Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2018 року

Київ

справа №826/3582/16

адміністративне провадження №К/9901/13252/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/3582/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 17 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Келеберди В.І., суддів Данилишин В.М., Качура І.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 07 грудня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео-УКБ» звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови від 23 лютого 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме виконання будівельних робіт з порушенням норм будівельних норм.

Позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 1.9, 1.10, 1.11 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» та п. 4.15, 4.16, 4.30, 6.1.9, 6.2, 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» є необгрунтованими.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 20 січня 2016 року, за результатом якої складено акт від 16 лютого 2016 року.

Під час перевірки встановлено, що на будівельному майданчику генеральним підрядником - ТОВ «Геос-УКБ» виконуються будівельні роботи із будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями відповідно до проектної документації, яка виконана генеральним проектувальником - ТОВ «ВТА», та передана замовником будівництва з відміткою «До виконання».

За генеральним підрядником - ТОВ «Геос-УКБ» на об'єкті будівництва встановлено ряд порушень вимог містобудівних норм.

За результатом перевірки відповідачем винесено припис від 16 лютого 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16 лютого 2016 року.

На підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 лютого 2016 року №36/16/10/26-3/2302/02/3, якою за порушення будівельного виробництва» та п. 4.15, 4.16, 4.30, 6.1.9, 6.2, 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 62010 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки, складанні оскаржуваних припису та постанови відповідач діяв відповідно до норм Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), висновок відповідача про порушення позивачем пп. 1.9, 1.10, 1.11 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» та п. 4.15, 4.16, 4.30, 6.1.9, 6.2, 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» не спростовано позивачем.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та задовольнити позовні вимоги.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки зафіксовано, що позивачем допущені такі порушення:

- не забезпечені безпечні заходи з організації безпечного виробництва, чим порушено п. 1.9, п.1.10, п.1.11 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»;

- не забезпечена організація та охорона праці, будівельний майданчик захаращено будівельним сміттям, в деяких місцях відсутня огорожа, чим порушено п. 4 ДБН А. 3.1 -5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»;

- будівельники працюють у небезпечних зонах, чим порушено п. 4.15, п. 4.16 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»;

- не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»;

- проїзди, проходи на буд. майданчику та на робочих місцях захаращені будівельним сміттям та знаходяться не в задовільному стані, чим порушено п. 6.1.9 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»;

- не повністю огороджені виробничі дільниці та робочі місця, не закриті технологічні та ліфтові отвори, чим порушено п. 6.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення»;

- матеріали та конструкції складуються не у відповідності до ПВР чим порушено п. 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».

На підтвердження виявлених порушень відповідачем до матеріалів справи долучено також відповідні фотоматеріали.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовано тим, що:

- будівельне сміття було підготовлене для вивезення з будівельного майданчика;

- будівельне сміття на робочих місцях підготовлювалось для вивезення на утилізацію. Будівельники на цих місцях не працювали;

- матеріали та конструкції були тимчасово перенесені для підняття на робочі дільниці;

- для прокладання зовнішніх мереж тимчасово частково розібрана огорожа;

- будівельні каски та сигнальні жилети не зобов'язані носити будівельники, які виконують спеціальні роботи, наприклад, зварювальники. Будівельники, які працювали у небезпечних зонах, пройшли відповідний інструктаж;

- по технологічним отворам виконувалися роботи по прокладанню інженерних мереж, тому вони були тимчасово відкриті. В ліфтових шахтах проводились роботи по влаштуванню ліфтових настилів.

Однак, вказаним твердженням позивача вже надана належна оцінка та їх перевірено судами попередніх інстанцій.

Так, судами встановлено, що позивачем не надано належних доказів відсутності порушень пп. 1.9, 1.10, 1.11 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» та п. 4.15, 4.16, 4.30, 6.1.9, 6.2, 6.3.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».

Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позову.

У касаційній скарзі заявник стверджує, що відповідач не виконав свій обов'язок та не обґрунтував законності свого рішення.

Проте з такими твердженнями погодитись не можна, оскільки вони є необґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач зобов'язаний надати докази в обґрунтування правомірності свого рішення; позивач, заперечуючи проти позову, повинен довести факт відсутності порушень.

Так, результати перевірки, зокрема виявлені порушення, було зафіксовано актом перевірки, який має доказове значення.

Таким чином, фіксування в акті перевірки порушень вимог законодавства і є їх встановленням, що є підставою для відповідальності.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Суди ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі № 826/3582/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Судді Верховного Суду