ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/4149/15

адміністративне провадження №К/9901/7856/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 (суддя - Олійник В. М. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 (головуючий суддя - Дадим Ю. М., судді: Богданенко І. Ю., Уханенко С. А.) у справі №804/4149/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит" (далі - ТОВ "Торговий Дім "Фаворит") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС № 110100000/2014/200159/1 від 30.09.2014, № 110100000/2014/200158/1 від
30.09.2014, №110100000/2014/200167/1 від 03.10.2014, №110100000/2014/200166 від
03.10.2014, № 110100000/2014/200165/1 від 03.10.2014 про коригування митної вартості товару;

визнати протиправними та скасувати оформлені картки відмови у прийнятті митних декларацій №110100000/2014/00408 від 30.09.2014, №110100000/2014/00409 від
30.09.2014., №110100000/2014/00419 від 03.10.2014, №110100000/2014/00418 від
03.10.2014, №110100000/2014/00417 від 03.10.2014.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що документи, надані митному органу під час митного оформлення товару, що надійшов за контрактом купівлі - продажу № 2625-АТ/FV від 10.06.2014 та специфікаціями №№ 15,16,17,18,20 від 13.09.2014 не містили жодних розбіжностей, а навпаки містили усі необхідні відомості, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості товарів, визначеної декларантом за основним методом - за ціною договору, із дотриманням вимог Митного кодексу України, а ті розбіжності, що вказані митним органом, не перешкоджали встановити митну вартість товару за ціною договору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Торговий Дім "Фаворит" оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Торговий Дім "Фаворит" посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 55 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі позивач зазначає, що в оскаржуваних рішенням про коригування митної вартості відповідачем було зазначено про наявність підстав для відмови у визнанні митної вартості за основним методом, але ці підстави з урахуванням наданих позивачем додаткових документів не свідчать, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Декларантом при здійсненні митного оформлення товару надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між ТОВ "Торговий Дім "Фаворит" та компанією MSU ASYA TARIM URUNLERI GIDA TUR. TIC. INS. ITH. IHR. LTD. STI. (Туреччина) укладено контракт № 2625-АТ/FV на постачання продукції від
10.06.2014, відповідно до якого компанія MSU ASYA TARIM URUNLERI GIDA TUR. TIC. INS. ITH. IHR. LTD. STI. зобов'язалася поставити товар позивачу, найменування, ціна та кількість якого погоджуються сторонами у специфікаціях.

Згідно із специфікаціями від 13.09.2014 №15, №16, №17, №18, № 20 до контракту № 2625-АТ/ FV на постачання продукції від 10.06.2014 компанія MSU ASYA TARIM URUNLERI GIDA TUR. TIC. INS. ITH. IHR. LTD. STI. зобов'язалась здійснити поставку винограду за ціною 0,86 доларів/кг загальною вагою 100 000 кг та на загальну ціну 86 000 доларів США - відповідно кожній специфікації вагою 20 000 кг та загальною ціною 17 200 доларів США.

Згідно із зазначеними специфікаціями визначена умова поставки СРТ/Дніпропетровськ. Умова оплати за поставлений товар - 100% вартості протягом 14 банківських днів від дати митного оформлення товару в Україні.

Відповідно до положень контракту № 2625-АТ/ FV на постачання продукції від
10.06.2014 та специфікацій 13.09.2014 №15, №16, №17, №18,20 компанія MSU ASYA TARIM URUNLERI GIDA TUR. TIC. INS. ITH. IHR. LTD. STI. здійснила п'ять поставок позивачу вищезазначеного товару за інвойсами № 060641 від 20.09.2014, №060642 від 20.09.2014, №060647 від 23.09.2014, №060649 від 26.09.2014, № 060650 від
26.09.2014.

Для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару за інвойсами № 060641 від 20.09.2014, №060642 від 20.09.2014, №060647 від 23.09.2014, №060649 від
26.09.2014, № 060650 від 26.09.2014 позивач подав відповідачу, серед інших документів, декларації митної вартості відповідно 30.09.2014,30.09.2014,03.10.2014,03.10.2014,03.10.2014 з додатковим аркушем (А) до них, згідно з якими митна вартість товару по кожному інвойсу, заявленому до митного оформлення, становить 17 200 доларів США.

Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України позивач за власною ініціативою подав відповідачу разом з деклараціями митної вартості додаткові документи для підтвердження заявлених декларантом відомостей про митну вартість товару (прайс - листи виробника від 13.09.2014, та від 26.09.2014, висновок експерта ТПП №ГО- 4489/1 від 29.09.2014).

Відповідачем, шляхом надіслання на адресу позивача електронного повідомлення, запропоновано надати декларанту у 10 - денний термін додаткові документи, а саме: за інвойсами № 060641 від 20.09.2014, №060642 від 20.09.2014: виписку з бухгалтерської документації; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, що стосується виконання контракту; за інвойсами №060647 від 23.09.2014, №060649 від 26.09.2014, № 060650 від 26.09.2014; виписку з бухгалтерської документації; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, що стосується виконання контракту; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару.

Підставою для витребування вищевказаних документів було наступне:

у наданих декларантом прайс - листах від 13.09.2014 та від 26.09.2014 зазначено умови поставки СРТ - Дніпропетровськ. Надані прайс - листи містять інформацію щодо позицій інвойсів і мають суб'єктивний характер;

договором комісії №1208-13 від 12.08.2013 передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 100 грн., але вартість товару у специфікації до зовнішньоекономічного контракту та специфікації до договору комісії не відрізняється;

у товаросупровідних документах (комерційному рахунку, сертифікаті якості) відсутній сорт винограду, що впливає на формування ціни продукту для кінцевого споживача так і безпосередньо при визначенні рівня заявленої митної вартості товару, але у митних деклараціях країни відправлення зазначено, що сорт оцінюваного товару - SULTANI;

у наданому до митного оформлення висновку ТПП №ГО-4489/1 від 29.09.2014 містяться посилання лише на Інтернет сайт www alibaba. сom, що є он-лайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, дає можливість створювати власні профілі будь-якій компанії та реєструватися будь-якому користувачу. Останнє унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, перевірку цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Інтернет сайт www alibaba. сom збирає і оброблює інформацію з різних галузей промисловості, тобто не є офіційною біржовою організацією у відповідності до статті 53 Митного кодексу України; дані, зазначені експертом, не піддаються обчисленню: відсутні коефіцієнти (числове значення), порядок розрахунку, тощо.

Зазначені розбіжності унеможливлюють однозначно встановити митну вартість товару та є підставою для витребування додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У зв'язку з тим, що декларант інформував відповідача, що додаткові документи не має можливості надати уповноваженою особою митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості.

Однак, листами від 17.12.2014 №17-12/1, №17-12/2 для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надіслано до митниці лист компанії MSU ASYA TARIM URUNLERI GIDA TUR. TIC. INS. ITH. IHR. LTD. STI. від 26.09.2014, звіти комісіонера, платіжні доручення, swift, заяви про купівлю іноземної валюти, переклад копії експортної декларації країни відправлення. Листами від 17.12.2014 №17-12/3, №18-12/1, №18-12/2, крім вищевказаних документів, до митниці надіслано переклади фітосанітарних сертифікатів, сертифікатів походження та рахунків-фактур. Крім того, листами від 17.12.2014 №17-12/3, №18-12/1 надіслано висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 23.10.2014 №ГО-4862/2.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених частинами 1 , 2 статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у статтею 54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статтею 54 Митного кодексу України.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Статтею 57 Митного кодексу України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Статтею 57 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених Статтею 57 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2 та 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 9 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови відповідають вимогам законодавства, оскільки за результатами розгляду додаткових документів також було виявлено розбіжності.

Так, у наданих позивачем платіжних дорученнях відсутні посилання на оцінювані партії товару, що унеможливлює ідентифікацію наданих платіжних документів з партіями товару, що оцінюються.

Згідно висновку експерта ТПП від 23.10.2014 №ГО-4862/2 експертом зроблено припущення щодо вартості товару на рівні 0,86 дол. США/кг на умовах поставки СРТ Дніпропетровськ. В свою чергу, відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), умови поставки СРТ Дніпропетровськ передбачають обов'язки продавця з перевезення товару, як складової його вартості. У наданому декларантом висновку експерта ТПП від
23.10.2014 №ГО-4862/2 відсутні відомості про врахування експертом вартості транспортної складової.

Зазначений висновок експерта базується на відомостях прайс-листа компанії MSU ASYA TARIM URUNLERI GIDA TUR. TIC. INS. ITH. IHR. LTD. STI. та інформації наступних сайтів мережі Інтернет: www alibaba. Сom - що є онлайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, створювати власні профілі на якому мають можливість будь - які компанії та реєструватися будь-які користувачі.

Відповідно до наданого договору комісії від 12.08.2013 №1208-13 товар, придбаний комісіонером (ТОВ ТД "Фаворит ") за рахунок комітента (ТОВ "АТБ-Маркет") є власністю останнього.

Інформація про включення визначених Митним кодексом України складових до заявленої декларантом митної вартості товару відсутня у розрахунку митної вартості до митних декларацій від 30.09.2014 №110100000/2014/226655, №110100000/2014/226656, від 03.10.2014 №110100000/2014/227121, №110100000/2014/227140, №110100000/2014/227145, за якими товар випущено у вільний обіг.

Отже, розбіжності позивачем так і не були усунені. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства.

При цьому відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів щодо підтвердження заявленої митної вартості у повному обсязі не надав. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

У зв'язку з неможливістю об'єктивного визначення ціни товару за наданими позивачем документами, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів у спосіб, передбачений статті 57 Митного кодексу України. При визначенні митної вартості товару митницею обґрунтовано застосований резервний метод оцінки згідно статті 64 Митного кодексу.

Отже, встановлені у даній справі обставини свідчать, що приймаючи рішення про визначення митної вартості товарів, а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваних рішень митниці та карток відмови не вбачається.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фаворит" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду