенсія призначена за віком на пільгових умовах на підставі ЗУ "Про пенсійне забезпечення" і пенсія за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", це різні види пенсійного забезпечення. За призначенням пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся вперше, проте отримав неправомірну відмову відповідача.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.12 квітня 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач по справі скористався своїм правом на призначення пенсії за віком, яка йому перераховувалася у визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядку, повторне призначення пенсії того ж виду на тих самих умовах законодавством не передбачене.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.15 червня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року у справі №185/1473/17 (2-а/185/160/17) - без змін.

6. Суд апеляційної інстанції залишаючи рішення першої інстанції без змін виходив з того, що позивач скористався своїм правом на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка як і пенсія за віком розраховується за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже у відповідача не було законних підстав для призначення позивачу того самого виду пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.03 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 у справі № 185/1473/17 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

У скарзі позивач наголошує, що призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суттєво відрізняється від призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" із зменшенням віку виходу на пенсію. Тобто Закон України №1788 передбачає інші підстави та порядок обчислення і призначення пенсії ніж Закон №1058.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 у справі № 185/1473/17.

9.31 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу.

10.15 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.

14. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 13 травня 2021 року, у зв'язку з відпусткою судді Стеценко С. Г., було проведено за допомогою автоматизованої системи заміну судді Стеценко С. Г., внаслідок таких дій для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з 12 жовтня 1993 року та отримує пенсію за віком, призначену йому на пільгових умовах згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1.

31 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням комісії при Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій № 61 від 06 лютого 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до його заяви від 31 січня 2017 р., про що повідомлено останнього листом від 08 лютого 2017 року.

Вважаючи свої права порушеними, вказаними діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду для вирішення цього питання в судовому порядку.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від
09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Позивач користувався правом на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер.

Тобто, особи, які працювали повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2, в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 336/372/16-а.

Отже, у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2007 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року справа № 334/13/16-а (2а/334/85/16).

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що після призначення пенсії він продовжував працювати також є безпідставним і висновки суду не спростовує, оскільки це може бути підставою для перерахунку пенсії, а не її призначенням із застосуванням показника середньої заробітної плати за відповідний період.

Також безпідставними є посилання в обґрунтування касаційної скарги на висновки Верховного Суду України у постанові №133/476-15-а від 29.11.2016 та Вищого адміністративного суду України у постанові №263/6512/15-а від 30.03.2017, оскільки вони ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням щодо призначення пенсії.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

18. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 у справі № 185/1473/17- залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій