Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2019 року у справі №820/480/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

Київ

справа №820/480/17

адміністративне провадження №К/9901/22550/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Старостін В.В., Рєзнікова С.С.)

у справі № 820/480/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції в Харківській області,

про поновлення на посаді, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. В січні 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, скаржник, ГУНП в Харківській області), в якому просив:

1.1. Скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 598 о/с від 30.12.2016 року про звільнення позивача - капітана поліції ОСОБА_3 - старшого інспектора - чергового Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м.Харків) зі служби в поліції згідно з п.4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів)ч. 1 ст. 77 Закону України « Про Національну поліцію» з 03.01.2017 року.

1.2. Поновити позивача - ОСОБА_3 на службі у Національній поліції на посаді старшого інспектора - чергового Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м.Харків).

1.3. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь позивача - ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивача повідомлено про скорочення посади, яку він обіймав 02.11.2016 року, про що він власноручно склав рапорт. З метою забезпечення прав позивача йому неодноразово пропонувались посади відповідно до його досвіду та кваліфікації в різних відділах Головного управління поліції, однак останній відмовлявся від запропонованих посад, про що працівниками сектору кадрового забезпечення Київського ВП ГУНПУ в Харківській області складені відповідні акти.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

4.1. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року по справі № 820/480/17 скасовано.

4.2. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді задоволено.

4.3. Скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 598 о/с від 30.12.2016 про звільнення ОСОБА_3 капітана поліції - старшого інспектора - чергового Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м.Харків) зі служби в поліції згідно з п.4 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів)ч. 1 ст. 77 Закону України « Про Національну поліцію» з 03.01.2017 року.

4.4. Поновлено ОСОБА_3 на службі у Національній поліції на посаді старшого інспектора - чергового Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м.Харків) зі служби в поліції з 04.01.2017 року.

4.5. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.01.2017 по 20.10.2017 включно.

4.6. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з Головного управління національної поліції у Харківській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

5. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, маючи намір на продовження служби в лавах поліції звертався з відповідним рапортом до відповідача про переміщення його на посаду інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, однак рапорт, відповідно до вимог чинного законодавства, розглянутий не був, доказів про результати його остаточного розгляду в матеріалах справи відсутні. Крім того, суд вказав, що показаннями допитаних в судовому засіданні свідків підтверджується знаходження позивача на робочому місці у складі наряду чергових Київського ВП ГУНП в Харківській області з 05 по 06 січня 2017 року, 09 по 10 січня 2017 року та отримання ним табельної зброї. Також, факт виконання позивачем своїх службових обов'язків до 13.01.2017 підтверджується карткою - застереженням про невидачу зброї та спецзасобів на ім`я ОСОБА_3, наявною в матеріалах справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

6. 20 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління Національної поліції в Харківській області вказує на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно взяти до уваги лист Управління кадрового забезпечення щодо направлення рапорту позивача про переміщення на посаду інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області до Київського ВП. Даний рапорт був складений позивачем самостійно та без відповідного узгодження, обминаючи керівництво Київського ВП був направлений до вищого органу, тобто УКЗ ГУП в Харківській області з проханням призначити його на посаду. Крім того, скаржник зауважує, що рапорт є формою звернення та не передбачає обов'язкове задоволення прохання. Також ГУНП в Харківській області зазначає, що показання свідків свідчили не про виконання службових обов'язків позивачем 05-06.01.2017 та 09-10.01.2017, а про факт перебування позивача у приміщенні чергової частини.

8. Позивачем відзиву чи заперечення на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

11. Наказом ГУНП в Харківській області від 07.11.2015 позивач прийнятий на службу до Національної поліції України.

12. З 11.02.2016 ОСОБА_3 обіймав посаду старшого інспектора - чергового Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області (м.Харків).

13. 02.11.2016 року позивач ознайомлений з наказом ГУНП в Харківській області від 02.11.2016 № 1143 «Про організаційні штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області», про що склав відповідний рапорт.

14. 25.11.2016 року позивачем було надіслано рапорт до управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області щодо переміщення на посаду інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Київського ВП ГУНП Харківської області у зв'язку з організаційно - штатними змінами та продовжував проходження служби.

15. Листом від 01.12.2016 управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області повідомлено, що його рапорт про переміщення на посаду інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Київського ВП ГУНП Харківської області направлений до Київського ВП ГУНП Харківської області для узгодження.

16. Позивачу пропонувалися посади відповідно до його досвіду та кваліфікації в різних відділах поліції ГУНП Харківської області. Проте позивач відмовлявся від запропонованих посад, про що працівниками сектору кадрового забезпечення Київського ВП ГУНП в Харківській області були складені відповідні акти відмови від 27.12.2016, 28.12.2016, 29.12.2016.

17. Наказом від 30.12.2016 позивач був звільнений зі служби в поліції згідно п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 03.01.2017 року.

18. Позивач 17.01.2017 року позивач отримав трудову книжку, витяг з наказу про звільнення, обхідний лист та з ним був проведений остаточний розрахунок.

19. Свідки, допитані апеляційним судом. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили знаходження позивача на робочому місці у складі наряду чергових Київського ВП ГУНП в Харківській області з 05 по 06 січня 2017 року, 09 по 10 січня 2017 року та виконував свої службові обов'язки з отриманням табельної зброї.

20. Картка - застереження про невидачу зброї та спецзасобів на позивача, видана представником відповідача ОСОБА_3 лише 13.01.2017.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

21. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Частина 6 статті 43 Конституції України: Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

23. Абзац 4 пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII): Переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади: у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.

24. Частина 1 статті 68 Закону № 580-VIII: У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

25. Частина 2 статті 68 Закону № 580-VIII: Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

26. Частина 3 статті 68 Закону № 580-VIII: Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

27. Пункт 4 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII: Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

29. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

31. Суд зауважує, що приписами частини 3 статті 68 Закону № 580-VIII гарантована можливість працевлаштування поліцейського в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків, у разі скорочення його посади. Необхідним елементом щодо призначення поліцейського на іншу посаду є його згода.

32. З системного аналізу вищевказаної норми Закону № 580-VIII вбачається, що надання згоди поліцейського щодо призначення на посаду неможливе без його обізнаності із переліком усіх наявних вакантних посад, які пропонуються йому, з врахуванням критеріїв, визначених приписами даної статті.

33. Пропозиція усіх наявних вакантних посад є невід`ємним атрибутом належного дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штату у разі реорганізації, в якій визначальними критеріями є досвід роботи, освітній рівень, стан здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків.

34. Тому, Суд зауважує, що пропозиція вакантних посад, здійснена представником відповідача 27.12.2016, 28.12.2016, 29.12.2016, водночас, без надання інформації щодо можливості обіймання посади інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Київського ВП ГУНП Харківської області, рапорт про прохання заміщення якої було подано позивачем, та, в подальшому, було надіслано для узгодження відповідачу, не є дотриманням процедури звільнення позивача з посади в частині пропозиції усіх наявних вакантних посад.

35. Суд погоджується з доводами скаржника, що рапорт є формою звернення та не передбачає обов'язкове задоволення прохання, проте, водночас, і підкреслює, що, в даних спірних правовідносинах, рапорт позивача від 25.11.2016 є актом волевиявлення останнього щодо обіймання конкретної посади, який потребує належного розгляду та реагування відповідачем при вирішенні питання щодо звільнення позивача у зв'язку із скороченням штату.

36. Щодо доводів скаржника стосовно того, що показання свідків свідчили не про виконання службових обов'язків позивачем 05-06.01.2017 та 09-10.01.2017, а про факт перебування позивача у приміщенні чергової частини Київського відділу ГУНП в Харківській області, то Суд відхиляє їх з огляду на наступне.

37. Так, відповідачем не спростовується те, що згідно до розстановки нарядів від 05.01.2017, затвердженого т.в.о начальника ВП ГУНП в Харківській області Ништиком О.Л., позивач заступав в наряд 05.01.2017. Крім того, скаржником не надані, на вимогу суду апеляційної інстанції, картки - застереження про невидачу зброї та спецзасобів на позивача 05.01.2017 та за 09.01.2017 року.

38. Відтак, враховуючи те, що обов'язок доказування щодо правомірності звільнення позивача, покладений на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень (частина 2 статті 71 КАС України (в редакції до 15.12.2017), а також те, що скаржником не виконано вимоги суду апеляційної інстанції щодо їх надання, то висновки суду стосовно даних доводів є правомірними.

39. Відтак, в силу вищевикладеного, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності звільнення позивача зі служби в поліції згідно п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з підстав недотримання відповідачем процедури такого звільнення.

40. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Головного управління Національної поліції в Харківській області безпідставними та правомірно спростованими судом апеляційної інстанції, а висновки суду - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

41. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

42. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, ст.350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

44. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

45. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року - залишити без змін.

46. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа