Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2020 року

Київ

справа №560/3012/19

адміністративне провадження №К/9901/31773/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про стягнення коштів за податковим боргом,

УСТАНОВИВ:

ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулось до суду із заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 5054507,28 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області залишено без руху та надано строк до 2 жовтня 2019 року до 13:00 год. для усунення недоліків заяви: надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 19210 грн; надати до суду обґрунтування звернення із вказаною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький коштів за податковим боргом (підстави звернення до суду з такою заявою, докази того, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області є правонаступником Головного управління ДФС у Хмельницькій області).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року, заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про стягнення коштів за податковим боргом - повернуто.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

За змістом статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Частиною першою статті 269 КАС України передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

З урахуванням наведеного, подана до суду органом доходів і зборів заява про стягнення коштів за податковим боргом є особливою формою позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі також - Закон №3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини першої статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, а отже і за подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Серед визначених у частині другій статті 3 Закону №3674-VI заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява органу доходів і зборів про стягнення коштів за податковим боргом.

Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб`єктів, визначених у статті 5 Закону, звільнених від сплати судового збору.

Системний аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви документа про сплату судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 березня 2020 року (справа №1.380.2019.004760) та від 3 квітня 2020 року (справа №1.380.2019.003732).

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною третьою статті 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Таким чином, несплата судового збору при поданні заяви, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, є підставою для постановлення судом ухвали про залишення заяви без руху.

Водночас при невиконані вимог ухвали про залишення заяви без руху вона, в силу положень процесуального законодавства, підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції щодо необхідності повернення заяви у зв`язку з неусуненням недоліків у встановлений ухвалою про залишення її без руху строк є таким, що відповідає правильному застосуванню положень КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх