Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №444/1193/17

провадження №К/9901/49799/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Потелицької сільської ради Жовківського району про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Жовківського районного суду Львівської області у складі судді Мартинишин Я.М. від 5 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Запотічного І.І., Довгої О.І., Матковської З.М. від 2 квітня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Потелицької сільської ради Жовківського району, у якому просила:

- визнати неправомірною бездіяльність щодо залишення без розгляду клопотання від 10 листопада 2016 року;

- зобов'язати прийняти рішення про перехід до неї від ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою площею 0, 03 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельною ділянкою площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 5 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано незаконними та протиправними дії Потелицької сільської ради Жовківського району про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_2 від 10 листопада 2016 року. Зобов'язано Потелицьку сільську раду Жовківського району розглянути заяву ОСОБА_2 про перехід від ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою площею 0,03 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських споруд та земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства.

3. Рішення судів мотивовано тим, що ОСОБА_3 належало право користування земельними ділянками, а тому ОСОБА_4, як його спадкоємцю, не потрібно отримувати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо їх відведення. Між тим, незважаючи на те, що Потелецькою сільською радою були прийняті рішення № 5 та № 6 від 29 липня 2014 року про надання позивачу відповідних дозволів, суди дійшли висновку, що вказана обставина не позбавляла відповідача обов'язку розглянути клопотання від 10 листопада 2016 року. Щодо зобов'язання Потелецької сільської ради прийняти рішення про перехід від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 права користування земельними ділянками, вказано про те, що вирішення вказаного питання належить до повноважень відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Потелицької сільської ради Жовківського району із клопотанням, у якому вказувала на те, що є спадкоємцем ОСОБА_3, а тому вважала, що на підставі статті 1225 Цивільного кодексу України їй повинно перейти право користування земельними ділянками, які були у його користуванні. Просила прийняти рішення про перехід права користування земельною ділянкою площею 0,03 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських споруд та земельною ділянкою площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства.

07 лютого 2017 року та 23 березня 2017 року ОСОБА_2 зверталась до Потелицької сільської ради Жовківського району із запитами, у яких просила надати рішення за її клопотанням від 10 листопада 2016 року та повідомити про його розгляд, відповідно.

Посилаючись на те, що жодної відповіді не отримувала, звернулась до суду із цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що у позовній заяві вона просила суд не зобов'язати розглянути заяву від 10 листопада 2016 року про перехід права користування земельними ділянками, а зобов'язати Потелицьку сільську раду Жовківського району прийняти відповідне рішення.

У відзиві на касаційну скаргу Потелицька сільська рада, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року (тут і далі - КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

11. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

12. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

13. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

14. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

15. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

16. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

18. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

19. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

20. Як установлено матеріалами справи, спірні правовідносини пов'язані із переходом від ОСОБА_3 до ОСОБА_2, як його спадкоємця, права користування земельними ділянками у порядку статті 1225 Цивільного кодексу України.

24. За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

25. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

26. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного (господарського) судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

27. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2018 року (справа № 761/33504/14-а), від 18 квітня 2018 року (справа № 802/950/17-а), від 14 листопада 2018 року (справа № 826/240/16).

28. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 339, 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 5 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2018 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Потелицької сільської ради Жовківського району про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців