Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2019 року

Київ

справа №1340/5178/18

адміністративне провадження №К/9901/6919/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (головуючий суддя Сапіга В.П., судді - Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2018 року та зобов'язати виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2018 року у сумі 59564,42 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2018 року та зобов'язано виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2018 року у сумі 59564,42 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року залишено без руху, оскільки відповідачем до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу, оскільки Квартирно-експлуатаційним відділом міста Львова в повному обсязі не виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 22 січня 2019 року, а саме судовий збір сплачено не у повному обсязі.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2019 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова подав до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року.

Ухвалою від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова залишено без руху, оскільки скаржником до скарги не було додано документ про сплату судового збору.

30 січня 2019 року на адресу апеляційного суду, Львівським окружним адміністративним судом додатково надіслано платіжне доручення від 17 грудня 2018 року № 3622, згідно якого відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1057,50 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова повернуто, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги скаржником сплачено не у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, виходив з того, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, відповідач судовий збір за подання апеляційної скарги сплатив не у повному обсязі, оскільки цей позов містить дві вимоги: немайнового та майнового характеру, отже судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 2114,40 грн. Таким чином, відповідачем судовий збір за подання скарги не доплачено у розмірі 1056,90 грн.

Проте, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи таке.

Законом України від 8 липня 2011 № 3674-VI «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2018 року становить 1762 грн.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1 та 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону встановлено, що ставка судового збору визначається, виходячи з вимог адміністративного позову: майнового або немайнового характеру.

За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання протиправними дій Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та зобов'язання виплатити індексацію грошового забезпечення у період з 1 січня 2016 року по 31 серпня 2018 року у сумі 59564,42 грн, тобто даний позов містить одну майнову вимогу.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, що даний позов містить дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги складає 1057,20 грн.

Відповідачем згідно платіжного доручення від 17 грудня 2018 року № 3622 за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1057,50 грн.

Отже, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави щодо повернення апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року необхідно скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Білоус

Судді І.Л. Желтобрюх

Т.Г.Стрелець