Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №234/4153/17

адміністративне провадження №К/9901/42859/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення осіб касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 14.08.2017р. (суддя - Демидова В.К.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р. (судді - Ястребова Л.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.) у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У березні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії УПФУ в м. Краматорську Донецької області щодо невиплати в повному обсязі пенсії з 01.08.2015р. та виплатити заборгованість, що виникла на день винесення судового рішення, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов'язати відповідача привести у відповідність вимогам законодавства, що діяло на момент призначення пенсії, до ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) пенсійні виплати у розмірі 80% від суми місячного (чинного) заробітку без обмеження їх максимального розміру, встановленого законодавчими актами після квітня 2013 року, після призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно обмежено розмір належної йому до виплати пенсії максимальним розміром, у зв'язку з чим вважає такі дії відповідача протиправними.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 14.08.2017р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії та рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області №96 від 24.10.2016р. про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Прокуратури Запорізької області від 13.10.2016р. №18-833 вих.16 з розрахунку 80% від заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», (в редакції, чинній на момент призначення пенсії).

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Краматорську Донецької області, перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою Прокуратури Запорізької області від 13.10.2016р. №18-833 вих.16, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), з розрахунку 80% від суми місячного заробітку, починаючи з 01 жовтня 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р. постанову Краматорського міського суду Донецької області від 14.08.2017р. скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги, з врахуванням змін, поданих в порядку статті 51 КАС України, задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги, посилається на те, що судами попередніх інстанцій не правильно визначено норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, судом апеляційної інстанції розглянуто позовні вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Посилається на те, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має обов'язково застосовуватись норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Крім того посилається на те, що відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України права та свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а рішення судів залишити без змін.

Посилався на те, що відповідно до частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, водночас на момент звернення позивача до пенсійного органу відповідного нормативно-правового акту прийнято не було.

Крім того посилається на те, що Законом України від 08.07.2011р. №3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011р. до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначена норма, щодо обмеження максимального розміру пенсії, збереглась і в Законах України №213-VІІ від 02.03.2015р., №911-VІІІ від 24.12.2015р. та №1774-VІІІ від 06.12.2016р., а тому Управління обмежуючи розмір пенсії позивача не порушувало його прав, оскільки діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач з квітня 2013 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час призначення пенсії).

13.10.2016р. прокуратурою Запорізької області позивачу видано довідку №18-833 вих-16, в якій зазначено, що заробітна плата на посаді першого заступника прокурора області станом на 01.12.2015р. згідно постанови КМУ №1013 від 01.08.2015р. складає 28 238,94 грн.

20.10.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії.

Рішенням від 24.10.2016р. №96 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, з посиланням на те, що з 01.05.2016р. втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789 крім пункту 8 частини першої скиті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої cтатті 50-1, частини третьої статті 52-2, статті 53 щодо класних чинів. Частини третя, четверта, шоста та одинадцята статті 50-1 Закону України №1789 «Про пpoкуратуру», які стосуються лише розміру виплат, включаються для обчислення пенсії перед зверненням за пенсією, коригуванням, цих виплат, стажу, який зараховується для вислуги років та призначення пенсії у разі звільнення з роботи в порядку дисциплінарного стягнення.

Крім того, згідно п. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.19.2014р. зі змінами від 12.05.2016р., умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, однак в даний час нормативні документи, які визначають порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури відсутні.

Не погодившись з відмовою відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим, рішення відповідача від 24.10.2016р. №96 є таким, що прийнято неправомірно, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно періоду, з якого позивачу необхідно зробити перерахунок пенсії, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 22.03.2017р., з урахуванням положень ч. 2 ст. 99 КАС України позовні вимоги підлягають задоволенню з 01.10.2016р.

В свою чергу, апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові виходив з того, що відповідно до ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 08.07.2011 р. №3668-VI та Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги за особливі заслуги перед України, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011р. тимчасово по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн. Така ж норма передбачена ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697- VIІ від 14.10.2014р.

Враховуючи, що положення наведених Законів неконституційними не визнавалися, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії (жовтень 2016р.) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося, зокрема з 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ.

Відповідно до частини 15 статті 86 Закону №1697-VII встановлено обмеження максимального розміру пенсії колишнім працівникам прокуратури, а відповідно до частини 20 цієї статті умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку що на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії норми законодавства, які визначали право позивача на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Кабінетом Міністрів України умови та порядок проведення такого перерахунку визначені не були.

Також суд дійшов висновку, що норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду справи є чинними, не визнані неконституційними, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки враховуючи, що обмеження розміру пенсії встановлено на законодавчому рівні, і відповідні законодавчі положення не визнані неконституційними, виплачуючи позивачу обмежену максимальним розміром пенсію, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, що з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, спірним у даній справі, є лише розмір належної до виплати позивачу пенсії.

Разом з тим, безпідставними є посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що апеляційним судом розглянуто позовні вимоги, які не були предметом розгляду судом першої інстанції, оскільки відповідно до резолютивної частини постанови суду першої інстанції, визнано протиправними дії та рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Запорізької області від 13.10.2016р. №18-833 вих.16, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), з розрахунку 80% від суми місячного заробітку, починаючи з 01 жовтня 2016 року.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції розглянуто позовні вимоги позивача з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, та надано оцінку діям відповідача щодо правомірності виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, а тому надання апеляційним судом оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, які з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, не були предметом оскарження, не призвело до неправильного вирішення справи та не може бути підставою для скасування законного судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017р.- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук