Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2019 року у справі №825/1201/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

19 лютого 2019 року

справа №825/1201/16

адміністративне провадження №К/9901/39408/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у складі судді Падій В.В.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у складі суддів Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

у справі №825/1201/16

за позовом Приватного підприємства «Ротранс»

до Головного управління ДФС у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В :

04 липня 2016 року Приватне підприємство «Ротранс» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Чернігівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 04 квітня 2016 року про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу №0001042200, яким Підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 103928 грн., №0001052200, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 8347 грн. 90 коп., №0001062200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 104799 грн. 52 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 52399 грн. 77 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

22 вересня 2016 року постановою Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, повністю задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 04 квітня 2016 року № 0001042200, 0001052200, 0001062200, з мотивів правомірність формування позивачем податкового кредиту за спірні звітні податкові періоди 2015 року та недоведеності податковим органом податкових правопорушень, покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

14 лютого 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на наявність підстав зменшення бюджетного відшкодування сформованого за наслідками взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Каір-Сервіс».

07 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків, наведених в ухвалі цього суду від 16 лютого 2017 року, та витребувано справу №825/1201/16 із Чернігівського окружного адміністративного суду.

20 березня 2017 року Підприємством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, в яких позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

21 березня 2017 року справа №825/1201/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

16 березня 2018 року справа №825/1201/16 та матеріали касаційної скарги К/9901/39408/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 3778802, перебуває на податковому обліку з 18 листопада 2011 року.

Податковим органом у лютому 2016 року проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань правомірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість з 01 лютого 2015 року по 31 жовтня 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 10 березня 2016 року №99/22/37787802 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 04 квітня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001062200 Підприємству, як платнику податку, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 104799 грн. 52 коп. за квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2015 року за порушення підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 197.8 статті 197, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 52399 грн. 77 коп., без визначення правової підстави їх застосування.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001052200, Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 8347 грн. 90 коп. з посиланням на порушення підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195, пункту 197.8 статті 197, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0001042200, Підприємству з посиланням на тотожні норми Податкового кодексу України при прийняті двох попередніх повідомлень - рішень, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 103928 грн., за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень 2015 року.

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій здійснили аналіз положень пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, за яким операції з поставки послуг по міжнародним перевезенням вантажів визначені окремим об'єктом оподаткування, та встановили , що згідно з підпунктом 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 цього кодексу за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього пункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Аналізуючи правове регулювання міжнародних перевезень вантажів судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), статті 9 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» від 01 липня 2004 року № 1955-IV і статті 6 Закону «Про транзит вантажів» України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV (далі - Закон № 1172-XIV), який зумовив висновок про те, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, а саме міжнародною автомобільною накладною (СМR).

Відтак, єдиним міжнародним перевізним документом при перевезенні вантажів автомобільним транспортом є міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Пунктом 197.8 статі 197 Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Судовими рішеннями, що є предметом касаційного перегляду у цій справі, викладені положення пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, з метою наведення правил формування бюджетного відшкодування та від'ємного значення.

Податкове правопорушення, за висновком податкового органу, полягає у безпідставному включенні Підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбаного дизельного палива у період з лютого по жовтень 2015 року, і, відповідно, безпідставне завищення сум податку на додану вартість задекларованих до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку по деклараціях за лютий-жовтень 2015 року в сумі 103 928, 20 грн., з огляду на те, що вантажні автомобілі позивача НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_14, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_15, НОМЕР_13, НОМЕР_16, НОМЕР_9, НОМЕР_17 перебували на території України в режимі транзиту, що у свою чергу, не дає права позивачу на застосування нульової ставки податку на додану вартість, згідно з підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, та включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбаного дизельного палива у період з лютого по жовтень 2015 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство у період з лютого по жовтень 2015 року здійснювало міжнародні перевезення вантажів автомобілями, такий висновок зумовлений з урахуванням інформації Державної фіскальної служби України, викладеної у листах від 16 серпня 2016 року №14209/5/99-99-18-02-01-16 та від 19 вересня 2016 року № 16102/5/99-99-18-02-04-16, наявних у матеріалах справи, якою підтверджено, що вищевказані автомобілі здійснювали саме міжнародні перевезення вантажів.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що надані до матеріалів справи міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) підтверджують право позивача на застосування нульової ставки з податку на додану вартість та спростовують висновки акта перевірки.

Висновки акта перевірки від 10 березня 2016 року ГУ ДФС у Чернігівській області у частині використання у лютому 2015 року закупленого дизельного палива на здійснення рейсів автомобілями НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 у митному режимі «транзит», були предметом дослідження Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 05 квітня 2016 року у справі № 825/111/16, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року, за адміністративним позовом Підприємства до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Обставини встановлені у цій судовій справі враховані судами попередніх інстанцій відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність податкових правопорушень вчинених Підприємством, що доводить безпідставність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі №825/1201/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер