Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року

Київ

справа №803/173/16

адміністративне провадження №К/9901/4196/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019

у справі №803/173/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби

про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №803/173/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі №803/173/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії.

07.02.2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положення частини другої статті 293 КАС України визначають, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 294 КАС України статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 8) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Зазначений у частині першій статті 294 КАС України перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному окремо від рішення суду є вичерпним.

Отже, оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.

Статтею 294 КАС України не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі окремо від рішення суду.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Отже, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту першого частини першої статті 299 КАС України, правильно керувався положеннями частини першої статі 294 цього Кодексу.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

Н.В. Шевцова