Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа №810/2041/14

адміністративне провадження №К/9901/6456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Берназюк Я.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Київського окружного адмніністративного суду від 14.04.2016р. (суддя - Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р. (судді - Шелест С.Б., Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом заступника прокурора Київської області до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

У березні 2014р. заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 15.03.2012р. №314.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р. змінено, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 15.03.2012р. №314 як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений. А в решті залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014р. рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03.11.2015р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2014р., постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування зазначених рішень судів, серед іншого, слугував висновок Верховного Суду України про те, що судами не перевірено належним чином дотримання суб'єктом владних повноважень шестимісячного строку звернення до суду, обчислення якого за правилами ст. 99 КАС України починається з дня виникнення підстав, що дають право на таке звернення. Підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли стало відомо про це прокурору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р., адміністративний позов залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень є саме Обухівська райдержадміністрація, в свою чергу прокурор не виконує владних управлінських функцій, а здійснює функцію представництва інтересів держави у суді, у зв'язку з чим судами до позовної заяви необгрунтовано застосовано норми абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС Укпраїни, та протиправно не застовано норми абз. 1 ч. 2 цієї статті.

Посилається на те, що строк звернення до суду з даним позовом прокурором не пропущено, оскільки про наявність порушень інтересів держави та вимог земельного і водного законодавства прокуратура дізналась після опрацювання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.03.2014р. №А 43/143, складеного Державною інспекцією сільського господарства у Київській області.

Заперечуючи проти касаційної скарги третя особа - ОСОБА_4 просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2019р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 60 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.), прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України у зазначеній редакції адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.03.2012р. Обухівською РДА Київської області прийнято розпорядження №314 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги водного об'єкту «Голубе озеро» на земельній ділянці, що межує із земельними ділянками громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради.

Прокуратурою Київської області була проведена перевірка в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Київської області щодо додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні землями.

В ході перевірки прокурор дійшов висновку, що розпорядження від 15.03.2012р. №314 прийнято Обухівською РДА з порушенням вимог земельного та водного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалюючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прокурором пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Суди виходили з того, що у даному позові прокурор є позивачем - суб'єктом владних повноважень, а тому для подачі ним позову до суду встановлюється шестимісячний строк, який повинен вираховуватися саме з дати виникнення підстав для подачі даного позову, тобто, з дати винесення спірного розпорядження - 15.03.2012р.

Суди дійшли висновку, що шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом розпочався 15.03.2012р. та сплинув 15.09.2012р.

Враховуючи, що позов прокурором подано 25.03.2014р., тобто більше ніж через 1 рік і 6 місяців після спливу строку звернення до суду, доказів на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку не надано, суди дійшли висновку щодо наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків передбачених п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України у вигляді залишення адміністративного позову без розгляду.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що заступником прокурора Київської області пропущено строк звернення до суду, поважних причин його пропуску не наведено, в зв'язку з чим суди обгрунтовано прийняли рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Покликання в обгрунтування касаційної скарги на те, що до спірних правовідносин підлягав застосуванню абзац 1 частини 2 статті 99 КАС України є безпідставним, оскільки як свідчать матеріали справи, звернення прокурора до суду з даним позовом обгрунтовано відсутністю у центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, в даному випадку у Державної інспекції сільського господарства України, повноважень щодо звернення до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема, щодо розпорядження землею. Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом, прокурор набув статусу позивача - суб'єкта владних повноважень, а тому на нього розповсюджується шестимісячний строк звернення до суду, який відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 99 КАС України повинен рахуватись з дня виникнення підстав для звернення з даним позовом, а саме з дати прийняття оскаржуваного розпорядження.

Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду України у постанові від 03.11.2015р., прийнятій у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адмніністративного суду від 14.04.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

Я.О. Берназюк