Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа №392/17/17

адміністративне провадження №К/9901/43390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 392/17/17 (2-а/392/17/17)

за позовом ОСОБА_2 до Маловисківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі - Маловисківське ОУ ПФУ) про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Іванова С.М., суддів Панченко О.М., Чередниченка В.Є., -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 10 вересня 2012 року по 19 грудня 2016 року таким, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу шахтаря, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і пільгових розмірах відповідно до статті 1 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) та частини першої статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) і дає право на призначення пенсії у пільговому розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менше 3-х розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, відповідно до статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV;

- зобов'язати відповідача зарахувати час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням за період з 10 вересня 2012 року по 19 грудня 2016 року до його страхового стажу для пенсії за віком як страховий стаж шахтаря згідно статті 1 Закону № 345-VI та здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менше 3-х розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, з 19 грудня 2016 року і довічно;

- звернути до негайного виконання постанову в частині виплати ОСОБА_2 Маловисківським ОУ ПФУ у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожитого мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, за січень 2017 року з урахуванням виплаченої за цей місяць суми пенсії.

Позов обґрунтовано тим, що з 25 липня 2009 року він отримує пенсію за віком на пільгових умовах, його трудовий стаж роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (далі - Список № 1) становить 9 років 7 місяців 4 дні.

Після призначення пенсії за віком він продовжував працювати в підземних умовах шахти і набув ще 2 роки підземного стажу шахтаря. 10 вересня 2012 року йому було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання, набутого внаслідок роботи у особливо важких та особливо шкідливих виробничих факторів та умов праці у шахті, інвалідність на даний час не скасована.

Позивач зазначив, що з урахуванням часу перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання він має стаж шахтаря за Списком № 1 повних 15 років 10 місяців (9 років 7 місяців + 2 роки + 4 роки 3 місяці).

19 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування часу його перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням період з 10 вересня 2012 року по 19 грудня 2016 року до його страхового стажу для пенсії за віком, як пільгового стажу шахтаря та здійснення перерахунку та виплати пенсії в розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менше як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Однак, листом від 20 грудня 2016 року відповідач протиправно відмовив у задоволенні заяви позивача, з тих підстав, що відповідний період перебування на інвалідності зараховується до страхового стажу лише під час отримання пенсії по інвалідності.

Маловисківський районний суд Кіровоградської області постановою від 24 лютого 2017 року частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав час перебування ОСОБА_2 на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві за період з 10 вересня 2012 року по 19 грудня 2016 року таким, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу шахтаря, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статті 1 Закону № 345-VI та частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV і дає право на призначення пенсії у пільговому розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV;

- зобов'язав Маловисківське ОУ ПФУ зарахувати час перебування ОСОБА_2 на інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням за період з 10 вересня 2012 року по 19 грудня 2016 року до пільгового стажу шахтаря, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статті 1 Закону № 345-VI та частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2017 року і довічно;

- звернув до негайного виконання постанову в частині виплати ОСОБА_2 Маловисківським ОУ ПФУ у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожитого мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, за січень 2017 року з урахуванням виплаченої за цей місяць суми пенсії.

Частково задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до абзацу 3 статті 28 Закону № 1058-IV. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 з урахуванням часу перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання, має стаж роботи шахтаря за Списком № 1 повних 15 років, а отже час його перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням повинен бути визнаний та зарахований до пільгового стажу шахтаря, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статті 1 Закону № 345-VI та частини першої статті 24 Закону № 1058-IV і дає право на призначення пенсії у пільговому розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 8 Закону № 345-VI та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

Разом із тим, враховуючи ту обставину, що позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування часу перебування його на інвалідності та здійснення перерахунку лише 19 грудня 2016 року, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язувати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії позивачу з огляду на приписи частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV необхідно з 01 січня 2017 року.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 травня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах (25 липня 2009 року), тому перебування позивача на пенсії за віком до пільгового стажу роботи не зараховується, а отже позивач не набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345-VI.

25 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, а постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року - залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що положеннями частини п'ятої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ та частини першої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закон № 1788-ХІІ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

01 серпня 2017 року від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких пенсійний орган просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване позивачем судове рішення - без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 з 25 липня 2009 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах, його трудовий стаж роботи за Списком № 1 становить 9 років 7 місяців 4 дні (а.с.15).

Після призначення пенсії за віком він продовжував працювати в підземних умовах шахти і набув ще 2 роки підземного стажу шахтаря (а.с.11).

10 вересня 2012 року ОСОБА_2 було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання, набутого внаслідок роботи у особливо важких та особливо шкідливих виробничих факторів та умов праці у шахті, інвалідність на даний час не скасована (а.с.12).

Позивач, вважаючи, що з урахуванням часу перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання він має стаж шахтаря за Списком № 1 повних 15 років 10 місяців (9 років 7 місяців + 2 роки + 4 роки 3 місяці), 19 грудня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про зарахування часу його перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням період з 10 вересня 2012 року по 19 грудня 2016 року до його страхового стажу для пенсії за віком, як пільгового стажу шахтаря та здійснення перерахунку та виплати пенсії в розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менше як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (а.с.13).

Листом від 20 грудня 2016 року № 204420/02-31 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, з тих підстав, що відповідний період перебування на інвалідності зараховується до страхового стажу лише під час отримання пенсії по інвалідності (а.с.14).

Визнання часу перебування ОСОБА_2 на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві за період з 10 вересня 2012 року по 19 грудня 2016 року таким, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу шахтаря, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах протиправним та скасування вказаного рішення щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача зарахувати відповідний стаж та здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря і стало предметом судового розгляду..

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведеної норми свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону № 345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28 січня 2014 року по справі № 21- 455а13.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Згідно частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

Статтею 56 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14 Закону № 1788-ХІІ).

Положеннями статті 24 Закону № 1058-ІV також передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Тобто, законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону № 1788-ХІІ.

Отже, що до пільгового стажу позивача зараховується період до того часу, коли позивач вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач не набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону 345-VI, оскільки фактично позивач просить зарахувати до пільгового стажу час перебування його на пенсії за віком на пільгових умовах, що не узгоджується з наведеними приписами законодавства.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом оскаржуваного рішення і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд;

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №392/17/17 (2-а/392/17/17) - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду