ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №804/7201/16

адміністративне провадження №К/9901/32747/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 (суддя Кононенко О.В.) та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (колегія у складі суддів: Лукманова О.М., Божко Л.А., Круговий О.О.)) у справі № 804/7201/16 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" про накладення арешту на кошти та інші цінності на розрахункових рахунках,

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» (далі по тексту - відповідач), в якому просила застосувати арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» на розрахункових рахунках згідно з довідкою, яка викладена окремим документом та є додатком до позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Дніпро» має податковий борг в сумі 205844565,99 грн, однак майно, яке належить товариству та описано у податкову заставу у своїй сумі менше за суму податкового боргу.

Підставою для звернення до суду з даним позовом зазначено п.п.94.2.3 ст. 94 ПК, якщо платник відмовляється від проведення документальної перевірки та п.п.20.1.33 ст. 20 ПК України - якщо платник податків має податковий борг.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки у контролюючого органу були відсутні законні підстави для застосування арешту коштів з огляду на те, що податковий орган після звернення до суду здійснював пошук майна відповідача та описував його, що підтверджується актами опису від 07.11.2016 року, тобто на день звернення до суду позивач не надав доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та його балансова вартість є меншою суми податкового боргу, у зв`язку з чим у позивача відсутні правові підстави на звернення до суду з таким адміністративним позовом. Вирішуючи справу та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин справи. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги.

У запереченнях на касаційну скаргу поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» зареєстроване як юридична особа 05.03.2004 року, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України.

Відповідач перебуває на обліку у Спеціалізованій ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС як платник податків та зборів.

Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на виконання вимог ст. п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 37-17 від 03.10.2016 року, на суму податкового боргу 205844565,99 грн., яка отримана ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро», що підтверджується відміткою на вимозі.

03.10.2016 року головою комісії з реорганізації Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС було прийнято рішення № 23/32813827 про опис майна у податкову заставу майна ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро».

05.10.2016 року та 07.10.2016 року Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС та ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» складено акти опису майна у податкову заставу № 29/32813827 на суму описаного майна5115866,98 грн., № 30/32813827 на суму майна 81033,35 грн., № 31/32813827 на суму описаного майна 1714703,92 грн., № 33/32813827 на немайнові (економічні) права на футболіста на суму 2680750,26 грн.

В подальшому, Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС направлено до Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області запит щодо наявних транспортних засобів у ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро».

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 70907034 від 20.10.2016 року, 16.06.2009 року за ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» було зареєстровано правної власності на об`єкт нерухомості майна першої черги стадіону «Металург», пізніше таке майно було передано у іпотечну заставу та на таке майно було накладено обтяження.

Також, встановлено, що 07.11.2016 року Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС та ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» складено акти опису майна № 34/32813827 на суму описаного майна у податкову заставу 425095,18 грн., №35/32813827 на суму описаного майна у податкову заставу 11480096,03 грн.

Позивачем надано довідку про наявні у ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» банківські рахунки у установах банків.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків.

Судами встановлено, що податковий орган звернувся до суду з позовом до ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» про накладення арешту на кошти та інші цінності 26.10.2016 року. Натомість, після звернення до суду з таким позовом, 07.11.2016 року Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС та ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» ще складались акти опису майна № 34/32813827 на суму описаного майна у податкову заставу 425095,18 грн, № 35/32813827 на суму описаного майна у податкову заставу 11480096,03 грн.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що на день звернення до суду позивач не надав доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та його балансова вартість є меншою суми податкового боргу, а тому вимоги Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС щодо арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» на розрахункових рахунках є передчасними та не обґрунтованими.

Щодо підстав арешту коштів в разі, якщо платник відмовляється від проведення документальної перевірки, то вказана обставина не підтвердилась, та наміру у податкового органу проводити перевірку не було.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а зводяться виключно до непогодження з оцінкою наданою судами фактичним обставинам справи, переоцінка яких знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі № 804/7201/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду