Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №620/3542/19

адміністративне провадження №К/990/436/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа - Громадська організація «Союз юристів України», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом та з урахуванням заяви про зміну предмета позову просила: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року №1337ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовими розслідуваннями кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України; зобов`язати Офіс Генерального прокурора поновити (призначити) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду прокурора відділу або адміністративну посаду в Офісі Генерального прокурора; стягнути з Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 16 листопада 2019 року.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 04 листопада 2019 року №1337ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України з 16 листопада 2019 року. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2019 року по 06 липня 2021 року в розмірі 622473,94 грн без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено повністю. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в оскаржуваній частині - без змін.

5. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд його постанови від 08 грудня 2021 року в справі №620/3542/19 за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Посилалася на Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року №1-р(II)/2023 у справі №3-5/2022(9/22), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в справі №620/3542/19 за виключними обставинами. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року залишено в силі.

7. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд його постанови від 08 грудня 2021 року в справі №620/3542/19 за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України. Посилалася на Рішення Конституційного Суду України від 02 жовтня 2024 року №9-р(I)/2024 у справі №3-5/2023(5/23, 79/23), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження за вказаною заявою ОСОБА_1 .

9. 02 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №620/3542/19 до прийняття рішення Конституційного Суду України у справі №3-163/2023(307/23).

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року за виключними обставинами у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, повний текст якого складено 08 липня 2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа - Громадська організація «Союз юристів України», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-163/2023(307/23).

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

12. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі №620/3542/19 до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-163/2023(307/23) з посиланням на пункт 5 частини другої статті 236 КАС України є незаконною, оскільки положення цієї правової норми передбачають право суду зупинити провадження у справі лише в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Водночас право суду зупиняти провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, положення пункту 5 частини другої статті 236 КАС України не передбачають. Разом із тим, за правилами пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Водночас, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, апеляційний суд належним чином не обґрунтував наявності зв`язку між очікуваним судовим рішенням за наслідками розгляду Конституційним Судом України справи №3-163/2023(307/23) і предметом цього спору. У достатній мірі не конкретизував, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи без попереднього вирішення зазначеної справи, та не відобразив відповідні висновки у своїй ухвалі. Окрім того, ані Рішення Конституційного Суду України від 02 жовтня 2024 року №9-р(I)/2024, ані Рішення Конституційного Суду України у справі №3-163/2023(307/23) не можуть вплинути на правовідносини, що виникли до прийняття таких рішень. Офіс Генерального прокурора посилається на відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи №620/3542/19 до вирішення Конституційним Судом України справи №3-163/2023(307/23). Разом із тим, зупинення провадження у справі спрямоване також на те, щоб обставини, що об`єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства у певній справі та мають об`єктивний характер, не були такими, що тягнуть за собою порушення строків розгляду справи, встановлених КАС України.

13. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції, на переконання скаржника, не відповідає вимогам статей 236 242 КАС України через порушення апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення відповідного питання і в силу положень статті 353 КАС України є підставою для скасування вказаної ухвали та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ІІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 14 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15. Від ОСОБА_1 та Громадської організації «Союз юристів України» станом на 15 жовтня 2025 року відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 15 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 16 жовтня 2025 року.

17. 16 жовтня 2025 року до Суду від ОСОБА_1 надійшло два клопотання, у яких вона просить врахувати викладені у них аргументи та доводи, залишити в силі ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року, оскільки зупинення провадження у справі №620/3542/19 за її клопотанням є обґрунтованим, так як на цей час відсутні правові підстави продовжувати розгляд цієї справи до прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення.

18. 16 жовтня 2025 року до Суду від ОСОБА_1 також надійшла заява про відвід суддів Уханенка С.А. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №620/3542/19, у задоволенні якої ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2025 року відмовлено.

ІV. Позиція Верховного Суду

19. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №620/3542/19 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

21. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі та зупинено провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року за виключними обставинами у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, повний текст якого складено 08 липня 2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа - Громадська організація «Союз юристів України», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-163/2023(307/23).

22. В ухвалі від 06 грудня 2024 року суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, зазначив, що ухвалою Конституційного Суду України від 17 жовтня 2023 року відкрито конституційне провадження за скаргою позивачки. У даній справі буде вирішуватись питання конституційності застосування пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, а саме: «якщо рішення суду ще не виконано». Позивачка вказує, що судом під час розгляду її заяви в цій справі буде застосовано положення статті 361 КАС України. З огляду на викладене, з метою правильного застосування положень законодавства при вирішенні спору, апеляційний суд дійшов до висновку, що провадження у справі, що розглядається, необхідно зупинити до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-163/2023(307/23).

23. Ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі має ґрунтуватися виключно на засадах верховенства права, бути законною та обґрунтованою, що передбачено приписами статті 242 КАС України.

24. Так, підстави та порядок зупинення провадження у справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов`язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Передбачений статтею 236 КАС України перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним.

25. Обов`язкове зупинення провадження у справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, які визначені нормами частини першої статті 236 КАС України. Водночас підстави, за яких суд має право зупинити провадження у справі, визначені нормами частини другої статті 236 КАС України.

26. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, застосованого судом апеляційної інстанції, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

27. Аналіз пункту 5 частини другої статті 236 КАС України свідчить про те, що суд вправі зупинити провадження у справі з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

28. Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно зупинив провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в справі №620/3542/19 за виключними обставинами до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі №3-163/2023(307/23) з посиланням на пункт 5 частини другої статті 236 КАС України.

29. Як убачається із клопотання про зупинення провадження у справі №620/3542/19, ОСОБА_1 просила зупинити провадження у цій справі до прийняття рішення Конституційного Суду України у справі №3-163/2023(307/23) на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, згідно із яким, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

30. Тож, у разі вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати, чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду в адміністративній справі, що розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження, а також чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. При цьому, в разі вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен проаналізувати, зокрема, ймовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду відповідної справи, їхній взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.

31. Зупинення провадження у справі має ґрунтуватися виключно на об`єктивній неможливості її розгляду, а необґрунтоване зупинення може призвести до затягування відповідних строків розгляду та невизначеності для учасників справи.

32. В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції не навів належного правового обґрунтування зупинення провадження у справі, в достатній мірі не конкретизував, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в справі №620/3542/19 за виключними обставинами без попереднього прийняття Конституційним Судом України рішення у справі №3-163/2023(307/23).

33. Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

34. Отже, оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга Офісу Генерального прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року в справі №620/3542/19 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

V. Судові витрати

35. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року в справі №620/3542/19 скасувати.

3. Справу №620/3542/19 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко