Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 826/9472/15

адміністративне провадження № К/9901/5436/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/9472/15

за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправним та нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Степанюка А. Г., Губської Л. В., Епель О. В.) від 08 січня 2019 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича. В якому просила:

- визнати протиправним та нечинним рішення про визнання правочину за договором банківського вкладу № 45107 між приватним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_2 і операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання цього договору - нікчемними правочинами;

- зобов'язати відповідача включити дані ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договору банківського вкладу № 45107;

- зобов'язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_2, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання без поважних причин.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_2 у липні 2018 року звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду; апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 298 КАС України у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження; роз'яснено, що протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

6. Не погоджуючись із зазначеним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, повернути справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

7. Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

9. Станом на 17 квітня 2019 року відзив від відповідача до Верховного Суду не надходив.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та керуючись ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач протягом встановленого ч. 3 ст. 298 КАС України десятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не використав своє право на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду.

10.1. Зокрема, апеляційним судом зазначено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено на адресу позивача 16 листопада 2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, конверт, в якому Шостим апеляційним адміністративним судом було направлено ОСОБА_2 на адресу для листування копію ухвали від 30 жовтня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв'язку від 17 грудня 2018 року у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

10.2. Посилаючись на положення ст. 251 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_2 отримала 17 грудня 2018 року.

10.3. Крім того, суд підкреслив, що зазначена ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01 листопада 2018 року.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції припустився помилки, оскільки ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху до апелянта не надходила. Разом з цим, 20 листопада 2018 року надійшов конверт, на якому було зазначено прізвище позивача, проте на конверті зазначений інший номер справи. Більш того в самому конверті містилася ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху іншої особи, ОСОБА_5.

12. Отже, суд апеляційної інстанції, порушуючи норми процесуального права не надіслав скаржнику ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, чим позбавив скаржника можливості усунути недоліки апеляційної скарги та доступу до правосуддя.

13. У зв'язку з цим, позивач вважає, що у суду апеляційної інстанції підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження були відсутні.

14. Крім того, позивач вважає помилковий висновок суду апеляційної інстанції, що оприлюднення оскаржуваної ухвали на сайті ЄДРСР є належним способом повідомлення, оскільки ця обставина не позбавляє обов'язку суду направляти процесуальні документи сторонам справи та перекладати на них відповідальність.

15. Також зазначає, що позивача фактично було позбавлено гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод доступу до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

17. Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

18. Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

19. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без руху, зазначив, що представник позивача був повідомлений телефонограмою /а. с. 50/ про можливість отримання копії судового рішення першої інстанції у приміщенні суду у зв'язку з неможливістю направлення кореспонденції до міста Донецька. Проте, представник позивача у період з 26 вересня 2015 року до 31 грудня 2015 року (до моменту закінчення терміну дії договору-доручення про надання правової допомоги від 01 травня 2015 року) не використав свого права на його отримання. Крім того, зазначив, що впродовж майже двох років позивач жодним чином не цікавився про рух справи та результати її розгляду, оскільки встановлено, що із заявою про отримання копії ухвали від 15 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулась 14 грудня 2017 року /а. с. 51/. При цьому, суд звернув увагу, що позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень.

20. Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

21. Як свідчать матеріали справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 16 листопада 2018 року направлено на адресу позивача, яка зазначена у апеляційній скарзі, проте конверт повернувся на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку від 17 грудня 2018 року з відміткою про те, що поштове відправлення повернуто у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

22. Отже, зазначене спростовує доводи касаційної скарги про не направлення судом апеляційної інстанції копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

23. Статтею 251 КАС України визначено порядок вручення процесуальних ухвал суду. Зокрема, у п. 4 ч. 6 цієї статті визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

24. Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 826/4285/18 (адміністративне провадження № К/9901/55871/18) зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку, зокрема, з позначкою «за закінченням терміну зберігання», з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.

25. Отже, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції належним чином виконано обов'язок щодо повідомлення позивача про вчинення певних процесуальних дій.

26. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у відкриті апеляційного провадження у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненаданням заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

28. Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції направлено іншу ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху по іншій справі, колегія суддів відхиляє, оскільки, як зазначалось вище, копія ухвали по цій справі направлялася судом 16 листопада 2018 року.

29. Решта аргументів касаційної скарги не впливають на висновок про правильність рішення суду апеляційної інстанції.

30. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

31. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального права, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись ст. 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб