Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2022 року

Київ

справа №520/592/21

адміністративне провадження №К/9901/38994/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №520/592/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛБРІДЖ» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (суддя Тітов О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді: Макаренко Я.М., Кононенко З.О.),-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛБРІДЖ» (далі - позивач, ТОВ «ОЛБРІДЖ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило, з урахуванням уточнень, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2020 року №00026850710, №00027400710, рішення про застосування фінансових санкцій від 12 листопада 2020 року №00026830710, №00027410710, податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2020 року №00035400710, рішення про застосування фінансових санкцій від 20 листопада 2020 року №00035390710.

Адміністративний позов вмотивовано тим, що всупереч мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, установленого пунктом 52-2 розділу ХХ ПК України, посадові особи відповідача провели перевірку реєстратора розрахункових операцій. Позивач також не погоджується з виявленим в ході незаконно проведеної перевірки порушенням у вигляді зберігання пляшки вина без марки акцизного податку, вважаючи, що воно є недоведеним.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 15 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №00026850710, №00027400710 від 12 листопада 2020 року, №00035400710 від 20 листопада 2020 року. В решті позовних вимог відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ГУ ДПС виданий наказ №3787 від 13 жовтня 2020 року, яким визначено провести фактичну перевірку відносно ТОВ «ОЛБРІДЖ» з 15 жовтня 2020 року тривалістю 10 діб на підставі підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів), підпунктів 19-1.1.4. 19-1.14: 19-1.16. 19-1.1.17, 19.1.18 - 19.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), частини 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) за місцем фактичного провадження діяльності у господарських об`єктах, розташованих за адресами: просп. Людвіга Свободи, буд.28-А, м. Харків (за період діяльності з 24 квітня 2020 року по день закінчення перевірки); просп. Тракторобудівників, буд. 92/10, м. Харків (за період діяльності з 19 березня 2019 року по день закінчення перевірки); просп. Московський, буд. 190/1, м. Харків (за період діяльності з 04 жовтня 2019 року по день закінчення перевірки); просп. Перемоги, буд. 50, м. Харків (за період діяльності з 22 травня 2019 року по день закінчення перевірки).

На підставі направлень №635, 500, в ході перевірки магазину, що знаходиться за адресою: просп. Людвіга Свободи, буд. 28-А, м. Харків, встановлено:

- незабезпечення використання режиму програмування у найменуванні товару підакцизної групи «Настоянка «Журавлина» при її продажу у кількості 0,25 л за ціною 50 грн коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 6 липня 1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265);

- факт знаходження в реалізації алкогольного напою «Настоянка «Журавлина» 42% за ціною 50 грн за 0,25 л у паку без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено частину першу статті 11 Закону №481.

Зазначені порушення відображені в акті фактичної перевірки від 22 жовтня 2020 року (реєстраційний номер 2109/20/29/РРО/40433721/678 від 23 жовтня 2020 року). Акт підписаний представником підприємства без зауважень.

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято ППР від 12 листопада 2020 року №00026850710, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 5100 грн, та рішення про застосування фінансових санкцій від 12 листопада 2020 року №00026830710 на суму 17000 грн.

На підставі направлень №534, 535, в ході перевірки магазину, що знаходиться за адресою: просп. Перемоги, буд. 50, м. Харків, встановлено:

- проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), чим порушено пункт 11 статті 3 Закону №265;

- факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: напій винний «Граппа», чим порушено частину першу статті 11 Закону №481.

Зазначені порушення відображені в акті фактичної перевірки від 22 жовтня 2020 року (реєстраційний номер 2105/20/29/РРО/40433421/676 від 23 жовтня 2020 року).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2020 року №00027400710, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 5106,28 грн, та рішення про застосування фінансових санкцій від 12 листопада 2020 року №00034030710 на суму 17000 грн.

На підставі направлень №522, 521, в ході перевірки магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено:

- проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), чим порушено пункт 11 статті 3 Закону №265/95-ВР;

- факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме пляшки вина «Сангрі і Арена» 0,75 л, чим порушено частину першу статті 11 Закону №481/95-ВР;

Зазначені порушення знайшли відображення в акті перевірки від 22 жовтня 2020 року (реєстраційний номер 2123/20/29/РРО/40433421/674 від 23 жовтня 2020 року (а.с.68-78). Продавець ОСОБА_1 та довірена особа позивача ОСОБА_2 акт перевірки отримали та підписали без зауважень.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 20 листопада 2020 року №00035400710, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 5100 грн, та рішення про застосування фінансових санкцій від 20 листопада 2020 року №00035390710 на суму 17000 грн.

Частково задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, пов`язаного з поширенням коронавірусної хвороби, не вводився відносно фактичних перевірок щодо обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. З огляду на закріплене у Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правило щодо розгляду адміністративних справ лише у межах позовних вимог та відсутності в позові інших підстав позову в частині протиправності рішень про застосування фінансових санкцій від 20 листопада 2020 року №00035390710, від 12 листопада 2020 року №00026830710, №00027410710, суд не знайшов підстав для задоволення позову в цій частині.

Водночас, єдиною підставою проведення спірної перевірки була норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Наказ №3787 від 13 жовтня 2020 року не містив посилань на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тому підстав для проведення фактичної перевірки підприємства позивача з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів у відповідача не було. Більш того, зі змісту приписів пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України слідує, що у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, пов`язаного з поширенням коронавірусної хвороби, діяв мораторій на проведення фактичних перевірок із зазначених питань.

Переглянувши рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд в повній мірі погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині та залишив без змін судове рішення.

Не погодившись з рішеннями судів в частині задоволення позовних вимог, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в позові.

За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження вказано пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. За позицією скаржника, установлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, зокрема не поширюється на проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Відтак, мораторій на проведення фактичних перевірок з метою реалізації функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог Закону №265 не розповсюджується. У наказі від 13 жовтня 2020 року №3787 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОЛБРІДЖ» зазначено, що метою проведення означеної перевірки є здійснення контролю за дотриманням вимог Закону №481/95-ВР, ПК України, Закону №265 та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизних товарів. Враховуючи викладене, у посадових осіб ГУ ДПС були усі законодавчі підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ «ОЛБРІДЖ».

Окремо скаржник наголошує на тому, що у наказі від 13 жовтня 2020 року №3787 підставою проведення фактичної перевірки визначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тоді як мотивувальна частина оскаржуваної постанови апеляційного суду містить посилання виключно на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Вказане, на думку відповідача, свідчить про формальний підхід апеляційного суду до розгляду справи.

Верховний Суд ухвалою від 29 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з підстав касаційного оскарження, з огляду на які було відкрито касаційне провадження, колегія суддів переглядає судові рішення в частині правильності висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00026850710, №00027400710 від 12 листопада 2020 року, №00035400710 від 20 листопада 2020 року. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 20 листопада 2020 року №00035390710, від 12 листопада 2020 року №00026830710, №00027410710 колегією суддів не переглядаються.

З установлених судами обставин справи слідує, що спірні ППР були винесені контролюючим органом на підставі пункту 7 статті 17 Закону №265 з огляду на порушення ТОВ «ОЛБРІДЖ» пункту 11 статті 3 Закону №265.

За позицією позивача, яка була підтримана судами попередніх інстанцій, всупереч дії мораторію посадові особи ГУ ДПС здійснили перевірку реєстраторів розрахункових операцій у магазинах, належних ТОВ «ОЛБРІДЖ».

Натомість, скаржник вважає, що у наказі про проведення фактичної перевірки від 13 жовтня 2020 року №3787 вказана підстава її проведення - підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, та мета - здійснення контролю за дотриманням, зокрема, вимог Закону №265. Здійснюючи проведення фактичної перевірки, податковий орган виходив з того, що мораторій, установлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, на спірний вид фактичної перевірки не розповсюджувався, а наказ на її проведення відповідав вимогам чинного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що в межах підстави касаційного оскарження спірним питанням є наявність у податкового органу повноважень на проведення у жовтні 2020 року фактичної перевірки з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в тому числі щодо розрахункових операцій з реалізації алкогольних напоїв, у розрізі приписів пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок за період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, пов`язаного з поширенням коронавірусної хвороби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України).

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства; 80.2.3 - письмове звернення покупця (споживача); 80.2.5 - наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства.

При цьому, у постановах від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 5 листопада 2018 року (справа №803/988/17), від 20 березня 2018 року (справа №820/4766/17) тощо Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За правилами пункту 11 статті 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №265 контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості (пункт 7 статті 17 Закону №265).

Натомість, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначені.

Таким чином, правила та порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій та здійснення за їх допомогою відповідних розрахункових операцій, зокрема і вимоги щодо використання режиму програмування найменування підакцизного товару, а також відповідальність за порушення таких вимог в повному обсязі врегульовані приписами Закону №265. Вимоги ж щодо виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та відповідальність за їх порушення встановлені спеціальним Законом №481.

Пунктом 52-2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон №540-IX) визначено: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Аналіз наведених вище норм права свідчить, що на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не діє мораторій на проведення фактичних перевірок, зокрема, з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тобто тих питань, що врегульовані нормами Закону №481. Фактична перевірка із зазначених питань може бути проведена з підстав, визначених підпунктами 80.2.2 (наявність та/або отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації про можливі порушення платником податків законодавства), 80.2.3 (письмове звернення покупця (споживача)), 80.2.5 (наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства).

Разом з тим, виключень щодо можливості проведення фактичних перевірок з питань здійснення платниками податків розрахункових операцій, що врегульовано приписами Закону №265, положення пункту 52-2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містять.

Враховуючи викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), податковий орган у цій справі не мав повноважень на дослідження у ході проведення фактичної перевірки позивача питань щодо дотримання ним вимог Закону №265.

Довід скаржника, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального охоплює собою і можливість перевірки контролюючим органом дотримання платниками податків Закону №265 визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки здійснення наведених ним функцій охоплюється саме приписами Закону №481.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що обґрунтування касаційної скарги ГУ ДПС аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на позов та апеляційній скарзі і зводиться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач в цій частині у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань, ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №520/592/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко