Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

Київ

справа №814/1595/17

адміністративне провадження №К/9901/35594/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Термінал В» на постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (колегія у складі суддів: Д.В. Запорожан, О.В. Яковлєв, Т.М. Танасогло)у справі №814/1595/17за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Термінал В» доГоловного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал В» (далі - ТОВ «Термінал В») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року:

№0008591408, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 159068 грн.;

№0008581408, яким зменшено суму податкового зобов'язання на суму 9078,33 грн. та податкового кредиту на суму 7780 грн.

Позов мотивовано тим, що висновки відповідача спростовуються оформленими належним чином первинними документами та реальністю виконаних господарських операцій зі спірними контрагентами, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (суддя - В.В. Біоносенко), позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 04 травня 2017 року № 0008591408 та № 0008581408.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій позивача підтверджується первинними документами.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надані позивачем документи не містять необхідних даних (передбачених Законом) для висновку про наявність змін майнового стану у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з контрагентами, тому ТОВ «Термінал В» неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ТОВ «Ліма Юг» і ТОВ «АТП 199».

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Терминал В» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лима-Юг» та ТОВ «АТП 1996», за результатами якої складено акт «№245/14-29-14-08/38922309 від 12 квітня 2017 року, яким встановлено порушення ст.185, ст.188, ст.198, ст.200 Податкового кодексу України.

Порушення позивачем податкового законодавства полягають лише у документальному оформленні господарських операцій («безтоварна операція») без реального отримання в натурі товарів та послуг від ТОВ «Ліма Юг» і ТОВ «АТП 199». Окрім того, номенклатура придбаних у ТОВ «Ліма Юг» товарів не відповідає номенклатурі товарів, що були в подальшому реалізовані позивачем.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року :

№0008591408, яким збільшено ТОВ «Терминал В» суми грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 159968 грн., з них 127974 грн. за основним зобов'язанням та 31994 грн. штрафу.

№0008581408, яким ТОВ «Терминал В» зменшено суму податкового зобов'язання на суму 9078,33 грн. та податкового кредиту на суму 7780 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли різних юридичних висновків під час надання правової оцінки документам, складеним на виконання спірних операцій.

Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вимог пункту 3 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинною на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції) у мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався. Таким чином, у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору.

Проте, з судового рішення апеляційного суду не вбачається наведення обґрунтованих мотивів, виходячи з яких була надана інша правова оцінка, встановленим судом першої інстанції обставинам та які були покладені в основу задоволення позову.

Фактично апеляційний суд надав іншу юридичну оцінку обставинам справи, встановленим судом першої інстанцій, без належного мотивування причин цього, що не відповідає правилам оцінки доказів за статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 86 цього Кодексу в редакції до 15.12.2017). Адже оцінка судом доказів на своїм внутрішнім переконанням не означає допустимості їх необґрунтованої оцінки, при якій змістовно тотожні обставини отримують діаметрально протилежне тлумачення, без зазначення належних причин для цього.

Наведене дає підстави стверджувати про невжиття належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином усіх обставин справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал В» задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду