Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2018 року у справі №804/4518/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2020 року

Київ

справа №804/4518/17

провадження №К/9901/47669/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Білак М. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року (судді Божко Л.А., Богданенко І.Ю., Лукманова О.М.).

І. Суть спору

1. У липні 2017 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «Національні інформаційні системи»), у якому просила (із урахуванням зміни позовних вимог):

1.1 визнати протиправним акт за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 31 травня 2017 року; довідку за результатами проведеної камеральної перевірки державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 16 червня 2017 року;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року № 2014/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»;

1.3 відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання чого доручити ДП «Національні інформаційні системи», яке є технічним адміністратором державного реєстру речових прав в особі Дніпропетровської філії ДП «Національні інформаційні системи».

2. Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, тим, що як про результати моніторингу, так і про оскаржений наказ її не повідомили; надати свої пояснення чи з`ясувати причини блокування та усунути порушення не було можливості, адже про такий моніторинг та його наслідки дізналася вже під час роботи з документами і виявлений факт спричинив негативні наслідки для осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно наказу Міністерства юстиції України від 13 травня 2017 року № 1569/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно», згідно зі статтею 37-1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) і Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 990 від 21 грудня 2016 року (далі - Порядок № 990), проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за результатами якого виявлено порушення вимог статей 10, 12, 16, 18, 19, 20, 34 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 45 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), пунктів 10, 11 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі - Порядок № 1141), відтак складено акт від 31 травня 2017 року.

4. Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2017 року №2016/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », відповідно до статті 37-1 Закону № 1952-IV і Порядку № 990 та на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 31 травня 2017 року проведено камеральну перевірку державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1

5. Відповідно до довідки від 16 червня 2017 року за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, відповідно до чвстини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV, пункту 9 Порядку № 990, комісія запропонувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.

6. Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року № 2014/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на один рік; визначено, що Департаменту державної реєстрації та нотаріату здійснити передачу документів, які подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, відповідним суб`єктам державної реєстрації, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі. Підставою винесення наказу визначено довідку від 16 червня 2017 року за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 08 червня 2017 року № 2016/7.

7. Копія наказу від 08 червня 2017 року направлена на адресу позивача, що підтверджується листом від 08 червня 2017 року № 6156/19/37-17.

8. За змістом довідки від 16 червня 2017 року під час перевірки дотримання законодавства при проведенні реєстраційних дій відповідач виявив такі порушення.

9. При розгляді заяви ОСОБА_3 від 14 лютого 2017 року № 209755342 про державну права власності на нерухоме майно в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , додаткові відомості: станція Синельникове, порушено вимоги пункту 45 Порядку № 1127, статті 10 Закону № 1952-IV, пунктів 10, 11 Порядку № 1141, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей лише за ідентифікаційними даними фізичної особи.

10. Такі самі порушення пунктів 10, 11 Порядку № 1141, пункту 12 Порядку № 1127 встановлені при розгляді заяв №№ 20823809, 20845967, 20848588, 20870389, 20870474, 20870541, 20870559, 20870588, 20870615, 20908694, 20911459, 20911536, 21027685, 21015292, 21146390, 21146410 - не здійснено жодних пошуків у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі прав.

11. При розгляді заяви ОСОБА_4 від 03 лютого 2017 року № 20827941 про державну реєстрацію права власності житлового будинку та земельної ділянки за однією адресою: АДРЕСА_2 , позивач не прийняла рішення про відмову у проведенні державної реєстрації права через наявність суперечностей щодо розміру житлової площі між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (житлова площа приміщення згідно з договором дарування складає 224 кв.м., проте згідно з інформацією з Державного реєстру прав житлова площа складає 22,4 кв.м.); на порушення пунктів 10, 11 Порядку № 1141, пункту 12 Порядку № 1127 не здійснено жодних пошуків у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі прав.

12. При розгляді заяв про внесення змін до записів Державного реєстру прав №№21163764, 21164249, 21164398, 21169331, 21188852, 21189346, 21189833, 21189031, 21188521, 21175369, 21175106, 21191778, 21191361, 21190413, 21190086, 21189833, 21189551, 21189031 позивач порушила вимоги частини п`ятої статті 26 Закону № 1952-IV, оскільки не здійснила пошуку у базі даних заяв, не здійснила пошуку у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, державному реєстрі іпотек, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі прав.

13. При перевірці реєстраційних дій у заявах № № 20870389, 20870474, 20870559, 20870588, 20870615, 21185157, 21146390, 21169331, 21164398, 21164249, 21191778, 21191361, 21190413, 21190086, 21189833, 21189551, 21189031, 21188852, 21189346, 21189833, 21189031, 21188521 встановлено порушення вимог статей 10, 16, 18 Закону № 1952-IV, оскільки приватний нотаріус ОСОБА_1 не надала до заяв електронних копій документів, поданих для проведення реєстраційних дій.

14. Перевіркою також встановлено порушення вимог статті 19 Закону № 1952-IV щодо строків державної реєстрації (двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав) при розгляді заяв про державну реєстрації прав №№20870389, 20870559, 20870588, 20870541.

15. При перевірці порушень вимог законодавства щодо оплати адміністративного збору встановлено порушення частини четвертої статті 20 Закону № 1952-IV, за якою заява про проведення реєстраційних дій не приймається за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі. Такі порушення встановлені у заявах: №№ 20823809, 20827941, 20845967, 20848588, 20870389, 20870474, 20870541, 20870559, 20870588, 20870615, 20908694, 20911459, 20911536, 21027685, 20953169, 20954382, 20975532, 21015292.

16. Перевіркою також встановлено порушення вимог пункту 3 частини першої статті 18 Закону № 1952-IV, пункту 12 Порядку № 1127, оскільки позивач порушила вимоги щодо встановлення черговості розгляду заяв, коли розглядала заяву № 20953169.

17. За результатами перевірки встановлено також порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог пункту 6 статті 12 Закону № 1952-IV, згідно з яким державний реєстр прав є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню, оскільки 09 лютого 2017 року о 14:59:20 відкрито розділ № 1168408112101 у державному реєстрі прав та 09 лютого 2017 року о 15:01:09 проведено процедуру завершення відкриття розділу; 09 лютого 2017 року о 15:08:38 вищезазначений розділ видалено як помилковий.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

18. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2017 року відмовив у задоволенні позову.

19. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року № 2014/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» суд першої інстанції виходив з того, що оскаржений наказ прийнято, з огляду на виявлені за наслідками перевірки порушення, правомірно.

20. Зауважив, що факт існування виявлених порушень, вчинених при здійснені реєстраційних дій, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 під час розгляду справи не спростувала.

21. Щодо позовних вимог про визнання протиправним акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 31 травня 2017 року; довідки за результатами проведеної камеральної перевірки державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 16 червня 2017 року суд першої інстанції, відмовляючи в їх задоволенні, зазначив, що згадані акт та довідка не є рішеннями, що спричиняють виникнення будь-яких прав і обов`язків в осіб чи суб`єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

22. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 грудня 2017 року скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та прийняв нову постанову.

22.1. Визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України № 2014/5 від 26 червня 2017 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

22.2. Відновив доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання чого доручив ДП «Національні інформаційні системи», що є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в особі Дніпропетровської філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи».

23. Суд апеляційної інстанції зазначив, що накази Міністерства юстиції України від 13 травня 2017 року № 1569/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» та від 08 червня 2017 року №2016/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » винесені на виконання вимог статті 37-1 Закону № 1952-IV.

24. Між тим, чинним законодавством не передбачено критеріїв обрання державних реєстраторів для проведення моніторингу реєстраційних дій.

25. Стосовно повідомлення позивача про проведення щодо неї моніторингу та камеральної перевірки, суд апеляційної інстанції зауважив, що оскаржені накази розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

26. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість наказу Міністерства юстиції України від 08 червня 2017 року №2016/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ».

27. Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені в основу наказу Міністерства юстиції України № 1741/5 від 29 травня 2017 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення частини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV, пункти 8, 12 Порядку № 990, зазначив, що заблокувавши доступ до Державного реєстру прав відповідач фактично позбавив позивачку права на надання пояснень з приводу виявлених порушень.

28. На думку апеляційного суду, оскаржений наказ, прийнятий на підставі згаданої довідки про результати камеральної перевірки, не відповідає принципам обґрунтованості та гласності. Зокрема цей суд зазначив, що принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього потрібно ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

29. Суд апеляційної інстанції зазначив, що при проведенні камеральної перевірки та прийнятті оскарженого наказу не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення. Окрім того, відповідач не надав суду доказів отримання позивачем копії наказу щодо призначення камеральної перевірки №2016/7 від 08 червня 2017 року до моменту проведення перевірки, що також порушує право особи брати участь у прийнятті рішення щодо неї.

30. На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України №2014/5 від 26 червня 2017 року прийнято з порушеннями вимог Закону № 1952-IV та Порядку № 990.

31. Додатковою постановою від 11 січня 2018 року суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 31 травня 2017 року та довідки за результатами проведеної камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 16 червня 2017 року.

32. З цього приводу апеляційний суд зазначив, що в межах спірних правовідносин акт за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 31 травня 2017 року та довідка за результатами камеральної перевірки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у попередній його редакції), не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому такі висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, своєю чергою, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

V. Касаційне оскарження

33. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

34. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті своєї постанови втрутився в компетенцію Міністерства юстиції України, адже визначати строк, протягом якого державний реєстратор не матиме доступу до Державного реєстру прав, є його (відповідача) дискреційними повноваженнями. Виявивши в роботі позивача порушення, Міністерство юстиції України мало достатні як фактичні, так і правові підстави видати спірний наказ і порушень у процедурі прийняття такого рішення не було. За встановлених в цій справі обставин висновки суду апеляційної інстанції про порушення принципів гласності і обґрунтованості безпідставні і ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права до спірних правовідносин.

35. ДП «Національні інформаційні системи» подало відзив на касаційну скаргу, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку скасовано помилково.

36. З-поміж іншого у відзиві зазначено, що оскаржений наказ підлягав негайному виконанню, що й було зроблено. Водночас третя особа зауважила, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі, не повідомивши про дату судового засідання і про причини його перенесення з 12 на 5 грудня 2017 року.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

37. Відповідно до частини першої статті 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

38. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

39. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

40. Згідно з частиною другою статті 37-1 Закону № 1952-IV (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.

41. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 37-1 Закону № 1952-IV технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

42. Рішення, передбачені пунктами 3 - 5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

43. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.

44. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

45. Відповідно до пункту 2 Порядку № 990 (тут і далі - в редакції, чинній на дату виникнення спірних відносин) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян», і обґрунтованих подань територіальних органів Мін`юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

46. У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін`юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації з прийняттям обов`язкових до виконання рішень, передбачених Законами.

47. Відповідно до пункту 4 Порядку № 990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом.

48. Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

49. Згідно з пунктами 5, 6 Порядку № 990 за результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг.

50. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації.

51. Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту.

52. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

53. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

54. Відповідно до пункту 8 Порядку № 990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб`єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб`єктів державної реєстрації надання пояснень.

55. За пунктом 9 Порядку № 990 результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

56. У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

57. Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 990 за результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

58. Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», виконуються технічним адміністратором реєстрів.

59. Відповідно до пунктів 12, 14 Порядку № 990 копії рішення, прийнятого за результатами проведеної камеральної перевірки, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику (в разі розгляду скарги), державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

VІ. Висновки Верховного Суду

60. У справі встановлено, що позивачці, яка є приватним нотаріусом, тимчасово обмежили доступ до Державного реєстру прав з огляду на виявлені під час камеральної перевірки порушення при вчиненні реєстраційних дій. Строк обмеження - один рік.

61. З огляду на наведене правове регулювання колегія суддів погоджується, що відповідач має право на те, щоб застосувати такий вид санкції як тимчасове обмеження доступу уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

62. Втім, в контексті обставин цієї справи треба зауважити, що Закон № 1952-IV не встановлює часових рамок тимчасового обмеження доступу, що відповідно наділяє відповідача як суб`єкта владних повноважень самостійно вирішувати на який строк потрібно чи доцільно обмежити доступ до Державного реєстру прав. Водночас Закон № 1952-IV вимагає, щоб рішення Міністерства юстиції України було вмотивованим

63. У такому аспекті є підстави вважати, що обсяг дискреції Міністерства юстиції України обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки), за яких тимчасове обмеження у доступі до Державного реєстру прав є виправданим і найбільш дієвим способом реагування.

64. За встановлених в цій справі обставин колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що строк тимчасового обмеження доступу до Державного реєстру прав тривалістю один рік не відповідає принципу обґрунтованості, а крім того і принципу пропорційності.

65. У цьому зв`язку звертає увагу те, що в рамках камеральної перевірки комісія, яка її проводила, не вимагала від позивачки як уповноваженої особи суб`єктів державної реєстрації надати пояснення по суті виявлених порушень, що, на думку колегії суддів, у цій ситуації могло б сприяти вирішенню та/чи усуненню виявлених проблем при вчиненні нею реєстраційних дій. Водночас, зі змісту оскарженого наказу, як і з пояснень відповідача не зрозуміло чим керувався останній, обмежуючи позивачці доступ до Державного реєстру прав саме на один рік, зокрема які саме порушення вимагали саме такого заходу реагування і чому.

66. У справі встановлено, що в роботі позивачки виявлено чимало порушень і недоліків при вчиненні реєстраційних дій і для рішення відповідача (тимчасово обмежити її доступ до Державного реєстру прав) було достатньо фактичних і правових підстав. Водночас строк, на який тимчасово обмежено доступ до Державного реєстру прав, на думку колегії суддів, не є співмірним з виявленими недоліками в роботі приватного нотаріуса, адже наслідки тимчасового обмеження доступу до Державного реєстру прав на такий тривалий строк можуть мати негативні наслідки для професійної діяльності позивачки.

67. Колегія наголошує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень за наслідками камеральної перевірки має право на те, щоб тимчасово обмежити доступ до Державного реєстру прав, але водночас таке рішення повинно мати зрозуміле і обґрунтоване пояснення, що набирає особливої гостроти при визначенні строку тимчасового обмеження.

68. Не без того, що обраний відповідачем спосіб реагування на виявлені порушення при вчиненні реєстраційних дій матиме негативні наслідки, але він і не повинен нашкодити особі. Тобто повинен бути баланс між публічним і приватним інтересом.

69. У випадку з позивачкою відповідач не зазначив мотивів спірного наказу. Натомість він покликається на свої дискреційні повноваження, які, втім, не можуть слугувати переконливим аргументом для того, щоб уникнути чи звільнити себе від зобов`язання пояснити/мотивувати своє рішення.

70. Тож в обсязі встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними і обґрунтованими.

71. Стосовно покликань відповідача на невідповідність оскарженого судового рішення вимогам процесуального закону щодо його змісту, то вони є слушними, але частина порушень чи недоліків (як-от невирішення всіх позовних вимог по суті спору), на які звернув увагу заявник, можуть бути вирішені шляхом ухвалення додаткової постанови, що суд апеляційної інстанції і зробив. У решті доводи заявника обставин справи і висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

72. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

73. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

74. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

75. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

76. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

77. Переглянувши оскаржену постанову суду апеляційної інстанцій в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року в цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

М. В. Білак