Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 14.02.2019 року у справі №813/1655/15 Ухвала КАС ВП від 14.02.2019 року у справі №813/16...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.02.2019 року у справі №813/1655/15
Ухвала КАС ВП від 14.02.2019 року у справі №813/1655/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2019 року

Київ

справа №813/1655/15

адміністративне провадження №К/9901/7282/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційні скарги Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 (головуючий суддя: Сакалош В.М.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015 (головуючий суддя: Левицька Н.Г., судді: Обрізко І.М., Сапіга В.П.)

у справі № 813/1655/15

за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог у справі: 1. Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області

2. Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Жовківського району

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»

про часткове припинення адміністративного арешту майна та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач 1, ДПІ), Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС), в якому просили: скасувати рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» (код ЄДРПОУ 33169349) від 14.10.2014, прийняте заступником начальника ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, у частині застосування арешту автомобіля марки Chevrolet, моделі Tacuma UF75Z, зеленого кольору, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Львівським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України 22.04.2006 року, та автомобіля марки Volkswagen, моделі Kasten, білого кольору, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований РЕВ 3-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області від 09.03.2007 року, що належить ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» та перебуває в заставі ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»; зобов'язати ДПІ звільнити з- під арешту вказані автомобілі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015, адміністративний позов задоволено повністю: скасовано рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» (код ЄДРПОУ 33169349) від 14.10.2014, прийняте заступником начальника ДПІ, в частині застосування арешту автомобіля марки Chevrolet, моделі Tacuma UF75Z, зеленого кольору, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Львівським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України 22.04.2006 року та автомобіля марки Volksvagen, моделі Kasten, білого кольору, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований РЕВ 3-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області від 09.03.2007 року, що належить ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» та перебуває в заставі ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку»; зобов'язано ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області звільнити з-під арешту автомобіль марки Chevrolet, моделі Tacuma UF75Z, зеленого кольору, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Львівським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України 22.04.2006 року та автомобіль марки Volksvagen, моделі Kasten, білого кольору, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований РЕВ 3-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області від 09.03.2007 року, що належить ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» та перебуває в заставі ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку».

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення норм: пункту 94.1, пункту 94.5, ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст.ст. 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. За доводами касаційної скарги судами не було враховано, що рішення про застосування повного адміністративного арешту було прийнято раніше, ніж оформлені акти про проведення електронних торгів щодо реалізації автомобілів, переможцями яких стали позивачі.

ГУ ДФС у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення норм пунктів 94.1, 94.5, 94.19 ст. 94 ПК України та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що ДПІ було правомірно застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків, оскільки станом на дату накладення такого арешту на майно ТзОВ «ВП»Укрзахідавтоспецмаш» були відсутні відомості про продаж автомобілей через електронні торги та відсутні відомості про перехід права власності на вказані транспортні засоби до позивачів.

Позивачі не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між ТОВ «ВП» Укрзахідавтоспецмаш» (Заставодавець) та ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (Заставодержатель) укладено договір застави рухомого майна від 13.03.2012, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №182. За умовами вказаного договору заставодавець у забезпечення виконання зобов'язань перед заставодержателем передав у заставу майно, серед якого були автомобілі: марки Chevrolet, моделі Tacuma UF75Z, зеленого кольору, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Львівським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України 22.04.2006p., та марки Volkswagen, моделі Kasten, білого кольору, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 реєстраційний номер BC8113AX, зареєстрований РЕВ 3-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області від 09.03.2007.

28.11.2013 Сихівським районним судом м. Львова від 28.11.2013 видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш», ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» 6494352,59грн. заборгованості за кредитним договором, виконання якого доручено Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області.

27.08.2014 відбулись торги з реалізації майна: автомобіля марки Volkswagen, моделі Kasten, переможцем яких, згідно з протоколом проведення електронних торгів №6848, став ОСОБА_2 04.11.2014 за наслідками оплати вартості товару ПВР управління ДВС ГУЮ у Львівській області було складено акт про проведені електронні торги від 04.11.2014.

08.10.2014 відбулись торги з реалізації іншого автомобіля: марки Chevrolet, моделі Tacuma, переможцем яких, згідно із протоколом проведення електронних торгів № 5875, став ОСОБА_3 За наслідками оплати вартості товару ПВР управління ДВС ГУЮ у Львівській області склало акт про проведені електронні торги від 28.10.2014

Крім того у зв'язку з наявністю у ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» податкового боргу ДПІ було направлено на його користь податкову вимогу від 06.08.2013 №60-00, яка вручена 14.08.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 по справі №813/7999/13-а за позовом ДПІ у Жовківському районі до ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків в сумі 318590,60 грн., позовні вимоги ДПІ задоволено повністю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 по справі №813/1243/14 за позовом ДПІ у Жовківському районі до ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» про надання дозволу ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш», що перебуває у податковій заставі, позовні вимоги ДПІ задоволено повністю.

Рішенням заступника начальника ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області ОСОБА_7 від 14.10.2014 застосовано адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш». Обґрунтованість застосованого адміністративного арешту майна було підтверджено постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 у справі №813/7011/14 за наслідками розгляду подання ДПІ.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 у справі №813/7458/14 за позовом ДПІ у Жовківському районі до ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш» про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків в сумі 230357,37 грн., позовні вимоги ДПІ задоволено повністю.

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України визначено. що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.10 цієї статті арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Рішення керівника контролюючого органу (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку (абзац перший пункту 94.11 цієї статті).

Відповідно до підпунктами 94.19.5 94.19.7 пункту 94.19 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з: наданням відповідному контролюючого органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи; прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту.

Відповідно до вимог пункту 94.20. ст. 94 ПК України у випадках, визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту..

Відповідно до ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, посилаючись як на правову підставу на підпункт 94.19.5 пункту 94.19 ст. 94 ПК України, виходили із того, що укладення договору застави від 13.03.2012 передувало виникненню у ТОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш податкового боргу, а виникнення права власності у позивачів - прийняттю ДПІ рішення від 14.10.2014 про адміністративний арешт майна. При цьому факти виникнення у позивачів права власності суди пов'язували із датами складення протоколів за наслідками проведених електронних торгів - 27.08.2014 та 08.10.2014.

Однак із такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитися, оскільки вони зроблені на підставі оцінки доказів, яка не відповідає нормам статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша - третя цієї статті).

Частиною першою ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 ст. 328 Цивільного кодексу України (у редакції. чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 ст. 334 ЦК України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (частина 3 цієї статті).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина 4 цієї статті).

Відповідно до частини 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дати виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України (частина 4 цієї статті).

У пункту 1 розділу І Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

16.04.2014 за № 427/25204 (далі - Тимчасовий порядок) наведено визначення наступним поняттям: арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації; електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в Системі.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Тимчасового порядку після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 1 розділу VIІІ встановлено, що на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня підписання протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Відповідно до пункту 4 цього розділу після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Не пізніше наступного робочого дня з дня затвердження акта про проведені електронні торги державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (пункту 8 цього розділу).

Згідно з пунктом 9 розділу VIІІ Тимчасового порядку у разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Цей акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Зміст вказаних правових норм свідчить про помилковість ототожнення судами моменту виникнення у позивачів права власності з фактом складення протоколів про проведення електронних торгів. Такі протоколи за своєю правовою природою не є правочином у розумінні норм ЦК України, а лише фіксують процес та факт проведення таких торгів.

Обставини щодо наявності у позивачів права власності на автомобілі, які були предметом електронних торгів, за результатами яких позивачі були визнані переможцями, як і дата переходу права власності до них, у випадку виникнення такого права у позивачів, входить до предмету доказування при вирішення спору щодо звільнення із-під арешту майна із підстав, визначених підпунктом 94.19.5 пункту 94.19 ст. 94 ПК України - наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи.

Зміст вказаної правової норми свідчить, що можливість припинення адміністративного арешту пов'язано саме з фактом перебування майна, на яке накладено такий арешт, на титулі власності у третьої особи.

Ці обставини не можуть вважатися встановленими у судовому процесу з огляду на порушення судами правил оцінки доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 70 КАС України (у редакції. чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень) належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина 4 цієї статті).

Вказані норми кореспондуються із нормами ст. 73 КАС України у редакції, чинній після внесення змін Законом України від 3.10.2017 № 2147-VIII.

Крім того судам при новому розгляді слід звернути увагу на норми пункту 94.11 ст. 94 ПК України та ст.ст. 2, 5 КАС України, зокрема щодо того, чи порушені оспорюваним у справі рішенням саме права, свободи та інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини 1 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на дати прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній до внесення змін законом України від 03.10.2017) та закріплено також у частині 4 ст. 9 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення цієї постанови).

Частиною 1 ст. 242 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення цієї постанови) встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 цієї статті)

Згідно з частиною 3 обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вищенаведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права призвели до передчасних висновків щодо суті спору, отже судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, перевірити належним чином доводи сторін щодо фактичного виникнення у позивачів права власності на вищенаведені автомобілі, у випадку набуття - дати такого набуття, черговості реєстрації обтяжень на ці автомобілі. Для чого, у разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2015, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати