Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа №826/526/16

адміністративне провадження №К/9901/59759/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2018р. (суддя - Катющенко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018р. (судді - Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за його позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 27.02.2015р. №003-28552-270215, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, які виразилися у невключенні ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 27.02.2015р. №003-28552-270215 за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015р. №003-28552-270215 у розмірі 134 354,22 грн. за рахунок Фонду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», невключення його до переліку вкладників та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2018р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018р., у задоволенні позову відмовлено.

З ухваленим у справі рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави для невключення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому його право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.

Крім того посилається на те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили що укладений між ним та Банком правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Відповідач своїм правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» (банк) укладено договір №003-28552-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, за умовами якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, зарахування коштів на який в сумі 5 000,00 доларів США здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку у день укладення сторонами договору. Вклад залучається на строк, що обчислюється з дати його зарахування на рахунок по дату повернення вкладу - 28.05.2015р.

Грошові кошти в сумі 5000,00 доларів США надійшли на вкладний (депозитний) рахунок позивача від ОСОБА_3

02.03.2015р. постановою Правління Національного банку України №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015р. №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» та з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015р. та №147 від 03.08.2015р. строк здійснення тимчасової адміністрації запроваджено по 02.10.2015р. включно.

Наказом Уповноваженої особи від 29.05.2015р. №408 створено Комісію з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк».

Наказом Уповноваженої особи від 16.09.2015р. №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» у зв'язку з виявленням комісією нікчемних правочинів відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у тому числі до договору від 27.02.2015р. №003-28552-270215.

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Дельта Банк».

05.10.2015р. згідно рішення виконавчої дирекції Фонду №181 від 02.10.2015р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначено Кадирова Владислава Володимировича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» строком на 2 роки з 05.10.2015р. по 03.10.2017р. включно.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 по 18.11.2015р. включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».

Дізнавшись про відсутність у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладками в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, позивач, 20.10.2015р. звернувся до відповідача з заявою, в якій просив надати інформацію щодо невиплати відшкодування грошових коштів за договором від 27.02.2015р. №003-28552-270215.

Листом від 20.10.2015р. №05-3125333 відповідач повідом позивача про те, що його, як вкладника було включено до переліку вкладників, які мають право на отримання коштів в межах гарантованої суми за вкладами та відповідна інформація передана до банка - партнера, а саме до АБ «Укргазбанк». Крім того, рекомендовано звернутися у період з 08.10.2015р. по 18.11.2015р. до будь-якого відділення вказаного вище банка-партнера.

Разом з тим, за результатами розгляду звернення позивача від 06.01.2016р. відповідач листом від 06.01.2016р. №05-3218726 повідомив його, що за результатами проведеної перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що договір від 27.02.2015р. №003-28552-270215 є нікчемним відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти на рахунок позивача були перераховані з рахунку іншої фізичної особи, що суперечить пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених Рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» Протоколом №14 від 20.03.2013р. та є порушенням умов договору.

Крім того, суди виходили з того, що операція з перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_3 на рахунок позивача суперечить постанові Правління НБУ №365 від 16.09.2013р. «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», відповідно до якої безготівкове перерахування коштів в іноземній валюті можливе з інших власних рахунків або шляхом внесення грошових коштів у касу банку.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що відповідачем правомірно застосовано наслідки нікчемності правочину щодо договору №003-28552-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 27.02.2015р. укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», у позивача відсутній статус вкладника, що стало підставою для невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» від 16.09.2015р. №813 в частині визнання нікчемним договору №003-28552-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 27.02.2015р. є таким, що прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача та для зобов'язання його включити позивача до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо посилань відповідача на постанову правління Національного банку України від 30.10.2014р.№692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта банк» до категорії проблемних», якою встановлено обмеження в діяльності банку, що була наявна на момент укладання договору №003-28552-270215 від 27.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) та, на переконання останньої, перешкоджала його укладенню, то такі суд визнав безпідставними, оскільки зазначена постанова в силу ч. 3 ст. 75 Закону України «Про банки і банківському діяльність» становить банківську таємницю і позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами установлено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-VI (далі Закон №4452-VI), який є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Судами встановлено, що між позивачем та ПАТ «Дельта банк» укладено договір банківського рахунку та на його рахунку рахунках розміщено грошові кошти у розмірі, визначеному умовами договору, а тому в розумінні Закону №4452-VI позивач є вкладником.

При цьому укладення договору банківського рахунку (вкладу) та зарахування на нього коштів відбулось до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

Викладене свідчить про те, що позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.

При цьому, Уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до норм Закону.

Посилання відповідача на пункт 7 частини 3 статті 38 цього Закону є безпідставним, оскільки відповідачем не зазначено які переваги чи пільги отримав саме позивач внаслідок укладення договору банківського вкладу, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, однак такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.

Крім того, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані Уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 цього Закону.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного Уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Такий правовий висновок у аналогічних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15.

При цьому, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим його дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду протиправно не було включено позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду з посиланням на те, що правочин є нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок.

Водночас, постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, у постанові суд зазначив про те, що оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Таким чином, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018р. скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 27.02.2015р. №003-28552-270215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 27.02.2015р. №003-28552-270215, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, які виразилися у невключенні ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 27.02.2015р. №003-28552-270215 за рахунок Фонду - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук