Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №813/4825/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2020 року

Київ

справа №813/4825/14

адміністративне провадження №К/9901/26810/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 (головуючий суддя - Гуляка В.В., судді: Коваль Р.Й., Святецький В.В.) у справі №813/4825/14(876/11782/14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка пекарських центрів» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка пекарських центрів» (далі - ТОВ «Спілка пекарських центрів») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекцій у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області) від 27.06.2014 № 0000492200, № 0000502200 та № 0000512200.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 в позові відмовлено.

При прийнятті цієї постанови суд виходив з того, що надані позивачем первинні документи в обґрунтування позовних вимог, не містять всіх обов`язкових реквізитів, містять відмінні відомості щодо одних і тих же господарських операцій, відтак в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом не враховано, оскільки реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково.

Заяви ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області та ТОВ «Спілка пекарських центрів» про закриття провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку із досягненням примирення і застосування податкового компромісу - задоволено.

Закрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «Спілка пекарських центрів» до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень: № 0000492200 від 27.06.2014 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток; № 0000512200 від 27.06.2014 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 23016 грн. основного платежу і 11507,50 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області № 0000502200 від 27.06.2014 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 67484,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області № 0000512200 від 27.06.2014 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 692372,00 грн. (в тому числі 461581,00 грн. за основним платежем і 230791,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову мотивовано тим, що розглядувані господарські операції носять реальний характер, були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, подальше використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, такі договірні відносини спричинили рух активів товариства та зміну стану його зобов`язань як суб`єкта господарювання. Щодо зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 67484,00 грн. за листопад 2013 згідно податкового повідомлення-рішення № 0000502200 від 27.06.2014, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та твердженнями відповідача про завищення позивачем залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, оскільки до декларації за жовтень 2013 року, де у рядку 20.2 було відображено 67484,00 грн., товариством був поданий уточнюючий розрахунок та внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки підприємство сплатило штраф в розмірі 1031,00 грн.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2014.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статей 198, 201 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваною господарською операцією шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання послуг від спірного постачальника та їх подальше використання в господарській діяльності. Крім того, в порушення порядку заповнення декларацій з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 №678 та в порушення пункту 54.3 статті 54, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, завищено ряд. 21 Залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за листопад 2013 року в сумі 67484 грн. та занижено ряд. 25 сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад 2012 року в сумі 36074,00 грн.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку позивача ТОВ «Спілка пекарських центрів» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 201/2201/35620325 від 16.06.2014, в якому, зокрема, відображено висновок про порушення позивачем пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 484597,00 грн.; пункту 54.3 статті 54, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме - завищено залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за листопад 2013 року в сумі 67484,00 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки, контролюючим органом 27.06.2014 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000492200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 32800,50 грн. (в тому числі 21867 грн. за основним платежем і 10933,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№ 0000502200,згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 67484,00 грн. за листопад 2013 року;

№ 0000512200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 726895,50 грн. (в тому числі 484597 грн. за основним платежем і 242298,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення № 3/2589/10/13-25-2200 від 06.03.2015, за результатами розгляду заяви ТОВ «Спілка пекарських центрів» від 19.02.2015 № 1/19/02, яким погоджено застосування податкового компромісу по податкових повідомленнях-рішеннях № 0000492200 від 27.06.2014 вцілому щодо податку на прибуток та № 0000512200 від 27.06.2014 в частині 23016,00 грн. щодо податку на додану вартість.

Не підпадає під процедуру податкового компромісу податкове повідомлення-рішення № 0000502200 від 27.06.2014 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 67484 грн. за листопад 2013 року; податкове повідомлення-рішення № 0000512200 від 27.06.2014 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 692372,00 грн. (в тому числі 461581,00 грн. за основним платежем і 230791,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування своєї позиції щодо заниження позивачем податку на додану вартість контролюючий орган послався на те, що перевіркою не встановлено факт надання послуг від ФОП ОСОБА_1 до позивача у зв`язку з відсутністю оформлених належним чином підтверджуючих первинних документів, а саме: в актах виконаних робіт не конкретизовано зміст послуг, не визначено обсяги наданих послуг та не вказано яким чином розраховувалась їх вартість, не вказано місце де проводилось навантаження/розвантаження, не вказано хто саме і чим саме здійснював навантаження/розвантаження товару (чи залучались додаткові працівники, спецтехніка та ін.), на виконання договору не надано інших підтверджуючих документів, а саме: ТТН, що засвідчують факт перевезення товару до його місця зберігання, не представлено актів прийому-передачі товару на відповідне зберігання, тощо.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судами також встановлено, між ТОВ «Спілка пекарських центрів» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір складського зберігання і надання складських послуг № 130105 від 01.01.2013, відповідно до умов якого ТОВ «Спілка пекарських центрів» передає, а товарний склад зобов`язується за плату, згідно розпоряджень або заявок позивача, проводити складську обробку вантажу і зберігати вантаж переданий позивачем. На підставі цього ж договору за розпорядженнями (заявками) за окрему плату згідно актів наданих послуг, товарний склад надає послуги відповідного зберігання, складської обробки вантажу.

Реальність господарських взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підтверджується належними первинними документами, а саме: договором складського зберігання і надання складських послуг № 130105 від 01.01.2013 щодо передачі за плату товарного складу позивачу, здійснення послуг по складському зберіганні товару в АДРЕСА_1 ; карткою клієнта від 01.01.2013; актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень-червень 2013 року; рахунками на оплату за січень-червень 2013 року; актами звірки залишків товарів, що знаходяться на відповідальному зберіганні за січень-червень 2013 року; актами прийому-передачі ТМЦ на складське зберігання та актами прийому-передачі ТМЦ із складського зберігання за січень-червень 2013 року; актами списання ТМЦ за січень 2013 року; довідкою ТОВ «Спілка пекарських центрів» № 2/29/09 від 29.09.2015; матеріалами виконання договорів оренди та договорів складського зберігання і надання складських послуг.

Реальність господарських взаємовідносин між позивачем і фізичними особами за договорами купівлі-продажу продукції (курага, кунжут, родзинки, арахіс і т.п.) також підтверджується належними первинними документами, а саме: видатковими накладними на реалізацію товару за листопад 2012 року - березень 2013 року; рахунками-фактурами за листопад 2012 року - березень 2013 року; банківськими виписками по рахунку позивача за листопад 2012 року - березень 2013 року щодо оплати за реалізований товар; актами звірки залишків товарів, що знаходяться на відповідальному зберіганні за січень-червень 2013 року; актами прийому-передачі ТМЦ на складське зберігання та актами прийому-передачі ТМЦ із складського зберігання за січень-червень 2013 року; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361 за листопад 2012 року - травень 2013 року; довідкою ТОВ «Спілка пекарських центрів» № 2/29/09 від 29.09.2015; довідкою ТОВ «Спілка пекарських центрів» № 1/154/09 від 15.09.2015; показами свідка ОСОБА_2 , яка є головним бухгалтером ТОВ «Спілка пекарських центрів».

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Спілка пекарських центрів» розглядуваної операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснена позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000512200 від 27.06.2014 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 692372,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0000502200 від 27.06.2014 про зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 67484,00 грн. судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Так, у декларації за жовтень 2013 року, де у ряд. 20.2 було відображено 67484,00 грн., ТОВ «Спілка пекарських центрів» був поданий уточнюючий розрахунок, внаслідок якого виникло зобов`язання з податку на додану вартість на суму 34374,00 грн. Внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки підприємство сплатило штраф в розмірі 1031,00 грн. Із суми 67484,00 грн. позивачем сплачено 34374,00 грн. за даними уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, відсутні підстави для висновків про фактичне заниження ПДВ внаслідок завищення залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 67484,00 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстави для податкового повідомлення-рішення № 0000502200 від 27.06.2014 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 67484,00 грн. за листопад 2013 року.

Отже, рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову є правильним та підлягає залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду