Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року

м. Київ

справа № 240/38728/21

адміністративне провадження № К/990/30749/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 240/38728/21

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Попова О. Г.) від 20 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Ватаманюк Р. В., Сапальова Т. В., Капустинський М. М.) від 28 вересня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» (далі - ТОВ «Арт-Експо») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року про застосування штрафу у розмірі 1 218 300,94 грн.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 00092360706 від 01 жовтня 2021 року.

Стягнуто на користь ТОВ «Арт-Експо» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирської області судовий збір у розмірі 18 274,52 грн сплачений при зверненні до суду.

3. 08 червня 2022 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, у якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управляння ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» понесені ним в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

4. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року заяву ТОВ «Арт-Експо» про розподіл витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ТОВ «Арт-Експо» витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3000 грн.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року залишено без змін.

6. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 листопада 2022 року ТОВ «Арт-Експо» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, в частині залишення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року без змін, і прийняти нову постанову по справі, якою стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн за рахунок Головного управління ДПС у Житомирській області на користь позивача - ТОВ «Арт-Експо».

7. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

9. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу виходив з того, що заявлений до відшкодування розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги (6000 грн) є надмірним.

11. Такий висновок обґрунтовано тим, що беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суди вважали, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

12. При цьому судами враховано, що позивач просить стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн за рахунок відповідача, однак відповідно платіжному дорученню № 2532 від 27 січня 2022 року було сплачено лише 3000 грн.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для повного задоволення вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

14. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

15. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 16 травня 2019 року по справі № 823/2638/18, від 13 грудня 2018 року по справі № 816/2096/17, від 05 вересня 2019 року по справі № 826/841/17, від 28 квітня 2021 року по справі № 640/3098/20, від 21 січня 2021 року по справі № 280/2635/20, від 15 червня 2021 року по справі № 159/5837/19, від 02 грудня 2020 року по справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, від 18 березня 2021 року по справі № 910/15621/19 та від 28 квітня 2021 року по справі № 910/12591/18.

16. З посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у перелічених вище судових рішеннях та відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скаржник зауважує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

При цьому суд в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

17. Скаржник наголошує, що розмір витрат на правову допомогу становить менше 0,5% від ціни позову, тому заявлена сума до відшкодування є надзвичайно низькою відповідно до витраченого часу адвокатом, складністю справи та загалом наданих послуг. Позов доволі об`ємний і складний, додатків до позову також більше 60, що свідчить про велику кількість опрацьованих документів, які були долучені до позовної заяви.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

19. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

20. Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на таке.

21. Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

22. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

23. Згідно з частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

24. Відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

25. Частинами першою та другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

26. За приписами частин третьої-четвертої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

27. Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

28. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

29. Згідно з матеріалами справи, 19 липня 2021 року між ТОВ «АРТ-ЕКСПО» в особі директора Осадчука Олега Олександровича, який діє на підставі Статуту - (Клієнт) та адвокатом Осадчук Тетяною Сергіївною було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги № 19/07/2021а, предметом якого є надання правової допомоги, представництво інтересів клієнта в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, органах ДВС, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК ЦПК КПК КУпАП та КАС.

30. На обґрунтування понесених судових витрат на правову допомогу позивач надав копії наступних документів:

- договір про надання правничої (правової) допомоги № 19/07/2021а від 19 липня 2021 року;

- акт № 1/2022 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 19/07/2021а від 19 липня 2021 року, в якому вказано, що попередня оплата за консультації (з питань фактичної податкової перевірки від 01 вересня 2021 року) складає 400 грн, за підготовку та подання позовної заяви про скасування рішень по справі № 240/38728/21 - складає 3800 грн, за підготовку та подання відповіді на відзив по справі № 240/38728/21 - складає 800 грн; участь в судовому засіданні - 1 000 грн;

- прайс-лист вартості послуг правничої (правової) допомоги станом на 19 липня 2021 року;

- платіжне доручення № 2532 від 27 січня 2022 року про сплату 3000 грн;

- звіт наданих послуг.

31. Частково Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що зокрема згідно з платіжним доручення № 2532 від 27 січня 2022 року позивачем сплачено лише 3 000 грн за послуги правової допомоги згідно договору від 19 липня 2021 року № 19/07/2021а.

32. Надаючи оцінку правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що питання застосування частини сьомої статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді.

33. Так, у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа № 520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), сформульовано правовий висновок про те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

34. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15 грудня 2017 року, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки належить сплатити.

35. Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати вбачається також із практики ЄСПЛ.

36. Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (Savin v. Ukraine), п. 97)».

37. З огляду на викладене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг, не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.

38. Крім того, колегія суддів Верховного Суду вважає, що у додатковому рішенні не мотивовано суми витрат, які вирішено стягнути на правничу допомогу та не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань він виходив, присуджуючи до відшкодування позивачу витрати на послуги з правової допомоги саме у розмірі 3 000 грн.

39. Зокрема суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях, перелічивши надані ТОВ «Арт-Експо» докази в підтвердження понесених витрат, не оцінили взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Зокрема, суди не досліджували обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зазначений в тому числі в акті приймання-передачі послуг, складності та якості складених документів. Також, зважаючи на обсяг послуг адвоката, витрати на які позивачем заявлено до відшкодування, судами не надано оцінку їх неминучості та практичному значенню для розгляду цієї справи, з огляду на її складність.

40. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно частини другої статті 341 КАС України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Отже, в контексті встановлених обставин та у взаємозв`язку із наведеними вище нормами права Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими та передчасними, оскільки вони зроблені за формального підходу до вирішення питання обґрунтованості понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не ґрунтуються на всебічно та повно досліджених доказах, наявних в матеріалах справи.

42. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

43. Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

44. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду переглянувши судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи, в частині вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Експо» задовольнити частково.

Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, в частині залишення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року без змін, скасувати, а справу № 240/38728/21 в цій частині направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов