Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа №826/19216/16

адміністративне провадження №К/9901/20963/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вишневського Юрія Анатолійовича про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача - Федотова І.В., суддів - Троян Н.М., Шелест С.Б.,

у с т а н о в и в :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вишневського Ю.А., який у своєму поданні на ім`я начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві Куценка С.І. (зареєстроване в канцелярії Головного територіального управління у місті Києві 01 листопада 2016 року №23/39/13409) безпідставно звинуватив ОСОБА_1 , головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у невиконанні основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 5, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу»;

- визнати протиправними дії начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вишневського Ю.А., який у своєму поданні на ім`я начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві Куценка С.І. (зареєстроване в канцелярії Головного територіального управління юстиції у місті Києві 01 листопада 2016 року №23/39/13409) просить звільнити ОСОБА_1 з посади головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у зв`язку із встановленням протягом строку випробування невідповідності його займаній посаді, не маючи для цього законних підстав.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року залишено без руху та надано скаржнику строк для подання документа про сплату судового збору.

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2018 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року повернуто особі, яка її подала.

5. Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору; оскільки ОСОБА_1 не усунув недоліки апеляційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк, тому апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2018 року, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не вжив всіх можливих і необхідних регламентованих чинним законодавством заходів для забезпечення реалізації конституційного права скаржника на доступ до правосуддя.

IV. Позиція інших учасників справи

8. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження у даній справі.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А.

11. Ухвалою касаційного суду від 15 липня 2019 року касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 17 липня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи

12. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Вишневського Ю.А. про визнання дій протиправними.

13. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

14. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку із малозабезпеченістю, на підтвердження чого надав довідку Святошинського районного центру зайнятості в місті Києві від 13 листопада 2017 року про реєстрацію позивача з 16 листопада 2016 року як безробітного і довідку Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 08 листопада 2017 року про призначення ОСОБА_1 житлової субсидії з травня 2017 року по квітень 2018 року.

15. Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що надані довідки не можуть слугувати належними доказами тяжкого майнового стану позивача, які б давали підстави для звільнення його від сплати судового збору, оскільки вони самі по собі не свідчать про відсутність у ОСОБА_1 інших джерел доходу у вказаний період, а тому ухвалою від 14 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року залишив без руху та надав скаржнику строк протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали для подання документа про сплату судового збору в розмірі 1212 грн 64 коп.

16. Копію зазначеної ухвали апеляційного суду від 14 грудня 2017 року позивачу вручено 20 грудня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

17. 02 січня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшли заява щодо законних підстав звільнення від сплати судового збору та клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

18. У заяві щодо законних підстав звільнення від сплати судового збору від 02 січня 2018 року ОСОБА_1 зазначив про те, що при автоматизованому розподілі цієї справи між суддями Київського апеляційного адміністративного суду, її віднесено до категорії справ про звільнення з публічної служби, тому позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

19. У клопотанні від 02 січня 2018 року ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 3 частини першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи про те, що його дохід за минулий рік становить 5748 грн 28 коп., а за подання апеляційної скарги йому необхідно сплатити 1212 грн 64 коп., що перевищує майже в чотири рази 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Також ОСОБА_1 звернув увагу на те, що предметом позову є захист трудових прав позивача. Позивач надав довідку Святошинської районної філії Київського міського центру зайнятості від 05 грудня 2017 року №5799.

20. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2017 року.

VІІ. Джерела права й акти їх застосування

21. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон №2147-VIII), який набрав чинності 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. Згідно з частиною першою статті 133 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

23. У частинах першій, другій статті 132 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

24. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону №2147-VIII) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

25. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

26. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України (у редакції Закону №2147-VIII) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

27. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

29. Зважаючи на викладені норми процесуального закону Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

30. Щодо доводів касаційної скарги в частині незгоди з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.

31. Суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

32. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.

33. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

34. Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду.

35. Отже, приписи зазначених норм процесуального закону дають підстави для висновку про те, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення або зменшення розміру є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

36. Надавши оцінку майновому стану ОСОБА_1 , на підставі наданих ним доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані довідки не можуть слугувати належними доказами тяжкого майнового стану позивача, оскільки вони самі по собі не свідчать про відсутність у скаржника інших джерел доходу у відповідний період, з яких може бути сплачений судовий збір, та не установив обґрунтованих обставин, які б давали підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір».

37. Щодо доводів ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, то суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що з огляду на спірні правовідносини, характер і зміст заявлених позивачем вимог, підстави для застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції відсутні.

38. Вказана норма Закону закріплює дві категорії справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових відносин. Тому ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

39. Ураховуючи наведене та беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги надав оцінку клопотанням скаржника та наданим ним довідкам, встановивши відсутність умов, за яких скаржника можна було б звільнити від сплати судового збору, доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про наявність порушення з боку апеляційного суду норм процесуального права.

40. Варто зазначити про те, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

41. Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

42. Доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин не спростовують.

43. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

44. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2018 року - без змін.

IХ. Судові витрати

46. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2018 року у справі № 826/19216/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко