Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

Київ

справа №0440/4893/18

адміністративне провадження №К/9901/6176/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року (судді Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) у справі № 0440/4893/18 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради (далі - Міськрада) про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міськради про визнання протиправним та скасування рішення Міськради VII скликання від 20 грудня 2017 року № 47/28 «Про врегулювання питань, пов'язаних з подальшим використанням об'єкту нерухомого майна».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2018 року провадження у цій справі закрив.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернув йому без розгляду.

Апеляційний суд, аналізуючи положення підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15 грудня 2017 року; далі - КАС), зазначив, що законом встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На теперішній час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) не почала функціонувати, а тому подання апеляційної скарги необхідно проводити за правилами, що діяли до 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 186 КАС (в редакції до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

З цього суд виснував, що позаяк у ситуації із апеляційною скаргою ОСОБА_1 остання була подана апелянтом безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто з порушенням порядку її подання, тому відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС її необхідно повернути апелянту без розгляду.

Понад це, суд апеляційної інстанції зауважив, але не погодився з висновками щодо застосування норм права, викладеними у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 804/6135/16 з аналогічного питання, зазначивши, що підпункт 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС не містить жодного втручання у права та свободи людини і жодним чином їх не обмежує у порівнянні з попереднім станом, а саме з правилами подання апеляційної скарги, які діяли до 15 грудня 2017 року, а лише залишає такі правила незмінними на період до початку функціонування ЄСІТС.

Зазначив апеляційний суд і про те, що апелянт не може очікувати застосування статті 297 КАС (в редакції з 15 грудня 2017 року), як зазначив у постанові Верховний Суд, оскільки за приписами підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС ця норма почне свою дію лише після початку функціонування ЄСІТС.

ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, звернувся з касаційною скаргою про його скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник зазначає про те, що аналіз підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС свідчить про те, що його структура допускає множинне тлумачення цієї норми.

Вважає, що залишаючи його апеляційну скаргу без розгляду та повертаючи її суд апеляційної інстанції порушив його право на судовий захист.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС (в редакції після 15 грудня 2017 року) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 297 КАС визначено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак Перехідні положення КАС передбачають відмінний від указаного цими нормами порядок подання апеляційних та касаційних скарг. Так, за приписами підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС до дня початку функціонування ЄСІТС апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Отже, першим реченням підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС чітко передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС зберігається порядок подання апеляційних та касаційних скарг, який діяв до набрання чинності новою редакцією КАС, тобто через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

З огляду на те, що скаржник у цій справі звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції, цей суд, дотримуючись положень другого речення підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС, повернув таку скаргу без розгляду особі, яка її подала.

Скаржник покликається на можливе множинне тлумачення наведеної норми, на його переконання, дозволяло йому подати апеляційну скаргу безпосередньо до адміністратвиного суду другого рівня.

З означеної аргументації скарги можна визначити, що ОСОБА_1 був обізнаний із порядком оскарження судових рішень суду першої інстанції, передбаченим підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС. У зв'язку з цим мав би знати, що до запровадження ЄСІТС пріоритет на подання апеляційної скарги має порядок встановлений положеннями загаданого підпункту Перехідних положень КАС, а не стаття 297 КАС.

Законодавче граматичне формулювання правила про те, що до дня початку функціонування ЄСІТС апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, інакше зрозуміти, ніж так, що апеляційна скарга подається через відповідний суд, яким є суд першої інстанції, а не безпосередньо до апеляційного суду, а касаційна скарга подається безпосередньо до цього (касаційного суду), оскільки КАС у редакціях до і після 15 грудня 2017 року касаційні скарги подавалися тільки до суду касаційної інстанції. Апеляційні скарги згідно з частиною першою статті 186 КАС в редакції до 15 грудня 2017 року подавалися до адміністратвиного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Відтак за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, суди витребовували та надсилали матеріали справи. Положення підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС фактично пролонгують дію порядку подання апеляційної скарги, передбаченого положеннями цього Кодексу в попередній редакції.

Останнє речення підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС про повернення апеляційної скарги у разі порушення порядку його подання зобов'язує скаржника дотримуватися цього законодавчо визначеного порядку подання апеляційної скарги й водночас інформує (застерігає), що у разі недотримання цього порядку суд таку скаргу не буде розглядати і мотивованою ухвалою поверне її скаржнику.

Тут слід зазначити, що таке повернення не обмежує права скаржника подати апеляційну скаргу відповідно до загальних вимог закону і приписів суду про повернення апеляційної скарги без розгляду.

Викладене спростовує твердження касаційної скарги про наявність підстав для втручання в оскаржене рішення.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко