Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.04.2018 року у справі №804/4884/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

справа №804/4884/17

адміністративне провадження №К/9901/45999/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув як суд касаційної інстанції в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №804/4884/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Бишевської Н. А., суддів Добролняк І. Ю., Кязимової Д. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП у Дніпропетровській області, відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати затверджений начальником Управління превентивної діяльності ГУ НП у Дніпропетровській області 12 липня 2017 року висновок про анулювання дозволу №9089, виданий ГУ НП у Дніпропетровській області, на мисливський нарізний карабін "Тигр", калібру 7,62 мм № НОМЕР_1 в цілому з підстав невідповідності цього висновку нормам чинного законодавства України та грубого порушення процедури анулювання дозволу;

- зобов'язати ГУ НП у Дніпропетровській повернути вилучений в ОСОБА_1 23 травня 2017 року мисливський нарізний карабін "Тигр", калібру 7,62 мм № НОМЕР_1 для подальшої реалізації своїх прав щодо цього майна, передбачених чинним законодавством України.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в спірних правовідносинах не було визначених в Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин та вибухових матеріалів, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, підстав для анулювання дозволу на зброю.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Як установлено судами попередніх інстанцій, 03 серпня 2016 року Управлінням превентивної діяльності ГУ НП у Дніпропетровській області (далі - УПД ГУ НП у Дніпропетровській області) ОСОБА_1 надано дозвіл на право зберігання та носіння мисливського нарізного карабіну № НОМЕР_2, терміном дії до 03.08.2019.

4.26 травня 2017 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 26 травня 2017 року №21 у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 85 Кодексу України про адміністративні порушення (далі - КУПАП) і порушенням частини 3 статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

5.26 травня 2017 року Державним підприємством "Верхньодніпровське лісове господарство" прийнято постанову про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням частини 3 статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" та на підставі частини 1 статті 85 КУПАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

6.16 січня 2017 року головою Верхньодніпровської первинної організації Верхньодніпровського українського товариства мисливців і рибалок було складено доповідну записку, відповідно до якої ОСОБА_1 згідно з інформацією з невстановлених джерел (чутками) та інформацією отриманою від мисливців систематично займається незаконним полюванням.

7.12 липня 2017 року старшим інспектором з ОД ВКОЗ у СДС УПД ГУ НП у Дніпропетровській області складено висновок, затверджений начальником УПД ГУ НП у Дніпропетровській області, яким анульовано дозвіл № 9089, виданий ГУ НП у Дніпропетровській області 03 серпня 2016 року, на право носіння та зберігання мисливського нарізного карабіну "Тигр", калібру 7,62 мм, № НОМЕР_1.

8. Не погоджуючись з цим висновком, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

10. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що наявними у матеріалах справи доказами - постановою про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1, доповідною запискою голови Верхньодніпровської первинної організації Верхньодніпровського українського товариства мисливців і рибалок підтверджується систематичне порушення громадського порядку, що відповідно до Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №622, є підставою для анулювання дозволу на право носіння та зберігання зброї.

11. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у частині відмови в задоволенні позову щодо скасування пункту 1 висновку про анулювання дозволу на зберігання та носіння зброї скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено:

- скасовано пункт 1 висновку від 12 липня 2017 року про анулювання дозволу № 9089, виданий 03 серпня 2016 року ГУ НП у Дніпропетровській області, на право носіння та зберігання мисливського нарізного карабіну "Тигр", калібру 7,62 мм, № НОМЕР_1.

12. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 804/4884/17 залишено без змін.

13. Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази систематичного порушення позивачем громадського порядку.

14. Як зазначив суд апеляційної інстанції, докази, на які посилався суд першої інстанції, свідчать про порушення позивачем правил полювання, а не громадського порядку, що відповідно до вказаної Інструкції не може бути підставою для анулювання дозволу.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. У касаційній скарзі відповідач, стверджуючи про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

16. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції проігнорував наявні в матеріалах справи докази систематичного порушення позивачем громадського порядку, що є однією з підстав для анулювання дозволу на зброю.

17. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Гриціва М. І., суддів Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.

18. Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

19. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 17 липня 2019 року, у зв'язку з обранням суді-доповідача в цій справі до Великої Палати Верховного Суду, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

20. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шарапі В. М., суддям Желєзному І. В., Чиркіну С. М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року задоволено заяви суддів Шарапи В. М., Желєзного І. В., Чиркіна С. М. про самовідвід.

22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

23. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

25. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

26. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

27. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Відповідно до абзаців 1,2 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС України.

29. Згідно з підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Інструкції №622 дозволи видаються УП ГУНП на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України.

30. Главою 4 розділу І Інструкції №622 передбачено, що згідно із законодавством України органам поліції надано право, зокрема анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов'язаний здати зброю (за наявності - основні частини зброї) чи пристрій, патрони і бойові припаси до них до органу поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції).

31. Відповідно до абзацу другого пункту 5.1 глави 5 розділу I Інструкції №622 органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб'єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:

- наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;

- наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, вчинення домашнього насильства, що підтверджується документально;

- наявності вмотивованої постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

- надходження від уповноваженого органу до УП ЦОУП, УП ГУНП інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження;

- наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;

- відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

- відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

VI. Позиція Верховного Суду

32. З аналізу абзацу шостого глави 4 розділу I Інструкції №622 та положень абзацу другого пункту 5.1 Інструкції №622 випливає, що систематичне порушення особою громадського порядку є підставою для анулювання дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, що підтверджується документально. Під систематичним порушенням громадського порядку для цілей анулювання вказаного дозволу законодавець розуміє вчинення такого порушення двічі.

33. Як установили суди попередніх інстанцій, 26 травня 2017 року на позивача було накладено адміністративне стягнення за порушення правил полювання, що виразилося в полюванні у заборонений час. Водночас повторно позивач до юридичної відповідальності за тотожне чи інше правопорушення не притягався.

34. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не доведено систематичного порушення позивачем громадського порядку.

35. Аргументи скаржника про те, що доказом систематичності порушення позивачем громадського порядку є доповідна записка голови Верхньодніпровської первинної організації Верхньодніпровського українського товариства мисливців і рибалок Суд відхиляє.

36. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив посилання на цю доповідну записку, адже наявна в ній інформація про порушення позивачем правил полювання ґрунтувалася на чутках та "розмовах між мисливцями".

37. Суд зазначає, що одним із стандартів доказування в адміністративному судочинстві є те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

38. Належним доказом того, що мало місце порушення, яке посягає на громадський порядок та якою особою воно вчинено є вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду (органу чи посадової особи уповноважених накладати адміністративне стягнення) у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

39. Такі докази в кількості, що вказували б на системність порушення позивачем громадського порядку, в матеріалах справи відсутні.

40. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права в постанові суду першої інстанції (у нескасованій частині) та судом апеляційної інстанції та погоджується з їхніми висновками про часткове задоволення позовних вимог.

41. Положеннями частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційних скарг, Суд уважає, що підстави для скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

VII. Судові витрати

45. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

46. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

47. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

48. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (у нескасованій частині) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

49. Судові витрати не розподіляються.

50. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко