Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 520/11571/19

адміністративне провадження № К/9901/14584/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження справу в касаційній інстанції справу

за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Комунального підприємства «Харківводоканал», третя особа -Харківська міська рада, про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків, за зустрічним позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків третя особа - Харківська міська рада, про зобов`язання утриматись від вчинення дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Білова О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Перцової Т.С., суддів Жигилія С.П., Присяжнюк О.В.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. 31.10.2019 Офіс великих платників податків ДПС (надалі - Офіс ДПС, позивач за первісним позовом, контролюючий орган) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківводоканал" (надалі КП "Харківводоканал", підприємство, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Харківської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути податковий борг у розмірі 180 968 296,75 грн. з відкритих рахунків у банках КП Харківводоканал.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги податковий орган зазначив, що станом на 07.09.2020, з урахуванням часткового погашення боргу за рахунок вилучення готівкових коштів, зарахування стягнутих безготівкових коштів та перерахувань Міністерством фінансів України, за КП «Харківводоканал» рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 180 968 296,75 грн., який виник 30.05.2016 у зв`язку з несплатою поточних грошових зобов`язань самостійно задекларованих платником податків та донарахувань за актами перевірок. У зв`язку з чим, підприємству, відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України (далі ПК України), в автоматичному режимі сформовано та вручено податкову вимогу від 07.06.2016 №7-17. Однак, враховуючи, що вказаний податковий борг відповідачем не сплачено в повному обсязі, позивач вважає, що, в силу присів пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, у нього виникло право на стягнення податкового боргу з відкритих у банках рахунків платника податків.

3. 28.02.2020 від представника відповідача - Комунального підприємства Харківводоканал надійшла зустрічна позовна заява про зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС утриматись від застосування будь-яких заходів примусового стягнення податкового боргу КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість у сумі 184501180,94 грн за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 до погашення узгодженої суми заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які надані КП «Харківводоканал» населенню у сумі 325964137,34 грн.

4. Обґрунтовуючи своєї позиції КП "Харківводоканал" зазначило, що за правовою позицією Верховного Суду у справі №820/899/17 процедура стягнення податкового боргу з КП "Харківводоканал" регламентована приписами ст. 96 ПК України, а не ст.95 ПК України, в порядку якої звернувся контролюючий орган з цим позовом. Крім того, навіть у разі застосування статті 95 ПК України стягнення може бути здійснено виключно з рахунків у банках, а не з тих, які зазначені в позові, та відкриті в органах Державної казначейської служби України. Указує, що неможливість погашення вказаного податкового боргу в добровільному порядку обумовлена наявністю збитків від бездіяльності державних органів щодо встановлення тарифів в частині зволікання з прийняттям рішення про встановлення тарифу для КП "Харківводоканал" на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на 2019 рік, що підтверджується постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 520/1519/19 від 09.06.2020, якою суд зобов`язав Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відшкодувати КП "Харківводоканал" збитки за провадження господарської діяльності протягом І кварталу 2019 року на підставі тарифів 2018 року у розмірі 62004,0 тис. грн., та неприйняттям Міністерства фінансів України рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 р. №332 від 27.06.2017р. №3-21/з, від 13.11.2017 р. №36-21/з, від 13.11.2017 р. №39-21/з, від 13.11.2017 р. №41-21/з, від 17.11.2017 р. №38-21/з, від 19.12.2017 р. №51-21/з. КП "Харківводоканал" вважає, що погашення грошовими коштами податкового боргу КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість, який виник через державне регулювання господарської діяльності підприємства та відсутність своєчасного відшкодування збитків з різниці в тарифах, в умовах першочергового обов`язку надання безперебійних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, фактично є перекладенням тягаря публічної недбалості регулятора у сфері комунальних послуг на КП «Харківводоканал», як платника податку.

5. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 прийнято зустрічну позовну заяву КП "Харківводоканал" та об`єднано вимоги зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом Офісу великих платників податків ДПС до Комунального підприємства "Харківводоканал", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківська міська рада про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у задоволенні первісного адміністративного позову та зустрічного позову відмовлено.

7. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року змінено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 по справі № 520/11571/19, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

7.1. У іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року по справі № 520/11571/19 залишено без змін.

8. Відмовляючи у задоволені первісного адміністративного позову суд першої інстанції зазначив що Офіс великих платників податків ДПС обрав неналежний спосіб захисту щодо порядку погашення податкового боргу КП «Харківводоканал», передбаченого статті 95 ПК України. Також зазначив, що дії фіскального органу з примусового стягнення грошових коштів з рахунків підприємства не можуть уважатися обґрунтованими, в умовах коли така заборгованість виникла в результаті державного регулювання господарської діяльності відповідача, за результатами якого сама держава має заборгованість перед підприємством, з чим погодився суд апеляційної інстанції. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що помилковим є врахування судом першої інстанції при вирішенні справи Сертифікату Харківської торгово-промислової палати, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин у вигляді бездіяльності органів державної влади в частині неприйняття нормативно-правового акту про визначення джерела для відшкодування різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та неперерахування виділених сум субвенції, оскільки в силу ПК України такі обставини не віднесені законодавцем до обставин непереборної сили.

8.1. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, мотиви якого збігаються з доводами заперечень проти первісного позову, суд першої інстанції, надаючи оцінку належності обраного КП "Харківводоканал" способу захисту за зустрічним позовом, ураховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 804/13013/14, зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту (на його думку) порушених прав, оскільки правомірність дій контролюючого органу щодо стягнення з Комунального підприємства сум податкового боргу підлягає дослідженню під час розгляду справи за позовом контролюючого органу про стягнення з Комунального підприємства відповідних сум податкового боргу. У цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. 23 квітня 2021 року податковий орган не погодившись із судовими рішеннями, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

9.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 95.1 та 95.5 статті 95 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.02.2018 у справі №813/2851/17, від 07.04.2015 по справі №21-104а15, від 28.02.2019 у справі № 240/4054/19, від 04.04.2019 справа №816/2436/16, від 24.10.2019 справа № 826/2735/13-а, від 11.09. 2020 року справа №826/15776/15, від 20.12.2019 року справа №826/19486/15, від 11.09.2019 року справа №826/8951/15, від 26.12.2018 року справа №810/3735/15, від 6.11.2018 року справа №807/903/15, від 23.01.2018року справа № 2а- 16464/12, від 19.03.2021 справа № 240/4034/19, від 21.05.2019 справ № 805/6995/13-а, від 28.02.2018року справа №813/2851/17.

9.2. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не врахована судова практика погашення податкового боргу комунального підприємства, яка передбачає здійснення заходів, визначених у статті 95 ПК України, а тільки потім, якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України.

10. На адресу Верховного Суду надійшов відзив підприємства на касаційну скаргу позивача, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін.

11. 21 травня 2021 року справа №520/11517/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

12. Суди попередніх інстанцій установили, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ - 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків.

13. Згідно з п.п. 1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальником Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

14. Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

15. Підприємство як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (п.2.3 Статуту).

16. Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.(п. 5.1 Статуту).

17. Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (п. 5.2. Статуту).

18. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочностей розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених чинним законодавством.(п. 5.3 Статуту).

19. Підприємство має право здійснювати всі дії, пов`язані з рухом основних фондів, списувати, а також передавати в оренду майно, яке закріплюється за Підприємством на праві господарського відання, за погодженням з Департаментом комунального господарства Харківської міської ради та за дозволом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Відчуження майна, переданого Підприємству за договором господарського відання, здійснюється на підставі рішення сесії Харківської міської ради (п. 5.5 Статуту).

20. Станом на 30.10.2019, на момент подання первинного позову, за КП «Харківводоканал» рахувався податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 184 501 180,94 грн, в тому числі пеня 5965399,94 грн.

21. Указаний податковий борг, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, становив 180968296,75 грн, в тому числі пеня 5991809,46 грн та виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на підставі:

- декларації з ПДВ від 20.03.2017 .№ 9045228877, основний платіж 4707126 грн, граничний термін сплати -30.03.2017, сплачено 2293079,85, сума боргу 2414046,15 грн;

- декларації з ПДВ від 20.04.2017 №9070425407, основний платіж 2634813 грн, граничний термін сплати - 30.04.2017, сплачено - 0, сума боргу 2634813 грн;

- декларації з ПДВ від 22.05.2017 №9094090202 основний платіж 4714933 грн, граничний термін сплати - 30.05.2017, сплачено - 0, сума боргу 4714933 грн;

- декларації з ПДВ від 20.06.2017 №9117438534, основний платіж 818291 грн, граничний термін сплати - 30.06.2017, сплачено - 0, сума боргу 818291 грн;

- декларації з ПДВ від 20.07.2017 №9141327580, основний платіж 6969183 грн, граничний термін сплати - 30.07.2017, сплачено - 0, сума боргу 6969183 грн;

- декларації з ПДВ від 19.08.2017 №9167109400, основний платіж 6050032 грн, граничний термін сплати - 30.08.2017, сплачено - 0, сума боргу 6050032 грн;

- декларації з ПДВ від 20.09.2017 №9191882256, основний платіж 8154319 грн, граничний термін сплати - 30.09.2017, сплачено - 0, сума боргу 6969183 грн;

- декларації з ПДВ від 20.10.2017 №9218558793, основний платіж 9287096 грн, граничний термін сплати - 30.10.2017, сплачено - 0, сума боргу 9287096 грн;

- декларації з ПДВ від 20.11.2017 №9244434384, основний платіж 8824151 грн, граничний термін сплати - 30.11.2017, сплачено - 0, сума боргу 8824151 грн;

- декларації з ПДВ від 20.12.2017 №9272395539, основний платіж 983926 грн, граничний термін сплати - 30.12.2017, сплачено - 0, сума боргу 983926 грн;

- декларації з ПДВ від 22.01.2018 №9296739601, основний платіж 3633231 грн, граничний термін сплати - 30.01.2018, сплачено - 0, сума боргу 3633231 грн;

- декларації з ПДВ від 20.02.2018 №9025845084, основний платіж 3655217 грн, граничний термін сплати - 02.03.2018, сплачено - 0, сума боргу 3655217 грн;

- декларації з ПДВ від 20.03.2018 №9049066807, основний платіж 7020983 грн, граничний термін сплати - 30.03.2018, сплачено - 0, сума боргу 7020983 грн;

- декларації з ПДВ від 20.04.2018 №9073433115, основний платіж 6262110 грн, граничний термін сплати - 30.04.2018, сплачено - 0, сума боргу 6262110 грн;

- декларації з ПДВ від 21.05.2018 №9097916506, основний платіж 3535039 грн, граничний термін сплати - 30.05.2018, сплачено - 0, сума боргу 3535039 грн;

- декларації з ПДВ від 20.06.2018 №9123919370, основний платіж 5978316 грн, граничний термін сплати - 30.06.2018, сплачено - 0, сума боргу 5978316 грн;

- декларації з ПДВ від 23.07.2018 №9150811584, основний платіж 3548096 грн, граничний термін сплати - 30.07.2018, сплачено - 0, сума боргу 3548096 грн;

- декларації з ПДВ від 20.08.2018 №9175853904, основний платіж 4486106 грн, граничний термін сплати - 30.08.2018, сплачено - 0, сума боргу 4486106 грн;

- декларації з ПДВ від 20.09.2018 №9202724264, основний платіж 8396928, граничний термін сплати - 30.09.2018, сплачено - 0, сума боргу 8396928 грн;

- декларації з ПДВ від 22.10.2018 №9229767582, основний платіж 0 грн, граничний термін сплати - 30.10.2018, сплачено - 0, сума боргу 0 грн;

- декларації з ПДВ від 20.11.2018 №9257331347, основний платіж 0 грн, граничний термін сплати - 30.11.2018, сплачено - 0, сума боргу 0 грн;

- декларації з ПДВ від 20.12.2018 №9285477903, основний платіж 0 грн, граничний термін сплати - 30.12.2018, сплачено - 0, сума боргу 0 грн;

- декларації з ПДВ від 21.01.2019 №9308264794, основний платіж 367250 грн, граничний термін сплати - 30.01.2019, сплачено - 0, сума боргу 367250 грн;

- декларації з ПДВ від 20.02.2019 № 9026907887, основний платіж 7950640 грн, граничний термін сплати - 01.03.2019, сплачено - 0, сума боргу 7950640 грн;

- декларації з ПДВ від 20.03.2019 №9051313638, основний платіж 8660784 грн, граничний термін сплати - 30.03.2019, сплачено - 0, сума боргу 8660784 грн;

- декларації з ПДВ від 22.04.2019 №9079619860, основний платіж 5757627 грн, граничний термін сплати - 30.04.2019, сплачено - 0, сума боргу 5757627 грн;

- декларації з ПДВ від 20.05.2019 №9104132352, основний платіж 3505484 грн, граничний термін сплати - 30.05.2019, сплачено - 0, сума боргу 3505484 грн;

- декларації з ПДВ від 20.06.2019 №9131574775, основний платіж 7448168 грн, граничний термін сплати - 30.06.2019, сплачено - 0, сума боргу 7448168 грн;

- декларації з ПДВ від 22.07.2019 №9158992476, основний платіж 10653467 грн, граничний термін сплати - 30.07.2019, сплачено - 0, сума боргу 10653467 грн;

- декларації з ПДВ від 20.08.2019 №9187313423, основний платіж 11853536 грн, граничний термін сплати - 30.08.2019, сплачено - 0, сума боргу 11853536 грн;

- декларації з ПДВ від 20.09.2019 N 9216212355, основний платіж 872622 грн, граничний термін сплати - 30.09.2019, сплачено - 0, сума боргу 872622 грн;

- декларації з ПДВ від 21.09.2019 N 9245266626, основний платіж 9613147 грн, граничний термін сплати - 30.10.2019, сплачено - 0, сума боргу 9613147 грн;

- уточнюючого розрахунку з ПДВ від 27.03.2018р №9052330527, основний платіж 165908 грн, штрафна (фінансова) санкція 4978 грн, граничний термін сплати - 27.03.2018, сплачено - 0, сума боргу 170886 грн;

- ППР форми "Ш" №0025501200 від 04.04.2017, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 400000 грн, граничний термін сплати - 11.06.2017, сплачено - 0, сума боргу 400000 грн;

- ППР форми "Ш" № 0126501200 від 15.09.2017, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 9461888,69 грн, граничний термін сплати - 08.12.2017, сплачено - 0, сума боргу 9461888,69 грн;

- ППР форми "Ш" № 0015501200 від 09.02.2018, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 284053,7 грн, граничний термін сплати - 07.05.2018, сплачено - 0, сума боргу 284053,7 грн;

- ППР форми "Ш" № 0023501200 від 19.03.2018, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 4467,64 грн, граничний термін сплати - 22.06.2018, сплачено - 0, сума боргу 4467,64 грн;

- ППР форми "Ш № 0043501200 від 21.05.2018, основний платіж 0 грн, штрафна (фінансова) санкція 158217,26 грн, граничний термін сплати - 22.08.2018, сплачено - 0, сума боргу 158217,26 грн.

22. При цьому, судом установлено, що податкові повідомлення-рішення, суми за якими включені до податкового боргу, прийняті у зв`язку з несвоєчасною сплатою КП «Харківводоканал» податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

23. Судом установлено, що первинно податковий борг виник з 30.03.2017 у зв`язку з несплатою поточних грошових зобов`язань, самостійно задекларованих платником податків.

24. На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України в автоматичному режимі Офісом великих платників податків ДПС сформовано податкову вимогу від 07.06.2016 № 7-17 та вручено підприємству 09.06.2016. (а.с. 26, т. 1).

25. З моменту виникнення податкового боргу по теперішній час борг не переривався, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями ІКП з податку на додану вартість підприємства.

26. Стверджуючи, що у зв`язку з несплатою узгоджених сум грошових зобов`язань в повному обсязі та в силу приписів пп. 20.1.34 п.20.1 статті 20 ПК України, у позивача виникло право на стягнення податкового боргу з відкритих у банках рахунків платника податків, Офіс великих платників податків ДПС звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

27. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо процедури стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника.

28. Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

29. Відповідно до положень пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

30. Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

31. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

32. Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

33. Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

34. Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

35. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

36. Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

37. У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено (що не спростовано відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами) невжиття контролюючим органом усіх указаних заходів.

38. Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що оскільки позивач є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, а відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, то контролюючим органом не дотримано встановленого положеннями статті 96 ПК України обов`язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства.

39. Такий висновок узгоджується зі правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 820/899/17.

40. Крім того, як установлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, господарська діяльність КП «Харківводоканал» у січні 2019 року підлягала врегулюванню постановами Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту НКРЕКП) від 20.09.2018 №1074 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 червня 2016 року №1141» та від 20.09.2018 №1075 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 листопада 2015 року № 2868», додатком до яких є структура тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.

41. Аналіз структури тарифу КП «Харківводоканал» указує на те, що такої статті витрат, як погашення заборгованості з податків минулих років, не передбачено.

42. У зв`язку з чим, як правильно зазначив суд першої та апеляційної інстанції, КП «Харківводоканал», не отримавши більшу частину вказаної вище субвенції, не мало інших джерел для погашення заборгованості по сплаті податку на додану вартість у сумі 180968296,75 грн за період з 01.01.2017 по 31.12.2019.

43. Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до пп. «б» п. 185.1 статті 185 ПК України є об`єктом оподаткування з податку на додану вартість, а величина тарифу базою оподаткування (п. 188.1 ст. 188 ПК України). Проте, адміністративними судами у справах № 820/1410/18, 1740/1838/18 встановлено факт незабезпечення тарифом реальної компенсації витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, тобто витрати на забезпечення якості й порядку надання послуг є вищими, ніж отримані доходи.

44. По суті податковий борг з податку на додану вартість виник у КП «Харківводоканал» у силу того, що тариф, який визначається державним Регулятором, не може забезпечити самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг, які надаються КП «Харківводоканал».

43. Отже, колегія суддів зазначає, що дії фіскального органу з примусового стягнення грошових коштів з рахунків підприємства у рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 180968296,75 грн. не можуть вважатись обґрунтованими, в умовах, коли така заборгованість виникла в результаті державного регулювання господарської діяльності Підприємства, за результатами якого сама Держава має заборгованість перед Підприємством.

44. Посилання касатора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах висновок Верховного суду від 28.02.2018 у справі №813/2851/17, від 07.04.2015 по справі №21-104а15, від 28.02.2019 у справі № 240/4054/19, від 04.04.2019 справа №816/2436/16, від 24.10.2019 справа № 826/2735/13-а, від 11.09. 2020 року справа №826/15776/15, від 20.12.2019 року справа №826/19486/15, від 11.09.2019 року справа №826/8951/15, від 26.12.2018 року справа №810/3735/15, від 6.11.2018 року справа №807/903/15, від 23.01.2018року справа № 2а- 16464/12, від 19.03.2021 справа, від 21.05.2019 справ № 805/6995/13-а, від 28.02.2018року справа №813/2851/17, Суд зазначає, що вказані рішення встановлюють порядок здійснення заходів, які передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, для погашення податкового боргу останнього, а тому вказані висновки не є подібними у цих правовідносинах.

45. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

46. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

VII. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

48. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко