ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 761/29731/17

адміністративне провадження № К/9901/1461/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П. .

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 (колегія у складі суддів Кузьмишиної О. М., Пилипенко О. Є., Костюк Л. О.)

у справі № 761/29731/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату

про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.21.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату в якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Київського міського військового комісаріату щодо невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, що отримані ним протягом останніх 24 місяців перед звільненням з військової служби - грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільнені як такі, що порушують вимоги п.10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 за №389;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не виконання покладених на нього завдань за п. п.1,3, п.4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України, областях, містах Києва та Севастополя, що затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2 щодо здійснення контролю за призначенням і виплатою пенсії;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві щодо обчислення розміру та виплати пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- зобов'язати Київський міський військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві після отримання від Київського міського військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати пенсію в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, до складу якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразова грошова допомога, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з часу виникнення права на призначення пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

2. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2018 позов задоволено частково:

- визнано неправомірними дії Київського міського військового комісаріату щодо не підготовки та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві довідки про перерахунок пенсії відносно ОСОБА_1 із урахуванням відповідних видів грошового забезпечення;

- зобов'язано Київський міський військовий комісаріат оформити (підготувати, скласти) довідку про усі, в тому числі додаткові види грошового забезпечення, отриманих ОСОБА_1, за останніх 24 місяці перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні;

- зобов'язано Київський міський військовий комісаріат подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про усі, в тому числі додаткові види грошового забезпечення, отриманих ОСОБА_1 за останніх 24 місяці перед місяцем звільненням з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2018 скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати на підставі довідки Військової частини А 4566 про виплати, здійснені ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням від 07.08.2017 №171, з 18.07.2017, з урахуванням виплачених сум;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

4.11.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції, у якій останній просить скасувати оскаржуване рішення у частині незадоволених позовних вимог та невірної дати перерахунку пенсії і передати справу у цій частині для продовження розгляду або на новий розгляд до суду апеляційної інстанції або ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

5. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 28.10.2011 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу.

7. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

8.20.07.2017 позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату про витребування від військової частини А 4566 довідки про додаткові види грошового забезпечення.

9.03.08.2017 Київський міський військовий комісаріат зобов'язав військову частину А4566 підготувати та надати довідку про основні та додаткові види грошового забезпечення позивача.

10.07.08.2017 військовою частиною було надано довідку за №171, згідно якої до видів грошового забезпечення позивача було включено грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні.

11.09.08.2017 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку його пенсії.

12. Листом від 17.08.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.

Києві було відмовлено у здійснені позивачу перерахунку пенсії, з посиланням на те, що в ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не зазначені такі види грошового забезпечення як грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога при звільненні, а тому їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до Закону.

13. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що при розрахунку розміру його пенсії мають бути включені суми отримуваних ним при звільненні коштів грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, індексації та одноразової грошової допомоги при звільнені, тобто усіх доплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

15. Київський міський військовий комісаріат заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до чинних нормативних актів, види доплат, які просить врахувати позивач до грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців, а тому не можуть враховуватися при розрахунку пенсії позивача.

16. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відзиву не подавало.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керуючись висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10.03.2015 у справі N 21-70а15, зазначив що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

18. За висновком суду першої інстанції, дії (бездіяльність) Київського міського військового комісаріату щодо невидачі довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням у ній даних щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні є незаконними.

19. При цьому, позов не підлягає задоволенню у частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві неправомірними та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві після отримання відповідної довідки здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, індексації та одноразової грошової допомоги при звільнені, з урахуванням вже виплачених коштів, оскільки ця вимога є передчасною у зв'язку з тим, що перерахунок пенсії здійснюватиметься останнім вже після надходження відповідної довідки від Київського міського військового комісаріату, з урахуванням якої необхідно призначити пенсію. Між тим, зважаючи на її відсутність вважати, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві знову відмовить та захистити права позивача таким чином на майбутнє у суду підстав немає.

20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 у справі № 812/6733/13-а, зазначив, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

21. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії із врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації.

22. Суд апеляційної інстанції врахував, що Військовою частиною №4566 надано позивачу довідку від 07.08.2017 №171 про виплати, здійснені позивачу за 24 місяці перед звільненням із зазначенням в ній сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачені єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка долучена Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до матеріалів пенсійної справи.

23. За висновком суду апеляційної інстанції, необхідно визнати протиправними дії саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити позивачу перерахунок пенсії із урахуванням вказаних вище виплат та зобов'язати здійснити такий перерахунок з моменту звернення позивача із відповідною заявою до Пенсійного фонду.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

25. Звертає увагу на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 295 КАС України суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження 03.12.2018 за апеляційною скаргою Київського міського військового комісаріату через більш як три місяці після винесення рішення судом першої інстанції - 28.08.2018.

26. Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції:

А) не застосував ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка підлягала застосуванню, в якій зазначено, що перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього, без обмеження строком;

Б) не правильно розтлумачив ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який підлягав застосуванню, де передбачено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні;

В) не застосував ч. 1 ст. 382 КАС України, яка підлягала застосуванню, де зазначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

27. Крім того, позивач звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено питання щодо дати призначення йому пенсії. Судом апеляційної інстанції було помилково встановлено, що позивач отримує пенсію з грудня 2011 року, так як у грудні позивачу було видано пенсійне посвідчення, а пенсію призначено з 01.11.2011.

28. На думку позивача, він має право на врахування одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного суду України від 10.03.2015 у справі № 21-70а15, та перерахунку пенсії з дати виникнення відповідного права, тобто з 01.11.2011, що відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 820/6514/17.

29.11.02.2019 представником Київського міського військового комісаріату подано відзив на касаційну скаргу. Однак, Суд не приймає його до розгляду, оскільки останній не відповідає вимогам ч. 10 ст. 44 КАС України, а саме, не містить власноручного підпису особи, уповноваженої діяти від імені Київського міського військового комісаріату.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

31. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

32. Ключовим питанням у справі є право позивача на обчислення розміру та виплати з дати виникнення відповідного права, тобто з 01.11.2011, пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

33. Зазначені питання вже розглядалися Верховним Судом.

34. Згідно з частинами 2 , 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

35. ~law13~ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XI № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

36. Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Так, ~law15~ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за ~law16~, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

37. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

38. Таким чином, ~law17~ передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 ( № 21-70а15), та дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.

40. Враховуючи вищезазначене, помилковими є висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для включення до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснювалася не щомісячно, оскільки вказані виплати не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення.

41. З приводу вимог про включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, то правову позицію щодо цього висловлено у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 у справі №21-1115а16, згідно якої одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

42. Цю правову позицію згодом підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 03.05.2018 у справі № 728/1876/17, від 22.11.2018 у справі № 344/10953/17, від 16.04.2020 у справі №638/8169/16-а та від 08.02.2021 у справі № 820/4963/18.

43. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаного правового висновку у справі, що розглядається, та який, відповідно, спростовує доводи скаржника у вказаній частині.

44. Що стосується вимог про включення сум індексації грошового забезпечення, то колегія суддів зазначає, що це питання також було предметом розгляду у Верховному Суді.

45. Зокрема у постановах від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 15.04.2019 у справі № 522/9659/16-а, від 30.09.2019 у справі №751/4349/16-а та від 08.02.2021 у справі № 820/4963/18 Верховний Суд дійшов такого висновку:

" індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист".

46. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.

47. Таким чином, у зазначеній частині суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з урахуванням сум індексації грошового забезпечення та зобов'язати здійснити відповідний перерахунок і виплату.

48. Щодо вимог до Київського міського військового комісаріату, то як встановлено судами попередніх інстанцій, Військовою частиною № 4566 було надано позивачу довідку від 07.08.2017 № 171 про виплати, здійснені йому за 24 місяці перед звільненням із зазначенням у ній сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка була долучена органом Пенсійного фонду до матеріалів справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

49. Що стосується дати, з якої необхідно здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, то суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи не досліджували це питання.

50. У постанові суд апеляційної інстанції зазначив лише про необхідність здійснення перерахунку пенсії із урахуванням сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, з моменту звернення позивача із відповідною заявою до Пенсійного фонду, проте не надав належних обґрунтувань щодо такого висновку.

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду.

52. Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність направлення справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

53. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 висловив правову позицію щодо строків звернення до суду, згідно якої, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

54. Щодо порушення судом апеляційної інстанції строків відкриття провадження за апеляційною скаргою Київського міського військового комісаріату, то як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було отримано справу
23.10.2018, та ухвалою від 05.11.2018 залишено без руху апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату та встановлено строк для усунення недоліків. Після усунення відповідачем, зазначених в ухвалі від 05.11.2018 недоліків, було відкрито апеляційне провадження, а тому зазначені доводи є безпідставними

55. Щодо застосування вимог ч. 1 ст. 382 КАС України, то Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду.

Суд першої інстанції, враховуючи доводи позивача, дійшов висновку про відсутність підставі для судового контролю за виконанням рішення. Цей висновок, зважаючи на обставини справи та мотиви касаційної скарги, не видається неправомірним.

56. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

57. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд в частині визначення строку, з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням сум індексації заробітної плати.

58. Позивач є інвалідом ІІ групи, а тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 761/29731/17 змінити, виклавши абзац 4 та 5 резолютивної частини постанови у такій редакції:

"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум індексації заробітної плати на підставі довідки Військової частини А 4566 про виплати, здійснені ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням від 07 серпня 2017 року №171 з урахуванням виплачених сум".

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 761/29731/17 залишити без змін.

У частині визначення строку, з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум індексації заробітної плати справу направити на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб