Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.05.2018 року у справі №823/1550/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №823/1550/17

адміністративне провадження №К/9901/51377/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Р.І., третя особа - Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Гаращенка В.В. від 03 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Беспалова О.О., Сорочка Є.О., Парінова А.Б. від 19 квітня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2017 року приватне підприємство «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» (далі - ПП «ІБК «Будгарант», відповідач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Р.І. (далі - головний інспектор, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 13 вересня 2017 року №№ 1211, 1212, 1213, 1214, 1215 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Козацька та вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси» (додаток до наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 25 травня 2017 року №№ 145, 146 та від 26 вересня 2017 року №№ 149, 150, 151 відповідно).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірну перевірку проведено з порушенням встановленого законодавством порядку, а спірні рішення порушують права позивача, оскільки він є орендарем та замовником будівництва на земельній ділянці по вул. Козацька та вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси. Зокрема, позивач вказує на безпідставність посилань в акті перевірки щодо відсутності засвідченої в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою та містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, оскільки вказані документи надані позивачем до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради для видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (далі - МУО).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності доцільності скасування спірних МУО, як крайнього заходу, без розгляду питання про їх зупинення та винесення відповідних приписів для надання третій особі часу для приведення вказаних документів у відповідність до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, заступник прокурора міста Києва звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що наміри забудови відповідають положенням відповідної містобудівної документації (МУО видані на будівництво 5-ти поверхової будівлі у той час, як згідно з договором оренди земельної ділянки землі відносяться до малоповерхової житлової забудівлі в 1-3 поверхи), а також не надали належної оцінки тому, що для отримання МУО замовником будівництва (третьою особою) подано неповний пакет документів, їх графічна частина не містить ситуаційного плану місця розташування об'єкта будівництва, відсутні конкретні цифрові показники.

Від ПП «ІБК «Будгарант» надійшов відзив на касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва, у якому міститься заперечення проти касаційних вимог, вказується на їх необґрунтованість та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також відсутність повноважень прокурора подавати касаційну скаргу у даній справі.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Черкаської міської ради від 28 грудня 2005 року між позивачем (орендар) та Черкаською міською радою (орендодавець) 07 лютого 2006 року укладено нотаріально засвідчений договір оренди землі, за умовам якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в м. Черкаси на перехресті вул. Козацької та вул. Героїв Дніпра площею 34607 м2.

Договір зареєстрований у Черкаській регіональній філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 18 лютого 2006 року за № 040677500080.

Згідно умов договору за цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Земельна ділянка надається в оренду для розташування та подальшої експлуатації готельного комплексу.

Архітектурно-містобудівною радою Черкаської міської ради 15 квітня 2014 року розглянуто питання надання МУО забудови земельної ділянки на перехресті вул. Козацької та вул. Героїв Дніпра.

Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14 травня 2014 року прийнято рішення № 500 «Про надання ПП «ІБК «Будгарант» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на розі вул. Козацької та Героїв Дніпра».

Рішенням Черкаської міської ради від 19 серпня 2014 року № 2-56 вказане рішення скасоване.

В судовому порядку постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 березня 2015 року (справа № 712/17480/14а) рішення Черкаської міської ради від 19 серпня 2014 року № 2-56 визнано протиправним та скасовано.

09 грудня 2016 року сторонами внесені зміни до договору оренди землі від 07 лютого 2016 року та зазначено, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 3,4607 га, з них: площею 2,4486 га (кадастровий номер 7110136400:01:013:0023), площею 0,2813 га (кадастровий номер 7110136400:01:013:0022), площею 0,7308 га (кадастровий номер 7110136400:01:013:0015). За цільовим призначенням земельні ділянки віднесено: кадастровий номер 7110136400:01:013:0015 та кадастровий номер 7110136400:01:013:0023 - до земель житлової та громадської забудови; кадастровий номер 7110136400:01:013:0022 - до земель водного фонду.

Вказані зміни зареєстровані в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень 21 березня 2017 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:01:013:0015, 7110136400:01:013:0023 та 24 березня 2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:013:0022.

Відповідно до пункту 17 рішення архітектурно-містобудівної ради від 26 квітня 2017 року № 35 вирішено: у кварталах багатоквартирної житлової забудови (ПП «Шора», «Будгарант») передбачити градацію поверховості будинків: 12, 9, 7, 5 поверхів зі зниженням вбік водосховища). Пропозиції стосувались земельної ділянки, що знаходиться на розі вул. Козацької та Героїв Дніпра.

За заявою позивача наказами директора департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради №№ 145, 146 від 25 травня 2017 року, №№ 149, 150, 151 від 26 травня 2017 року видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 3,4607 га на розі вул. Козацької та вул. Героїв Дніпра для будівництва житлової забудови з паркінгом.

Черкаською міською радою прийнято рішення від 10 серпня 2017 року № 2-2315 «Про скасування наказів про надання містобудівних умов та обмежень 145, 146 від 25 травня 2017 року та 149, 150, 151 від 26 травня 2017 року».

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 2-2315 від 10 серпня 2017 року «Про скасування наказів про надання містобудівних умов та обмежень №№ 145, 146 від 25 травня 2017 року та №№ 149, 150, 151 від 26 травня 2017 року»; визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 2-2314 від 10 серпня 2017 року «Про розгляд електронної петиції від 12 липня 2017 року № Че/150-еп проти забудови берегової смуги/набережної річки Дніпро в м. Черкаси»; визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради № 2-2313 від 10 серпня 2017 року «Про направлення депутатського запиту депутата Радуцького О.Р.» у частині, що стосується звернення до суду з позовом про розірвання договорів оренди землі з ПП «ІБК «Будгарант».

Посадовими особами управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області на підставі наказу Держархбудінспекції від 29 серпня 2017 року № 1349 та направлення від 07 вересня 2017 року № 44, довідки про результати документальної перевірки від 21 серпня 2017 року проведено позапланову перевірку дотримання управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами позапланової перевірки оформлено акт від 13 вересня 2017 року. На підставі акта перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепою Р.І. прийнято оскаржувані рішення, якими скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Козацька та вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси №№ 145, 146 від 25 травня 2017 року, №№ 149, 150, 151 від 26 травня 2017 року.

Підставою для прийняття таких рішень стало порушення управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради пунктів 2.1, 2.2, 3.7, абзацу другого пункту 2.4 розділу II Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07 липня 2011 року № 109, пункт 8 частини першої статті 1, частини другої статті 5, частин другої та сьомої статті 18, абзацу другого частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункти 3.2, 4.5, 4.7, 6.8 ДСТУ-НББ.1.1-12-2011, пункти 1.1, 2.2, 2.5 пояснювальної записки плану зонування території, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року відповідають, а доводи касаційної скарги є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів архітектури та містобудування та їх посадових осіб у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядок № 109).

Згідно із положеннями статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Генерального плану міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29 грудня 2011 року №3-505, спірна земельна ділянка належить до території малоповерхової житлової забудови (84%), багаторівневих гаражів (16%).

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно з Планом зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, земельна ділянка належить до зони Ж-2 - зони блокованої малоповерхової житлової забудови (84%), КСп - перспективних комунально-складських зон.

Серед допустимих видів використання території (відповідно до пояснювальної записки до Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513) передбачено окремі багатоквартирні житлові будинки (лише за умови наявності містобудівних розрахунків або детального плану території).

Відповідно до розділу 1 «Загальні положення» пояснювальної записки до Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513, допустимий вид використання території (земельної ділянки) - вид використання, який не відповідає переліку переважних та супутніх видів для даної територіальної зони, але може бути дозволеним за умови спеціального погодження.

Відповідно до розділу 5.2. «Спеціальні зональні погодження» пояснювальної записки Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513 встановлено порядок одержання спеціального зонального погодження, за участі архітектурно-містобудівної ради та громадськості.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Пунктом 1 рішення Черкаської міської ради від 20 червня 2013 року № 3-1737 вирішено розробити детальний план території прибережної смуги (від автодороги Н-16 з вантажного порту) в місті Черкаси площею 260 га.

Вказаним рішенням Черкаської міської ради визначено департамент архітектури містобудування та інспектування ради замовником розробки детального плану території прибережної смуги (від автодороги Н-16 до вантажного порту).

Згідно з положеннями статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани території підлягають громадським слуханням.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Черкаською міською радою проведено громадські слухання, інформація щодо громадських слухань розміщена на офіційному порталі міської ради, міського голови, виконавчого комітету, цілого ряду інтернет-ресурсів, розглянуто та враховано пропозиції депутатів міської ради та громадськості до детальних планів території.

Відповідно до пункту 17 протоколу від 26 квітня 2017 року № 35 щодо розгляду детального плану території набережної м. Черкаси архітектурно-містобудівною радою м. Черкаси підтверджена вказана позиція щодо поверховості забудови та вирішено у кварталах багатоквартирної житлової забудови (ПП «Шора», «Будгарант») передбачена градація поверховості 12, 9, 7, 5 поверхів із зниженням вбік водосховища.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наміри забудови земельної ділянки відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що однією з підстав для скасування МУО є їх невідповідність містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам та стандартам, які виявлені при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду уповноваженими особами.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами документальної перевірки, здійсненої у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, відповідачем виявлено, що МУО не містять ситуаційного плану місця розташування об'єкта будівництва, відсутні конкретні цифрові показники.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що виявлені головним інспектором порушення не можливо усунути, а саме, надати ситуативний план розташування об'єкта будівництва, навести необхідні цифрові показники.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що рішення головного інспектора будівельного нагляду від 13 вересня 2017 року №№ 1211, 1212, 1213, 1214, 1215 «Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Козацька та вул. Героїв Дніпра у м. Черкаси» не відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, зокрема, прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Враховуючи наведене, при скасуванні МУО, наданих ПП «ІБК «Будгарант», неврахована можливість зупинення їх дії або видачі головним інспектором припису про усунення виявлених під час перевірки порушень, тобто не дотримано принцип належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 821/3/17 та від 29 серпня 2018 року у справі № 826/14181/17.

Стосовно наявності у прокурора повноважень на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Чинність містобудівних умов та обмежень, прийнятих з порушенням статтей 24, 26, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порушує інтереси держави, створює суспільну небезпеку та позбавляє територіальну громаду права на використання земель території міста, яке з боку держави гарантується статтею 140 Конституції України.

Відтак, колегія суддів доходить до висновку про наявність у прокурора повноваження у даній справі на зверенння з касаційною скаргою.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко