Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2020 року

Київ

справа №127/7522/17

адміністративне провадження №К/9901/37360/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

про визнання дії неправомірними, зобов`язання призначити та виплату пенсію

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Вохмінової О.С.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Сушка О.О., суддів Смілянця Е.С., Залімського І.Г.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі також - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в призначенні і виплаті йому пенсії за віку відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки;

зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці нарахувати і виплачувати йому пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що після призначення позивачеві пенсії за вислугою років, він продовжував працювати, займаючись стоматологічною практикою (свідоцтво платника єдиного податку видане 18 травня 2012 року) та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, надавши довідку про відсутність заборгованостей. Відтак, звернувшись в 2017 році за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач має право на призначення та нарахування такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки ОСОБА_1 уже була призначена пенсія за віком, то його повторна вимога про призначення пенсії не передбачена жодною правовою нормою, та не може бути взята до уваги відповідачем.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону, але із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії (у даному випадку - за 2007 рік).

Позиція інших учасників справи

Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №127/7522/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 15 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №127/7522/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 червня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач з 2 липня 2009 року перебував на обліку в Управлінні ПФУ м. Вінниці та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Загальний страховий стаж, зарахований по 30 червня 2009 року, на момент призначення пенсії, становить 36 років 11 місяців 7 днів. Розмір пенсії позивача з 1 березня 2016 року складає 3240,08 грн.

14 листопада 2016 року та 17 лютого 2017 року позивач звертався до відповідача з заявами про призначення пенсії за віком, у зв`язку з чим фахівцями управління було здійснено умовний перерахунок пенсії позивача, який склав 3140,08 грн. Позивач отримав відповідь про те, що при переході на пенсію за віком розмір його пенсії зменшився б, що для позивача не є доцільним. Позивач також отримав роз`яснення про те, що показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, може застосовуватись тільки при первинному призначенні пенсії, або при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Відповідач відмовив в перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 9 липня 2003 року №1058 (далі - Закон №1058), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Так, згідно зі статтею 9 Закону №1058 за рахунок коштів ПФУ в солідарній систем призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

На підставі частини першої статті 26 вказаного Закону позивач має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Згідно зі статтею 40 зазначеного Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз і + Кз 2 + Кз з + ... + Кз п); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначенні середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100%, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За змістом частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Разом з тим, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058 позивач звернувся вперше, а тому судом не приймаються доводи касаційної скарги, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у праві № 876/5312/17.

При цьому, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що позивачу в 2009 році призначалася пенсія за віком, а не за вислугою років, оскільки зазначене спростовується наявними в справі матеріалами, в тому числі оскаржуваним рішенням відповідача від 29 березня 2017 року №800/06-32-2/02-1.

Також, слід звернути увагу на те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, після призначення позивачеві пенсії за вислугою років, він продовжував працювати, займаючись стоматологічною практикою та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, надавши довідку про відсутність заборгованостей. Відтак, звернувшись в 2017 році за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, позивач мав право на призначення та нарахування такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дії неправомірними, зобов`язання призначити та виплату пенсію.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

С.М. Чиркін