Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №826/18553/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №826/18553/16

адміністративне провадження №К/9901/4581/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2017 (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі № 826/18553/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у міста Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві) від 17.11.2016 №0007291306.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києві посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що сума доходу, отриманого ОСОБА_2 від продажу в Статутному капіталі ТОВ «ТА Венчур» за 2014 рік з урахуванням офіційного курсу валюти за перевіркою склала 4817345,14 грн. (244633,09 Є*19,692124 грн.), тобто платником податків занижено дохід на суму 329092,17 грн., чим порушено підпункти 164.1.1, 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у місті Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.06.2016 №8636/26-58-13-06-17-2940711794, в якому відображено висновок про заниження оподаткованого доходу за 2014 рік, чим порушено підпункт 14.1.55 пункту 14.1 статті 14, підпункт 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункт 163.1.3 пункту 163.1 статті 163, підпункти 164.1.1, 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, підпункт 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України.

На підставі названого акту перевірки, та з урахуванням рішення про результати розгляду скарги, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 №000729306, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 69821,49 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 55857,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13964,30 грн.

Судами також встановлено, що ОСОБА_2 було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, в якій задекларовано суму отриманого доходу в розмірі 4488252,97 грн. від продажу частки у статутному капіталі (в розмірі 100%) ТОВ «ТА Венчур», витрат на придбання інвестиційного активу в розмірі 4000000,00 грн., фінансовий результат з інвестиційними активами - 488252,97 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 10.10.2014 ОСОБА_2 передав у власність частку у статутному капіталі (в розмірі 100%) ТОВ «ТА Венчур» на користь компанії нерезиденту АТ «Ю-Старт Ес Ей», яке зареєстровано відповідно до законодавства Швейцарії.

Згідно з вказаним договором, покупцем АТ «Ю-Старт Ес Ей» перераховано на банківський рахунок продавця ОСОБА_2 частки в розмірі 244633,09 євро.

Згідно банківської роздруківки АТ «ТАСкомбанк» кошти були перераховані на рахунок 11.11.2014 в сумі 244633,09 євро. На думку податкового органу офіційний курс гривні до іноземної валюти євро, встановленим Національним банком України 11.11.2014 року становив 19,692124 грн.

У зв'язку з чим, сума доходу, отриманого платником податків від продажу в Статуному капіталі ТОВ «ТА Венчур» за 2014 рік за перевіркою склала 4817345,14 грн. (244633,09Є*19,692124), тобто платником податків занижено дохід на суму 329092,17 грн., чим порушено підпункти 164.1.1, 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України «дохід, отриманий з джерел за межами України» - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (підпункт 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.3 статті 164 Податкового кодексу України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 Податкового кодексу України, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Відповідно до підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Так, Постановою Правління Національного банку України №180 від 31.03.2014, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2014 за № 375/25152 (набула чинності 04.04.2017), внесено зміни до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, якою передбачено, що офіційний курс гривні до долара США розраховується як середньозважений курс продавців і покупців, що склався протягом поточного робочого дня за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України, офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів діє з часу його встановлення.

У зв'язку з прийняттям Постанови Національного банку України №180 від 31.03.2014, Міністерством доходів і зборів України 10.04.2014 виданий лист №8414/7/99-99-15-03-01-17 «Про застосування валютних курсів», згідно якого для цілей визначення податкових зобов'язань з податків та зборів (у тому числі митних платежів) протягом усієї доби застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин відповідної доби, який носить інформаційний характер, оскільки протягом банківського дня курс гривні до іноземних валют може коливатися, що фіксується Національним банком України.

Аналогічна правова норма закріплена й у частині першій статті 391 Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до листа Генерального департаменту грошово-кредитної політики Національного банку України від 03.04.2014 № 19-012/14290 офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів встановлюватиметься Національним банком України після 12:00 і діятиме з часу його встановлення.

Згідно історії валютних курсів за 10.11.2014 та 11.11.2014, що є загальнодоступною інформацією на офіційному сайті Національного банку України (http://www.bank.gov.ua), станом на 10.11.2014 з 14:00 год. офіційний курс гривні до євро становив 1834,6876 за 100 одиниць, а станом на 11.11.2014 з 14:00 год. офіційний курс гривні до євро становив 1969,2124 за 100 одиниць.

Відповідно до банківської виписки перерахунок коштів на рахунок ОСОБА_2 в сумі 244633,09 євро було здійснено 11.11.2014 року об 11:33 год.

Отже, в момент зарахування доходу позивачу (11.11.2014 об 11:33:12) діяв офіційний курс гривні до євро у розмірі 1834.6876 гривень (за 100 одиниць), який був встановлений о 14:00 годині 10.11.2014 та який, для цілей визначення податкових зобов'язань, почав діяти з 00:00 11.11.2014 та діяв до 23:59 11.11.2014, а, відповідно, офіційний курс гривні до євро у розмірі 1969.2124 гривень (за 100 одиниць) почав діяти з 00:00 12.11.2014.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач для розрахунку податкового зобов'язання обрав та застосував належний курс валют, а саме який було встановлено 10.11.2014 о 14:00 год. в розрахунку за 100 євро 1834,6876 грн., що свідчить про необґрунтованість прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду