Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.10.2019 року у справі №826/794/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/794/16

касаційне провадження №К/9901/10876/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Саприкіної І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016 (головуючий суддя:

Качур І. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
06.12.2016 (головуючий суддя: Мацедонська В. Е., судді: Лічевецький І. О., Мельничук В. П. ) у справі №826/794/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (далі - Головне КЕУ ЗС України або відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного КЕУ ЗС України при перевірці рішення житлової комісії Тернопільського ОВК від
25.11.2015 та документів, передбачених пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 (далі - Прядок №728), в частині, що стосується позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що діями з перевірки рішення житлової комісії Тернопільського ОВК від 25.11.2015 відповідач порушив гарантоване державною право позивача на отримання ним грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що чинним на момент прийняття житловою комісією військової частини А-1769 рішення від 26.07.2013 №17 про зміну дати постановки ОСОБА_1 на квартирний облік в Тернопільському гарнізоні з 30.07.1993 на 05.05.1992 було передбачено збереження попереднього часу перебування на обліку у разі переміщення особи по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість). А отже зарахування позивача на квартирний облік при переміщенні його по службі з м. Дрогобич до Тернопільського гарнізону датою постановки на квартирний облік вперше узгоджується з вимогами законодавства. Крім того, законодавцем не визначено підстав, за яких Головне КЕУ ЗС України може відмовити у затвердженні рішення житлової комісії про виплату військовослужбовцю грошової компенсації.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне КЕУ ЗС України подало касаційну скаргу, у якій просило Верховний Суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що на момент розгляду питання щодо надання позивачу грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення відповідач наділений повноваженнями здійснювати перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік. Скаржник зазначив, що на момент переміщення позивача по військовій службі була відсутня правова норма щодо збереження попереднього часу зарахування на квартирний облік.

Таким чином, зарахування позивача на квартирний облік при переміщенні його по військовій службі датою зарахування на квартирний облік вперше не відповідає вимогам законодавства, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для затвердження рішення Комісії про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.12.2016 відкрито касаційне провадження у справі.

На адресу суду касаційної інстанції від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просив суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу Головного КЕУ ЗС України без задоволення.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від
03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згастаттями 262, 341, 349, 350, 355, 356, КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 13.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що на спільному засіданні командування та житлової комісії Тернопільського ОВК, за результатами розгляду витягу з протоколу №65 засідання житлової комісії Тернопільського гарнізону про розподіл коштів серед військовослужбовців Тернопільського гарнізону та рапортів (заяв) осіб, звільнених з військової служби, про бажання (небажання) отримати компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення вирішено розподілити визначений ліміт коштів для Тернопільського ОВК між підполковником запасу ОСОБА_1 та майором запасу ОСОБА_2, що підтверджується інформацією з витягу з протоколу №15 від 25.11.2015.

Відповідно до листа КЕВ м. Тернопіль від 23.12.2015 №10/2134, адресованого військовому комісару Тернопільського ОВК, облікову справу підполковника ОСОБА_1 з документами на виплату грошової компенсації за належні йому для отримання жилі приміщення КЕВ м. Тернопіль направлено до Головного КЕУ ЗС України на комісію з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, однак справу повернуто без розгляду для виплати грошової компенсації, мотивуючи тим, що військовослужбовець запасу неправомірно перебуває на квартирному обліку в Тернопільському гарнізоні з 05.05.1992, оскільки в 1993 році переводився для проходження військової служби в інший населений пункт, а тому відповідно до Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №220 від 23.12.1992 (далі - Положення №220), дата зарахування на облік має бути - 30.07.1993. Запропоновано переглянути дату постановки на квартирний облік підполковника запасу ОСОБА_1 та результати розгляду надати в КЕВ м. Тернопіль.

Позивач звернувся до Головного КЕУ ЗС України із запитом на інформацію від
16.12.2015, в якому просив надати інформацію щодо розгляду його заяви про отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім'ї жиле приміщення.

Листом від 21.12.2015 №303/4/15/1430 Головне КЕУ ЗС України повідомило позивача про те, що рішення житлової комісії військової частини А1769 щодо надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне жиле приміщення Головним управлінням не скасовано, а на підставі пункту 12 Порядку №728 не затверджено.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком №728.

Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку №728 визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Вичерпний перелік документів необхідних для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру наведений у пункті 11 Порядку №728.

Згідно пункту 12 Порядку №728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, військовими комісарами та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрацією Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, Службою зовнішньої розвідки, Національною гвардією, Управлінням державної охорони, ДКА, Адміністрацією Держспецзв'язку, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони, Міністрові внутрішніх справ, Міністрові інфраструктури, Голові Держприкордонслужби, Голові ДСНС, Голові СБУ, Голові Служби зовнішньої розвідки, начальнику Управління державної охорони, командувачу Національної гвардії, Голові ДКА, Голові Держспецзв'язку.

Наказом Міністра оборони України № 542 від 08.10.2015, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян" було внесено зміни у Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 за №24/20337 (далі - Інструкція №737).

Зокрема, розділ IV було доповнено пунктами 4.10-4.18, які передбачають процедуру отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість належного їм для отримання жилого приміщення.

Так, пунктом 4.13 цієї Інструкції встановлено, що черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця) на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання жилих приміщень.

Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовець (особа, звільнена з військової служби, та члени сім'ї військовослужбовця) за місцем перебування його на квартирному обліку подає житловій комісії відповідної військової частини, військового комісаріату чи квартирно-експлуатаційній установі (організації) документи, визначені пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року N 728.

Житлові комісії та/або квартирно-експлуатаційні організації одночасно перевіряють документи, зазначені у пункті 4.6 цього розділу.

Житлові комісії в десятиденний строк розглядають рапорти військовослужбовців (заяви осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) щодо надання компенсації та на підставі отриманих документів приймають рішення про надання або відмову в наданні компенсації.

Про прийняте рішення житлова комісія інформує військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) у п'ятиденний строк та одночасно надає до КЕВ (КЕЧ) району Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у гарнізоні (додаток 37).

На підставі отриманого рішення житлової комісії та документів, передбачених пунктом 11 Порядку N 728, начальники КЕВ (КЕЧ) районів спільно з начальниками гарнізонів у десятиденний строк надають до ГКЕУ ЗС України Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 38), разом із Розрахунком виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (додаток 39) (далі - Розрахунок) на кожного військовослужбовця (особу, звільнену з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця) окремо з їх обліковими справами для подальшого розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України.

ГКЕУ ЗС України здійснює перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірності визначеного розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Списки громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 40), погоджені Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, подаються в установленому порядку на затвердження Міністру оборони України в межах кошторисних призначень, виділених на зазначені цілі на відповідний рік.

Затверджені Міністром оборони України Списки громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 40), та Розрахунки є підставою для оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцю (особі, звільненій з військової служби, та членам сім'ї військовослужбовця) на його поточний рахунок у банку.

Після затвердження Міністром оборони України Списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 40), та Розрахунку ГКЕУ ЗС України через КЕВ (КЕЧ) району інформує військовослужбовця (особу, звільнену з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця) стосовно прийняття рішення про виплату йому грошової компенсації та її розмір.

Перерахування грошової компенсації на поточний рахунок військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця), відкритий в банку, здійснюється КЕВ (КЕЧ) району з рахунків, відкритих в органах Державної казначейської служби України.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що грошова компенсація за належне до отримання жиле приміщення виплачується військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби та членам їх сімей відповідно до черговості взяття на облік такої особи, як громадянина, що потребує поліпшення житлових умов, або часу включення такої особи до списків осіб, що мають право на позачергове одержання жилих приміщень, за результатами розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України Списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, що подається начальниками гарнізонів через квартирно-експлуатаційні організації та Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України.

Перевірка наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірність визначення розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення здійснюється ГКЕУ ЗС України. Списки громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, погоджені Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, подаються в установленому порядку на затвердження Міністру оборони України в межах кошторисних призначень, виділених на зазначені цілі на відповідний рік. Підставою для оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцю є затверджені Міністром оборони України Списки громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та Розрахунки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом проведеної перевірки наданих на затвердження документів щодо дати зарахування на квартирний облік, відповідач встановив невідповідність дати зарахування позивача на квартирний облік, з урахуванням факту переміщення ОСОБА_1 по військовій службі. Так, відповідач відзначив, що позивач неправомірно перебуває на квартирному обліку в Тернопільському гарнізоні з 05.05.1992, оскільки в 1993 році переводився для проходження військової служби в інший населений пункт, а тому, відповідно до діючого на той час Положення №220, мав би бути зарахований на квартирний облік датою переміщення, а не датою зарахування на квартирний облік вперше. Відтак, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження рішення Комісії про виплату позивачу грошової компенсації за належне йому до отримання жиле приміщення.

Разом з тим, ані Порядок №728, ані Інструкція №737, які врегульовують питання отримання військовослужбовцями грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення не передбачають підстав для відмови ГКЕУ ЗС України у затвердженні Списків громадян, які мають право на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а лише наділяють ГКЕУ ЗС України повноваженнями здійснити перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірність визначення розміру грошової компенсації, яка підлягає до отримання.

У той же час відповідно до пункту 6 Порядку №728 підставами для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент звернення позивача з цим позовом до суду відповідного рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні компенсації Комісією не приймалось.

Отже, за встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені у запереченнях на позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій - відсутні.

Керуючись статтями 262, 341, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі №826/794/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна