Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/1906/17

адміністративне провадження №К/9901/51710/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 826/1906/17 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Командитне товариство "АВТОЛЕГІОН-Варванської Ю.В.", ТОВ «РЕВЕРС КОМПАНІ» про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, як приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України згідно якого просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 24.11.2016 року за результатами розгляду скарги Командитного товариства «АВТОЛЕГІОН-Варванської Ю.В.» від 28.09.2016 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.09.2016 року за №29393-0-33-16;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24.01.2017 року №171/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 24.11.2016 року за результатами розгляду скарги Командитного товариства «АВТОЛЕГІОН-Варванської Ю.В.» від 28.09.2016 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.09.2016 року за №29393-0-33-16.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Зазначене судове рішення оскаржене позивачем в апеляційному порядку.

Проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто позивачу, оскільки останнім не усунуто у встановлений судом строк виявлені недоліки, а саме, не надано суду документ про доплату судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі.

Не погоджуючись з таким процесуальним рішенням апеляційного суду, позивач подав на нього касаційну скаргу.

Скаржник вважає, що приймаючи оскаржуване процесуальне рішення апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, тому просить його скасувати, а справу повернути до апеляційного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач зазначає, що він звернувся до суду з позовом у цій справі, як самозайнята особа, що здійснює приватну нотаріальну діяльність, а тому в розумінні положень Закону України «Про судовий збір» позивач у цій справі є фізичною особою. Тому, судовий збір у цій справі має обраховуватись виходячи з того, що він поданий фізичною особою, а не суб'єктом владних повноважень, як помилково вважає апеляційний суд.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано апелянту строк для надання суду оригіналу документа про доплату судового збору у встановленому законом розмірі. Обраховуючи розмір судового збору, який мав сплатити апелянт для подання апеляційної скарги у цій справі, апеляційний суд виходив з того, що позов у цій справі заявлений у 2017 році суб'єктом владних повноважень щодо двох немайнових вимог.

В межах встановленого судом строку, скаржник направив до суду квитанцію про сплату лише частини визначеного судом розміру судового збору, а також заяву, у якій навів свої обґрунтування відносно необхідності розрахунку судового збору з позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, а не суб'єктом владних повноважень.

Київський апеляційний адміністративний суд, розглянувши доводи поданого апелянтом клопотання, ухвалою від 24 квітня 2018 року продовжив строк для усунення недоліків поданої позивачем апеляційної скарги на п'ять днів з дня вручення цієї ухвали та наголосив, що за подання позивачем апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року року він має сплатити судовий збір у розмірі 4800 гривень (150% від 1600 грн. * 2). Станом на час прийняття цієї ухвали позивачем сплачено лише частину судового збору - 1920 гривень.

Обґрунтовуючи підстави розрахунку судового збору, який має бути сплачений за подання апеляційної скарги у цій справі, апеляційний суд дійшов такого висновку, що нотаріус при реалізації ним повноважень у сфері державної реєстрації прав є державним реєстратором, тобто суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС, тому у спорах, що виникають при здійсненні нотаріусом функцій державного реєстратора, такий нотаріус виступає стороною у спорі, як суб'єкт владних повноважень.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду та вважає його помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З обставин справи вбачається, що позивач, як приватний нотаріус, звернувся з цим позовом до адміністративного суду щодо оскарження висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України та наказу Міністерства юстиції України вчинених на підставі Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, а саме, щодо вчинених відносно нього публічно-владних управлінських функцій, як державного реєстратора.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Колегія суддів вважає, що не зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з цим позовом, як приватний нотаріус, проте у правовідносинах, які виникли між ним та відповідачем у справі, він не є суб'єктом владних повноважень, оскільки не здійснює публічно-владних управлінських функцій. Позивач у цих правовідносинах виступає як особа дії якої перевіряються, а тому публічно-владні управлінські функції реалізовані відповідачами саме відносно позивача, тому суб'єктами владних повноважень у порушеному спорі виступають лише відповідачі.

З огляду на наведене та виходячи з того, що позивач у цій справі виступає, як фізична особа, яка звернулася за захистом своїх прав та інтересів, а не у зв'язку із здійсненням ним владних управлінських функцій, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що позивач за подання апеляційної скарги у цій справі має сплатити судовий збір за ставкою визначеною для суб'єкта владних повноважень. Відповідно апеляційний суд помилково ухвалив оскаржуване рішення про повернення апеляційної скарги позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги - неповною сплатою судового збору за подання цієї скарги.

Відповідно до частини першої та другої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. (ч.1) Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. (ч. 2)

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 826/1906/17 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду