Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2022 року

Київ

справа №160/8626/19

адміністративне провадження № К/9901/22010/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 (суддя Сидоренко Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 (суддя-доповідач Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЛЮМПЕК" задовольнив повністю:

- визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ "ЛЮМПЕК" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 21.08.2019 №346;

- зобов`язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ "ЛЮМПЕК" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

03.02.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист (а.с. 144 т. І).

06.05.2020 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну боржника у виконавчому листі в порядку, передбаченого статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (а.с. 164-165, 168-169 т. І).

У зв`язку з переведенням ТОВ "ЛЮМПЕК" на обслуговування до Головного управління ДПС у Київській області з причин, пов`язаних зі зміною місцезнаходження товариства, позивач просив суд замінити у виконавчому листі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як боржника на Головне управління ДПС у Київській області.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.06.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020, заяву товариства задовольнив: замінив первісного боржника у виконавчому листі у справі №160/8626/19 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області) на Головне управління ДПС у Київській області.

Зважаючи на те, що судове рішення не виконано, а платник податків (позивач) переведений на обслуговування до іншого контролюючого органу з причин, пов`язаних зі зміною місцезнаходження платника, з метою забезпечення виконання судового рішення суд визнав доцільною заміну боржника у виконавчому листі у цій адміністративній справі.

Головне управління ДПС у Київській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні заяви про заміну боржника.

Касаційну скаргу скаржник обґрунтовує правовим висновком щодо застосування норм процесуального закону, якими унормовано заміну сторони виконавчого провадження, у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 (провадження №К/9901/20481/19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 №905/1956/15 (провадження №12-62гс19).

Верховний Суд ухвалою від 06.07.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020.

Інші сторони у справі не реалізували процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Із додержанням вимог частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин адміністративний суд зобов`язаний керуватися викладеними в постановах Верховного Суду висновками щодо застосування норм, враховуючи принципи верховенства права, юридичної визначеності, "res judicata" згідно зі статтею 3, частиною першою статті 8 Конституції України.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій про заміну боржника у виконавчому листі не відповідають зазначеним вимогам.

Так, касаційна скарга стосується питання щодо можливості застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження внаслідок переведення платника податків на обслуговування до іншого контролюючого органу з причин, пов`язаних зі зміною місцезнаходження такого платника.

Питання правонаступництва юридичних осіб публічного права було предметом розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №812/1408/16.

Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.10.2019 за результатами розгляду адміністративної справи №812/1408/16, на який посилається скаржник у касаційній скарзі, полягає в тому, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу, - вибуття сторони виконавчого провадження.

Відповідно до статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Відтак, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися саме із суб`єктом владних повноважень.

У разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII і стаття 379 КАС пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно, органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Верховний Суд дотримується сталої позиції щодо застосування наведених норм, якими врегульовано заміну сторони виконавчого провадження, зокрема у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 (справа №804/958/17), від 03.12.2020 (справа №805/2173/16-а), від 30.12.2020 (справа №805/4361/17-а), 25.01.2022 (справа №805/2692/17-а, але не виключно).

Підстав для відступу від правової позиції щодо тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов`язаних із заміною сторони виконавчого провадження у зв`язку з переведенням платника податків на обслуговування до іншого контролюючого органу та зумовленого цими обставинами застосуванням норм процесуального права, викладеної у зазначених судових рішеннях Верховного Суду відповідно до висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 (провадження №К/9901/20481/19) та власне від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів палати, Верховний Суд у цій справі не знаходить.

Як установлено матеріалами справи, як на підставу для здійснення публічного правонаступництва, заявник, позицію якого підтримали суди, посилався на те, що ТОВ "ЛЮМПЕК" змінило юридичну адресу і станом на день звернення з цією заявою перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Тобто, суди в основу своїх рішень поклали події, які відбулися з ТОВ "ЛЮМПЕК" (стягувачем у виконавчому провадженні), а не із суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (боржником у виконавчому провадженні), діяльність і адміністративна компетенція, а відтак і зобов`язання якого не припинялися та до інших органів державної влади не переходили.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій зробили неправильний висновок щодо прав і обов`язків сторін в цій адміністративній справі та помилково визнали необхідність заміни боржника у виконавчому листі, пославшись на принцип обов`язковості судових рішень як одну з основних засад судочинства, а також на те, що у виконавчому документі боржником зазначено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, однак, як встановлено судом, ТОВ "ЛЮМПЕК" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Згідно пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша, третя статті 351 КАС).

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮМПЕК" про заміну боржника у виконавчому листі у справі №160/8626/19, виданому Дніпропетровським окружним адміністративним судом, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду